Куди там Галущенку: фігурантка аптечної схеми із дератизацією ледве не встановила рекорд з розміру застави

Неймовірну для України заставу у розмірі 636 170 прожиткових мінімумів, або 2,04 мільярди гривень вимагали прокурори для підозрюваної у справі про фіктивні аптечні патенти. Для порівняння: у найгучнішій за останній час справі ексміністра Германа Галущенка слідство просило лише "нещасні" 426 млн грн.

І хоча суддя зрештою "пожалів" фігурантку "дератизаційної" оборудки, призначивши їй усього 8 млн грн застави, позиція слідства від цього не стала менш жорсткою. Правоохоронці продовжують активно розмотувати цей заплутаний фінансовий клубок, здійснивши за останні місяці кілька важливих процесуальних кроків.

"Телеграф", як і обіцяв, продовжує стежити за розслідуванням, де кілька сторінок абсурдного, практично "дитячого" тексту патентів про прибирання, дезінфекцію та відлякування щурів перетворилися на масштабний інструмент для ймовірного відмивання мільярдів і мінімізації податків фармацевтичними гігантами.

"Щурячі" мільярди: нагадуємо, у чому суть аптечної схеми

Про викриття масштабної схеми про використання фейкових патентів для заниження податкової бази та виведення кешу фармацевтичними компаніями стало відомо у січні 2026 року. Тоді Печерська окружна прокуратура міста Києва спільно з податківцями заявила про ліквідацію тіньового інструменту в аптечному бізнесі. Втім, розслідувати цю справу правоохоронці почали значно раніше, ще у травні 2025 року, коли було зареєстроване відповідне кримінальне провадження за № 12025100120000127.

Як раніше детально писав у своєму розслідуванні "Телеграф", у центрі махінації опинилися три патенти, подані таким собі українським "винахідником" Павлом Петровичем Ситенком і згодом оформлені на підконтрольні іноземні структури — представництво польської компанії "Скіл Трейд СП. З О.О." та естонську фірму "КВІК ВЕНТ ОУ". Суть самих патентів зводилася до банальних речей, написаних практично "дитячою" мовою: інструкції з дезінфекції, правила прибирання сміття перед миттям підлоги та метод обробки приміщень від гризунів за допомогою ультразвуку.

Попри очевидну абсурдність цих "винаходів", понад 10 великих аптечних мереж країни, серед яких фігурують найвідоміші фармацевтичні гіганти, ще з 2023 року почали масово укладати ліцензійні договори з "Скіл Трейд СП. З О.О.", як тримачем патентів. Керівником і головним бухгалтером представництва тоді значилася уродженка Донецька Вікторія Владиславівна Кравченко. Саме за її підписом укладалися угоди, за якими аптеки щомісяця перераховували на рахунки компанії мільйонні суми у вигляді "роялті" або авторської винагороди.

Головна мета такої комбінації, за версією слідства, могла полягати у штучному завищенні витрат фармацевтичного бізнесу та уникненні оподаткування, а також у банальному виведенні "кешу" з аптечних мереж. Оскільки роялті звільнені від багатьох стандартних податків, гроші просто виводилися з реального сектору економіки. Загальний обсяг коштів, які в такий спосіб могли пройти через тіньовий ланцюжок і вивестися в готівку, правоохоронці оцінюють у приголомшливі понад 2 мільярди гривень.

Організатор у розшуку, директорка — під арештом

Наразі слідство у цій масштабній "дератизаційній" справі офіційно продовжено щонайменше до 9 жовтня 2026 року, і за останні місяці правоохоронці здійснили кілька принципових процесуальних кроків щодо головних дійових осіб.

Так, за даними єдиного держреєстру судових рішень, матеріали щодо головного "винахідника" та ймовірного організатора схеми Павла Ситенка 10 березня 2026 року офіційно виділили в окреме провадження. Причина банальна — чоловік пустився навтьоки. Силовики офіційно оголосили його у розшук, а саме розслідування щодо нього наразі призупинене.

Натомість номінальній керівниці та головній бухгалтерці згаданих іноземних представництв Вікторії Кравченко пощастило менше. Після того як вона, за версією слідства, певний час ігнорувала виклики та намагалася перечекати небезпеку в одній зі столичних лікарень, 31 березня 2026 року правоохоронці оголосили її у розшук, а вже 6 травня 2026 року примусово затримали.

Саме для неї прокурори й вимагали згадану вище історичну заставу у понад 2 мільярди гривень, яка б повністю перекривала суму встановлених Податковою збитків. Втім, Печерський суд вирішив, що 8 мільйонів гривень альтернативи буде цілком достатньо, і відправив жінку до СІЗО.

Щоправда, за ґратами вона пробула недовго. 1 липня 2026 року судді "змилосердилися" та змінили Кравченко запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а нещодавно — 7 серпня 2026 року — цей строк продовжили до 5 жовтня 2026 року включно. Наразі вона зобов'язана безвиїзно перебувати у квартирі та носити електронний браслет.

Мільярдні ланцюжки та заблоковані рахунки

У межах розслідування Печерський районний суд міста Києва ще у січні 2026 року наклав арешт на безготівкові кошти у гривнях, доларах, євро та польських злотих на рахунках двох ключових компаній, які акумулювали роялті від аптек — представництва польської "Скіл Трейд СП. З О.О." та естонської фірми "Квік Вент ОУ". Рух коштів тоді заблокували в АТ "Ощадбанк", АБ "Укргазбанк", АТ "Банк Траст-Капітал", ПАТ "Банк Восток" та АТ "ПУМБ".

Втім, заблоковані рахунки основних фірм — це лише частина транзитного шляху. Розплутуючи фінансове павутиння, слідчі з'ясували, що отримані від аптек мільярди за "патенти" практично миттєво перераховувалися далі на фірми-прокладки. Правоохоронці офіційно зафіксували щонайменше 101 суб'єкт господарювання, куди транзитом зливалися гроші під виглядом оплати за банальні господарські товари. Що показово: 26 компаній із цього велетенського списку "прокладок" вже були на той час фігурантами інших кримінальних проваджень за фактами фінансових махінацій та розкрадань.

Аналітичне дослідження Державної податкової служби України, а згодом і призначена судово-економічна експертиза під номером № 26-47/СЕЕ дозволили слідству остаточно звести дебет з кредитом у цій схемі. Загальну суму завданих державі збитків офіційно оцінили у приголомшливі 2 041 469 632 гривні та 25 копійок.

Найголовніше — за кадром

В чиїх інтересах ці колосальні кошти були виведені та хто саме купував ті самі "патенти"? Слідство з'ясувало, що кошти за них перераховували близько 150—200 аптечних закладів, які входять до найвідоміших в Україні мереж. Серед цього списку опинилися справжні лідери фармацевтичного ринку та найпотужніші аптечні групи країни, зокрема АНЦ, "Подорожник", "9-1-1" та "Аптека доброго дня".

Ось більш детальний список мереж, які, як вважають слідчі, були задіяні у схемі:

• "Подорожник" (найбільша за кількістю точок компанія львівського бізнесмена Олександра Федечка, яка нещодавно фігурувала у гучному публічному скандалі);
• "Аптека доброго дня" (мажоритарним бенефіціарним власником, за даними YouControl, є голова Всеукраїнської аптечної асоціації Ігор Червоненко);
• "Аптека низьких цін" (АНЦ) (найбільший за фінансовим оборотом холдинг країни, належить запорізьким бізнесменам Костянтину Пучину, Андрію Ахтирському та Артуру Кадушкіну. Фігурувала у розслідуванні АМКУ на предмет картельної змови);
• Аптеки "Фармація" (входять до мережі "9-1-1", частина гігантського харківського бізнесу Ануш та Нуне Данієлян);
• "Копійка" (входить до мережі АНЦ);
• "Магнолія" (входить до мережі АНЦ);
• "Біокон" (історично відома столична мережа, 35% ТОВ "АО "БІОКОН" записані на Ігоря Червоненка).

Цікаво, що хоча прокуратура свого часу обіцяла розслідувати причетність аптек та окремо досліджувати дії їхніх службових осіб на предмет умисного ухилення від сплати податків, у матеріалах кримінальної справи щось поки не помітно, щоб фігурантами стали їхні власники чи керівники. У всякому разі, інших підозрюваних, окрім організатора Павла Ситенка, директорки представництва компанії "Скіл Трейд" Вікторії Кравченко та її головної бухгалтерки, в матеріалах справи знайти не вдалося.

Хоча це якраз і є найцікавішим у цій справі. Адже, за версією правоохоронців, обготівковані через сотню фірм-прокладок мільярди поверталися до фармацевтичних гігантів у вигляді "чорного кешу". Ці тіньові кошти, ймовірно, могли використовуватися в корупційній схемі для матеріального заохочення лікарів у медичних закладах по всій країні — аби ті наполегливо рекомендували пацієнтам ліки саме цих конкретних аптечних брендів. Проте реальні замовники цієї схеми поки що залишаються недоторканними.

Дуже схоже, у цій багатомільярдній схемі директорка польської представництва "Скіл Трейд СП. З О.О." виступає у ролі звичайного "цапа-відбувайла", у той час, як реальні бенефіціари "щурячої історії" — власники та керівники аптек — спокійно спостерігають за процесом із вікон своїх комфортних офісів.

Редакція "Телеграфу" має намір все ж таки отримати від прокуратури відповідь, чи збираються там по-справжньому розслідувати причетність аптек до відмивання грошей через фейкові патенти. Чи й надалі обмежаться лише показухою на кшталт вимог застави у 2 млрд грн.

Ми продовжуємо пильно стежити за цим розслідуванням, продовжимо викривати медичні оборудки й обов'язково розкажемо читачам, чи наважиться слідство нарешті вийти на справжніх господарів фармацевтичного ринку. Не перемикайтеся.