Деякі з них повертаються сьогодні: 10 питомих українських слів, які майже знищили в СРСР

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

За часів СРСР українську мову цілеспрямовано змінювали, щоб зробити її подібнішою до російської. Через словники та граматики питомі українські слова й конструкції витісняли відповідниками, ближчими до російських, а звичну українську лексику позначали як "просторічну" чи "рідковживану".

Про це "Телеграфу" розповіла українська перекладачка, редакторка, співзасновниця YouTube-каналу та видавництва "Твоя підпільна гуманітарка" Катерина Дудка.

Читайте також: "Забудьте фразу "нема за що": як відповідати на "дякую"

Чому їх викинули з підручників

За словами мовознавиці, попередні імперські практики зовнішньої, фізичної заборони публікацій та освіти рідною мовою, а також переселення і змішування населення не принесли бажаного результату – зникнення мов автохтонів та повного переходу на російську. Тож за часів СРСР російська політична верхівка врахувала ці недоліки й почала втручатися у внутрішні закони мов підкорених націй.

"Чи не найбільше від цих процесів постраждала українська мова як найближча до російської, зокрема її синтаксис, морфологія та лексика. Укладаючи словники та граматики, радянські лексикографи обмежували вжиток питомих українських слів і конструкцій, натомість заміняючи їх ближчими до російської або повністю скалькованими з російських", – сказала мовознавиця.

Звісно, багато цих слів мають спільнослов’янське походження і не цілком чужі українській мові, проте впродовж століть українці сформували свою окрему мову, обираючи частіше одні корені та вирази замість інших та перебуваючи під впливом різних сусідніх мов, і так виникли розбіжності в українському та російському слововжитку і синтаксисі.

"Між 1920-ми та 1940-ми радянські українські словники засвідчують значний зсув у бік російської. Українське слово відсували на другий план, позначали примітками "просторіччя", "рідковживане" тощо, а натомість пропонували російське", – зауважила Дудка.

Українські слова, які замінили в СРСР

Так, наприклад, "кошик" замінили на "корзину", "бігун" на "полюс". Якщо термін мав в українській мові питомий відповідник або запозичення із власною історією, його охочіше заміняли на іноземне запозичення, котре побутувало в російській: "суходіл" на "континент", "фіякр" на "фіакр", "збірник" на "резервуар".

Згладжували навіть непримітні розбіжності: "магнетний" і "магнетовий" стали "магнітним", "машиновий" ‒ "машинним", "мільйоновий" ‒ "мільйонним", "пасажирний" ‒ "пасажирським".

Нагадаємо, Іван Франко у творі "Boa constrictor" писав: "Він ішов до нього без великих надій, зовсім не думаючи, що на тих бориславських мочарах та пустарах криються джерела мільйонових капіталів".

Євген Плужник у вірші "Канів", виданому у збірці "Дні" 1926 року, вжив таку ж форму прикметника:

І одягає машинова міць

І дні мої й таку наївну бранку,

Мою країну, з прадідів селянку,

Співучу землю смутку і криниць…

У "Словнику ділової мови" Миколи Дорошенка, Миколи Станиславського та Володимира Страшкевича 1930 року російське "поезд пассажирский" перекладено як "пасажирний поїзд".

Раніше "Телеграф" назвав 4 українських слова, які викорінили за часів СРСР.

Більше про мову в Радянському Союзі та русифікацію можна дізнатися з книжки Євгенії Кузнєцової "Мова-меч. Як говорила радянська імперія".