Повернення тіла Євгена Коновальця в Україну — відновлення історичної справедливості та спадковість традицій - Олександр Коваленко

Повернення в Україну тіла полковника Євгена Коновальця, який став прикладом боротьби за незалежність України та засновником традицій українського війська, викликало безліч суперечок як усередині країни, так і за її межами.

Поховання у рідній землі останків полковника Євгена Коновальця – важлива історична подія та глибоко символічний акт, який продовжив створення в Києві Пантеону українських героїв. Андрій Мельник, Євген Коновалець, Симон Петлюра, інші військові та державні провідники нації, безумовно, заслуговують на нашу повагу крізь сторіччя.

На диво, урочисте богослужіння в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ на Лівому березі Києва, в якому взяли участь генерал Андрій Білецький та бійці Третього армійського корпусу, викликало ефект бомби, що розірвалася, не тільки у наших ворогів, а й гостру дискусію всередині українського суспільства, щодо доцільності такого складного з дипломатичної та юридичної точок зору процесу. І загалом, доречності його проведення зараз.

І було б цілком зрозумілим, якби лише вороги України висловлювали свої жовчні коментарі щодо повернення на батьківщину тіла легендарного полковника, але нерозуміння всередині українського суспільства потреби цього процесу відновлення історичної справедливості та героїзації не вкладається в голові.

Хочу зауважити, що 3-й Армійський корпус раніше, 25 травня, взяв участь в історичній події — перепохованні полковника армії УНР Андрія Мельника на Національному військовому меморіальному цвинтарі у Києві. І фактично, для 3-го АК в основу якого командувачем генералом Андрієм Білецьким закладено принципи та філософію командування та управління військами легендарними командирами ОУН, є справою принципу повернення офіцерів-героїв в Україну.

Саме на армійських принципах Євгена Коновальця командир Андрій Білецький формував полк "Азов", а так само було засновано Військову школу імені полковника Євгена Коновальця, Третю штурмову бригаду, Третій армійський корпус, Хорунжа служба, Патронатну службу "Ангели Трійки", Вети.

Ми говоримо не про якийсь ситуативний піар-захід, як дехто намагається виставити це перепоховання, а про відданість традиціям легендарного полковника та повернення його тіла в рідну землю як справу принципу, закладеного в ідеологію нової української армії.

Дуже символічним і вкрай показовим є те, що кривава імперія, яка вбила Євгена Коновальця, не лише продовжує протистояти Україні, а й зазнає поразки, в тому числі і від формування вчення і традиції Січових стрільців, Чорних запорожців, бійців УВО, ОУН та УПА.

Традиційність і спадковість, перенесена через сторіччя, це те, що нині тінь минулого відбито в армії нового покоління, нової доби. Принципи ключової ролі командира, як провідника і вчителя, здатного чути і доносити, а не являти собою закостенілий батіг. Важливість сержантського корпусу як сполучної ланки всередині війська.

Україна створила б прорив у армійській справі, якби після приходу до влади Павла Скоропадського не було прийнято вбивчо критичне рішення — Полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. був роззброєний і розформований на вимогу німецького командування. У результаті це призвело до трагічних подій в історії нашої країни і з них ми повинні робити відповідні висновки — загроза з боку Росії не зникає разом із завершенням конкретної битви або етапу війни.

Третій армійський корпус увібрав у себе традиції, продиктовані легендарним полковником і це данина пошана та пошана герою, який віддав своє життя в ім’я України і який має лежати у вільній українській землі. Тим же, хто не дорожить традиціями і для когось поняття історичної справедливості це аморфний набір букв, без сенсу та глибини, цього ніколи не зрозуміти.

"Не ридати, а добувати!"

Джерело: пост Коваленка в Telegram