Макрон все ще хоче миру, але є нюанс: чим французька армія може посилити ЗСУ і якою буде реакція Кремля

Схоже, президент Франції Еммануель Макрон остаточно перетворився з головного пацифіста ЄС на лідера боротьби за свободу Європи від окупаційних військ РФ. Ба більше, його ідея відправити в Україну військовий контингент, хоча й була початково сприйнята іншими лідерами як необдумана і небезпечна, отримала неочікуване продовження.

Зокрема, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що присутність західних військ в Україні "не є чимось немислимим", адже деякі країни НАТО "вже направили військових до України". Ба більше, за даними Politico, тепер йдеться про створення коаліції держав, готових направити свій контингент на допомогу ЗСУ.

"Телеграф" розбирався у тому, наскільки реалістичними є наміри Еммануеля Макрона, чим саме його армія може допомогти Україні і чи варто європейцям побоюватися реакції Москви.

Політичні заяви, що мають вагу

Попри заяву очільника МЗС Франції Стефана Сежурне про те, що його країна не відправить своїх солдатів "вмирати за Україну", політик підтримав ідею Еммануеля Макрона допомоги нам в розмінуванні та інших "не бойових" сферах силами іноземних військових підрозділів.

На думку дипломата, Росія не має можливості диктувати ЄС, як союзники мають допомагати Києву в умовах повномасштабної війни. Міністр також висловив занепокоєння, що Росія відкрито погрожує країнам Балтії, які є частиною Північноатлантичного альянсу.

Не відкидають можливий варіант воєнної допомоги Україні і у Великій Британії, впевнений колишній посол України в Лондоні Вадим Пристайко. В інтерв’ю ЄП він заявив, що у разі "катастрофічного розвитку війни" і продовження окупації британці можуть направити сюди свої збройні сили.

"Є країни, які наближаються до цього рішення. Британія — одна з них, найперша у цьому списку", — вважає він. При цьому дипломат зазначив, що західні держави ніколи не визнають підготовки до сценарію застосування "своїх експедиційних сил на території України".

Важливим аспектом є те, що жодна з країн цієї умовної коаліції не заявила про відправку на війну бойових загонів, адже це могло б стати перетином "червоних ліній", вважає президент Чехії Петр Павел. Втім, політик припускає можливість відправки контингенту для підготовки бійців ЗСУ безпосередньо в Україні.

"Оскільки в наших інтересах, щоб Росія не мала успіху в Україні, ми не можемо зупинятися на тій допомозі, яку надаємо Україні зараз, і обмежувати себе там, де не повинні", — цитує політика Укрінформ.

Петр Павел також зауважив, що цю тему обговорювали не лише на рівні лідерів країн, а й серед міністрів оборони.

Враховуючи, що будь-яке рішення про відправлення військ країн-НАТО в Україну потребуватиме одностайності всіх членів Альянсу, ці заяви поки носять більшою мірою політичний характер.

Втім, за словами члена парламентського комітету з питань нацбезпеки і розвідки Федора Веніславського, і вони приносять нам чимало користі.

"Нехай все йде так, як йде. Коментувати більш детально я зараз не можу. Скажу лише, що у Франції є багато того, що могло б допомогти нам у війні з Росією. У будь-якому разі, навіть політичні заяви на цю тему мають дуже велике значення і дуже нервують Росію.

Побоюватися відповіді з боку Кремля навряд чи варто, адже, враховуючи реальний стан речей в РФ, крім погроз, нічого зробити з цим там не зможуть", — зазначив політик в коментарі "Телеграфу".

Чим французька армія може бути корисною Україні

Навіть якби обмежень у характері використання французьких військ не було, Україна навряд чи отримала б від цієї "підмоги" багато користі, впевнений експерт Defense Express Іван Киричевський.

За словами військового аналітика, станом на сьогодні чисельність збройних сил цієї країни суттєво поступається ЗСУ. Крім того, на озброєнні у французької армії є дійсно новітня техніка, але не в таких обсягах, щоб її можна було задіяти в Україні.

"Концепція цієї армії не була "заточена" на протистояння з конвенційним противником як-то РФ. Це не історія про війська Наполеона, які стримують російську навалу. Чисельність українських військ зараз, цілком ймовірно, дорівнює сукупній чисельності військ НАТО в Європі. Тому особисто мені незрозуміло, про яку допомогу взагалі йдеться. У нас є підрозділи, які можуть займатися розмінуванням. Розрахунки ППО? Невідомо, з якою "матчастиною" вони до нас приїдуть…

Після Першої світової війни у французів існувала концепція забезпечення т.зв. "санітарного кордону", що відділяв Польщу, країни Балтії і Німеччину від Росії. Ймовірно, зараз Франція планує повторити цей досвід. Причому ми можемо навіть не увійти у цей "санітарний кордон", адже йтиметься про якісь умоглядні конфлікти. Так, наступного року вони збираються перекинути війська до Румунії, щоб посилити свій контингент там до чотирьох тисяч "багнетів", плюс 50 танків, трохи артилерії і бронетехніки", — каже експерт.

З тим, що французька армія не може запропонувати Україні відчутної допомоги, не погоджується військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Навіть якщо війська країни НАТО не братимуть безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення, вони цілком можуть бути задіяні для охорони нашого кордону з Білоруссю протяжністю 1000 кілометрів.

За словами експерта, це дозволить вивільнити достатню кількість оперативних резервів ЗСУ, які можна буде задіяти безпосередньо на лінії фронту, в першу чергу на Донецькому напрямку, для виконання завдань як тактичного, так і оперативного рівня.

"У Франції є Іноземний легіон, фактично, армія в армії з реальною бойовою історією, а отже і злагодженням. Він має давній досвід військових дій за межами країни. Також не слід відкидати допоміжні функцій: використання французьких саперів, інструкторів для навчання, техніків — для обслуговування західної техніки. Парк ЗСУ приблизно на 30% складається з номенклатури НАТО. Це складна техніка, для роботи з якою і обслуговування якої потрібні знання і досвід.

Можуть бути задіяні спеціалісти — як інструктори, так і цілі підрозділи — для поповнення особового складу інженерних військ, будівництва фортифікаційних споруд. Не виключаю можливість використання французьких пілотів. Відомо, що для обіцяних 45 одиниць F-16 ми матимемо лише 12 своїх підготовлених пілотів. Також прогнозується проблема з техніками для цих винищувачів (від 8 до 14 осіб на одну машину). Нам буде потрібно мінімум 500 техніків, у нас їх сьогодні налічується до 50 осіб. Для підготовки більшої кількості пілотів і техніків потрібен час, а у нас його нема, — каже Дмитро Снєгирьов в коментарі "Телеграфу".

Політичні і безпекові наслідки для Франції

Днями президент Володимир Зеленський анонсував візит свого французького колеги в Україну. За словами глави держави, він провів з Макроном "тривалу та предметну телефонну розмову", в ході якої вони обговорили ситуацію на полі бою, а також результати міжнародної конференції на підтримку країни, яка недавно відбулася в Парижі.

Чи стане ця зустріч продовженням розмови про направлення в Україну французьких військ, поки невідомо. Втім, очевидно, Еммануель Макрон налаштований досить серйозно. За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, сьогоднішні дії політика мають передусім політичну складову.

"Демонструючи рішучість направити сюди війська, він декларує готовність грати у велику політику. Звісно, не факт, що він це зробить, але з урахуванням наявності у його розпорядженні Іноземного легіону, Франція дійсно виглядає підходящою для цього країною. Крім того, ця держава шукає місце в сучасній європейській політиці і має значні переваги. Зокрема, її перебування поза "англо-саксонським світом": парадигмою між США і Великою Британією. Вона може пропонувати альтернативні рішення.

До того ж Макрон перебуває на другому строку. Він майже нічим не ризикує в нинішній ситуації, тому може сміливо розігрувати свою політичну карту, використовуючи усі можливі перспективи. Сказати однозначно, що відправивши війська, він отримує значну перевагу, не можна, адже це досить складно. З іншого боку, у Франції є певні зобов'язання як у держави, яка грає в масштабні політичні ігри, тому вона і на рівні влади, і на рівні електорату готова до багатьох речей", — зазначає політолог і коментарі "Телеграфу".

Головним і найгострішим аспектом у питанні відправки в Україну іноземних військ є реакція на це Росії. З першого дня повномасштабної війни Кремль погрожує ледь не ядерною війною кожній країні, яка наважиться стати учасницею конфлікту на нашій стороні.

Варто зазначити, що хоча тема "червоних ліній" й досі залишається актуальною для багатьох західних політиків, за останні два роки світ настільки звик до брязкання РФ ядерною зброєю і обурився свавіллям, яке дозволяє собі держава-терорист, що рамки "дозволеного" суттєво розширились.

Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг прямо заявляє, що Альянс не має побоювань щодо агресії з боку Росії, адже вона "зайнята агресією проти України".

"Ми зараз не бачимо жодних загроз для країн-союзниць із НАТО. Зокрема тому, що Росія настільки зайнята зараз агресією проти України. Але також тому, що НАТО забезпечує свою присутність. Воно робить усе, щоб будь-який противник чітко розумів, — атака на одного союзника потягне за собою відповідь від усього Альянсу", — заявив Єнс Столтенберг.

Коли про відсутність будь-яких "червоних ліній" у підтримці України заявляє навіть настільки обережний у висловлюваннях політик, як Еммануель Макрон, це свідчить про те, що такі настрої стають панівними всередині НАТО, впевнений Дмитро Снєгирьов.

За словами військового аналітика, річ не в тім, що в Альянсі не вірять в агресію РФ проти них, а у тім, що цього дедалі менше бояться. Психологічний бар’єр вже подолано, тож рішучості буде тільки більше.

"Фінляндія дала добро на використання її зброї по території РФ. Такі рішення не ухвалюють одноосібно. Це позиція всього Альянсу і відповідний сигнал Росії про наміри інших країн блоку НАТО щодо надання Україні відповідних можливостей.

Недавно Альянс провів найбільш масштабні навчання за участі 90 тисяч військових. Зараз аналогічні навчання проходять в Швеції, Фінляндії і Норвегії. Однією з легенд для відпрацювання є протистояння російській агресії. Одночасно з цим в Балтійському морі проходять навчання ВМФ. Росії дають чітко зрозуміти, що Альянс не боїться і готовий до будь-яких сценаріїв: хочете загострення ситуації — отримаєте, причому на всіх ділянках одночасно", — каже експерт.

Сам факт того, що в Європі почали обговорювати ймовірність залучення військ НАТО для підтримки України — у будь-якому контексті — є свідченням того, що рано чи пізно це станеться. Підтвердженням цьому є численні тектонічні зміни у світогляді європейців, які вже відбулися за останні два роки.

Кожне рішення про надання нам танків, далекобійних ракет і літаків починалося зі слів "за жодних умов" і закінчувалося поставками. За іронією долі, цього разу ініціатором знищення "червоних ліній" Кремля став той, хто колись найголосніше транслював ідею небезпечності їхнього перетину.