Його можна прийняти за замок: що відомо про старовинний особняк із вежею у Дніпрі

На перетині вулиць Шевченка та Юрія Горліса-Горського (колишня вулиця Гоголя) у Дніпрі стоїть будинок, який складно сплутати з іншими будівлями міста. Його кутову частину прикрашає вежа зі шпилем, а на фасадах збереглися незвичайні скульптурні барельєфи із зображеннями гірників. Колись цей будинок належав одному з впливових мешканців Катеринослава.

Особняк з’явився на початку XX століття і досі вирізняється не лише незвичайною формою, а й деталями оформлення. Тут можна побачити елементи модерну, оригінальні балкони, декоративні ґрати та терасові сходи у дворі. Розповідаємо, хто побудував цей будинок і чим він примітний.

Будинок на розі сучасних вулиць Шевченка та Горліса-Горського належав Євгену Непокойчицькому — гірничому інженеру, підприємцю та громадському діячу Катеринослава. У 1913–1917 роках він був гласним Міської думи, входив до Фінансової комісії та обіймав посаду заступника голови Комісії загальних питань. Для такої заможної та впливової людини будівництво великого особняка в Нагірному районі було цілком закономірним.

Особняк Непокойчицького вважається однією з найцікавіших архітектурних пам’яток Катеринослава початку XX століття. Його будівництво датують приблизно 1913 роком. Серед можливих авторів називають місцевих архітекторів Віленського та Тіссена, але документальних підтверджень цієї версії немає.

Будівля виконана у стилі модерн з елементами готики. З боку вулиці Горліса-Горського вона виглядає двоповерховою, а з боку вулиці Шевченка та двору високий цокольний поверх фактично перетворюється на третій рівень.

Найпомітніша частина особняка — кутовий п’ятикутний еркер із балконом і завершенням у вигляді вежі. Воно складається з альтанки, шпиля та балкона.

На трьох фасадах будівлі розміщено 15 барельєфів. Їхні сюжети незвичайні для архітектури того часу. Замість звичних декоративних масок і фігурок на стінах зображені робітники в шахтах, інструменти, механізми та сцени видобутку корисних копалин. Деякі композиції містять алегоричні фігури оголених робітників. Таке оформлення не було випадковим, оскільки відображало професійні інтереси власника.

У дворі розташовані двоярусні терасові сходи із залізобетону, які колись вели до саду. Їх прикрашають огорожі з плавними вигнутими лініями та невеликі пілони з декоративними вазонами. З первісного оформлення зберігся лише один вазон.

Про те, як склалася доля Непокойчицького після революції, невідомо. Вважається, що у 1918 році він зник, а будинок розграбували.

З часом постраждали й архітектурні деталі. На одному з найбільших барельєфів, розташованому над головним входом з боку вулиці Шевченка, раніше були зображені два робітники, які тримали картуш із перехрещеними молотками. У скульптури збереглися лише нижні фрагменти фігур і картуш.