Лимонів там і близько немає: з чого насправді роблять лимонну кислоту

Попри популярну оману, білі кристали в пакетиках на вашій кухні вже більше століття не мають жодного відношення до лимонів. Витиснути достатньо соку з цитрусових для промислового виробництва лимонної кислоти нереально.

Близько 99% усієї лимонної кислоти (харчової добавки E330) у світі отримують за допомогою промислової біотехнології — ферментації цукрів спеціальним мікроскопічним грибком, повідомляє "Телеграф".

Головний "виробник" — чорна пліснява

Ключовим учасником процесу є пліснявий грибок Aspergillus niger (аспергілл чорний). Саме його використовують для перетворення вуглеводів на органічну кислоту.

Сировинна база:

• Кукурудзяний або картопляний крохмаль — основна сировина в Азії та США.
• Цукровий буряк і тростина (патока/меляса) — популярне джерело в Європі.
• Глюкозні та декстрозні сиропи – використовуються для отримання продукту вищого ступеня очищення.

Як влаштовано виробництво

1. Підготовка середовища: Сахаровмісну сировину змішують з водою та поживними мінералами.
2. Ферментація: До розчинів додають штами Aspergillus niger. Грибок активно поглинає цукор і у процесі метаболізму виділяє лимонну кислоту у рідке середовище.
3. Фільтрація: Рідину відокремлюють від біомаси грибка.
4. Очищення та кристалізація: З розчину видаляють домішки, кислоту осаджують, висушують і подрібнюють у звичний кристалічний порошок.

Чому відмовилися від справжніх лимонів?

До початку XX століття лимонну кислоту справді робили із соку незрілих італійських лимонів. Однак цей метод швидко показав свою неефективність:

Готова лимонна кислота, отримана біосинтезом, абсолютно ідентична тій, що міститься у фруктах — її хімічна формула C6H8O7 залишається незмінною незалежно від способу отримання.

Зазначимо, господині звикли використати лимонну кислоту в кулінарії. Однак, не всі знають, що цей засіб також досить ефективний під час прання.