Перетворять лють до ворога на зброю: штурмова бригада Нацполіції оголосила новий набір бійців

Об'єднана штурмова бригада Національної поліції (ОШБ НПУ) "Лють" — воєнізований підрозділ Департаменту поліції особливого призначення нового зразка, — яка мимоволі потрапила у скандал, розширюється. Тому їй потрібні нові бійці для виконання завдань на фронті.

Як потрапити в підрозділ? Яке грошове забезпечення мають ті, хто приєднується до "Люті"? У чому її переваги над іншими підрозділами? Про це й інше "Телеграфу" розповідають командири підрозділів Дмитро Хміль та Олег Возний.

35 тисяч поліціянтів воюють разом із ЗСУ

ОШБ НПУ "Лють" була сформована трохи більше року тому. До її складу входять полки "Цунамі", "Сафарі", "Луганськ", "Дніпро-1", а також батальйони "Миротворець", "Еней", "Скіф", "Захід" і "Тавр", що робить її однією з найбільших бригад серед Сил оборони України.

Бійці цього воєнізованого підрозділу разом із ЗСУ виконують завдання у гарячих точках на багатьох напрямках. Бригада звільняла більшість територій на Харківщині, Кремінну, Сватове, Кліщіївку, брала участь у боях поблизу Курдюмівки, Майорська, Богданівки. А нині тримає оборону переважно на Бахмутському напрямку.

До складу "Люті" входять воїни з різних областей України. У ній воюють і майже 70% складу бійців розформованого батальйону Патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава". А загалом у прифронтових і фронтових регіонах вже задіяні 35 тисяч поліцейських. Нині триває розширення бригади, тож планується залучити ще кілька тисяч бійців.

— Це щодо розмов про те, що поліцейські у нас "не воюють", — каже заступник командира полку управління № 3 Дмитро Хміль.

Він у війську вже 10 років. Був командиром взводу, потім комбатом у "Полтаві", обіймав керівну посаду в одному зі зведених загонів, який не називає, а тепер — заступник командира штурмової роти. У мирний час, до речі, понад десяток років працював конвоїром — доставляв підозрюваних у злочинах до суду.

— Війни 2014 і 2022 років дуже різняться, — каже Дмитро Хміль. — Сьогодні це війна дронів. У росіян їх дуже багато. І боєприпасів у них більше. Але наша перевага — у нашій мотивації. Коли буваєш вдома і бачиш очі дітей (їх у мене троє), розумієш, що маєш робити свою роботу й далі. Треба захищати Батьківщину, щоб не передати цю війну своїм нащадкам. У нас просто нема вибору, ми маємо перетворити свою лють на зброю. Тому закликаємо не боятися воювати. Бо, сидячи на дивані й роздаючи поради командирам в інтернеті чи критикуючи їхні дії, війни не виграти. Треба приходити й допомагати нам.

Щоб стати частинкою "Люті", не обов’язково бути поліцейським. Командир підпорядкованої роти № 1 штурмової бригади № 2 Олег Возний, скажімо, у цивільному житті був робітником одного з підприємств Кременчука. Воює з 2014 року, починав сержантом, командиром взводу.

— Потрапити до нас трішки складно. Бути патріотом і мати бажання нищити ворога — це одне. Але без гарної фізичної підготовки у бригаду не зарахують, — каже він. — Не кожен, до речі, здатний носити на собі щодня навіть бронежилет вагою понад вісім кілограмів, не говорячи про інші навантаження.

Перевірка на фізичну витривалість під час проходження ВЛК — це обов’язково. А також психологічне тестування, тестування на здатність логічно мислити, на знання Конституції та законів "Про Національну поліцію" і "Про запобігання корупції". Потім співбесіда з поліцейською комісією. Ця вся перевірка займає приблизно 20—40 днів. Після цього треба пройти двотижневий курс професійної підготовки, що включає базові навички поводження зі зброєю, тактичну підготовку тощо. Згодом — бойове злагодження у складі підрозділу, що триває понад два місяці. Це продовження навчання, але вже більш поглиблене, що має на меті зберегти життя та здоров’я військовослужбовців. Лише потім — вихід на бойові завдання.

Після війни — на роботу в поліції

— Які військові професії наразі актуальні для "Люті"?

— Ми розширюємо бригаду, і нам потрібні оператори БпЛА та FPV-дронів, штурмовики, мінометники, медики, інструктори, сапери, механіки-водії різної броньованої техніки. Потрібні вмотивовані та вольові бійці, готові захищати країну!

— Служба у вашому підрозділі є альтернативою служби в ЗСУ?

— Так.

— У чому полягають її переваги?

— Однією з переваг є те, що по завершенні воєнного стану можна залишитися на службі в Нацполіції, працювати в будь-яких її структурних підрозділах. Окрім того, є можливість здобути вищу освіту у навчальних закладах МВС і пройти спеціальну професійну підготовку за міжнародними стандартами. Є право скористатися пільговим лізингом на житло.

— Як ви захищені і яка у вас зброя?

— Держава забезпечує нас найновішою амуніцією (шостого, найвищого, класу захисту), найсучаснішою зброєю та броньованою технікою. Окремо допомагають Головне управління Нацполіції в Полтавській області, а також волонтери.

— Яке у вас грошове забезпечення?

— Стартове — 29 тисяч гривень. Після виїзду на бойові завдання додатково виплачують ще 100 тисяч грн і по 300 гривень добових. Існують також доплати по 10 тисяч гривень. Окрім того, раз на рік видається сума в розмірі місячного грошового забезпечення на оздоровлення і грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань.

— Основні завдання підрозділу?

— Звісно, відсіч збройної агресії проти України: проведення ударно-штурмових та ударно-пошукових заходів, знешкодження диверсійних груп, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї та технічних засобів. Ми можемо бути як у штурмі, так і в обороні.

Миші-полівки — передвісники артобстрілів

— Коли повертаєтеся в цивільне життя, що вас у ньому найбільше напружує? — запитую співрозмовників уже після брифінгу, що відбувся 22 лютого в Полтавській ОВА.

— Напружує? Та ніщо! Цивільне життя розслабляє й заспокоює, — відповідає Олег Возний і широко усміхається. — У мене десятирічна донечка, і я, потрапляючи додому, одразу ж переключаюсь на неї, і нічого більше вже не треба. А повертаюсь на службу — переключаюсь на роботу. Слава Богу, з психікою все нормально. У когось бувають більші відхилення. Але у нас є служба моніторингу, яка з нами займається.

— Перший тиждень усе незвично і взагалі не хочеться виходити з дому, — додає Дмитро Хміль. — Але особисто мені троє дітей не дають сумувати. А якщо маєте на увазі те, що багато цивільних чоловіків сидять по кафе й проводять час у спортзалах, то ми ж не можемо вимагати, щоб вони брали з нас приклад. У кожного свої пріоритети.

— Що, окрім ворога, найбільше дошкуляє на фронті?

— Навала мишей-полівок. Вони маленькі, але буквально по головах ходять, — знову усміхається Олег Возний. — Причому, котів у бліндажі затягнути не можемо. Але з мишами можна "домовитись" — десь пригодувати в одному місцечку, і вони там будуть збиратися. Загалом вони нам слугують "барометром": як тільки ворог готує артналіт, миші розбігаються…

…Зблизька "Лють", як виявилось, має добрі очі й теплу усмішку…

P. S. Подати електронну анкету для вступу до об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють" можна на сайті. Для детальнішої інформації можна звернутися на гарячу лінію за номером: 0-800-10-00-20.

Фото, відео — ГУНП в Полтавській області та автора