Розстріляли полонених українців — покарання за законом не буде? Правозахисник пояснив, у чому проблема

Читать на русском
Автор
Олександр Павліченко зазначає, що засудити винних заочно — не вийде Новина оновлена 28 лютого 2024, 18:55
Олександр Павліченко зазначає, що засудити винних заочно — не вийде. Фото Колаж "Телеграф"

Розслідувати такі справи можуть лише дві інституції

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив: попри наявність в українських архівах сотень фото- та відеодоказів скоєння російськими окупантами злочинів в зоні бойових дій, притягнути їх до відповідальності майже неможливо. Проблема полягає в обмежених повноваженнях українських правоохоронців за межами держави.

Про це Павліченко розповів в коментарі "Телеграфу". Правозахисник пояснив, хто може розслідувати воєнні злочини.

"Розстріли полонених кваліфікуються за 438-ю статтею ККУ – порушення законів та звичаїв війни, що карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, або ж 8-ю статтею Римського статуту у Міжнародному кримінальному суді – воєнні злочини, що не мають строку давності. Відповідно, розслідуванням справ можуть займатися лише дві інституції: національна правоохоронна система і МКС", — зазначає Павліченко.

РФ провела випробування ядерного удару у разі нападу Китаю, — "Телеграф"

Однак, українські правоохоронні органи обмежені в повноваженнях і можливостях за межами України, а Міжнародний кримінальний суд для проведення розслідування повинен мати доступ до місця вчинення злочину або ж отримати неспростовні докази його скоєння.

"Саме це сталося у справі проти президента РФ Володимира Путіна й уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Білової, які публічно визнали незаконну депортацію десятків тисяч українських дітей на територію Росії", — пояснив правозахисник.

Разом з тим, навіть якщо офіс прокурора МКС матиме усі необхідні доказові матеріали, засудити винних заочно не вийде. Для винесення вироку злочинці повинні бути затримані.

"Страти українських військових відбувалися з 2014-го року. 2018-го наша організація здійснювала окреме подання в МКС щодо вбивства п’яти полонених бійців батальйону "Кривбас". На жаль, цей процес мав характер інформаційного повідомлення і не мав жодного руху", — підкреслив Павліченко.

На думку правозахисника, українське суспільство, звісно, може сподіватися на свято правосуддя, однак краще бути більш прагматичними й розуміти — вбивці наших воїнів з-поміж рядових російських солдатів навряд чи постануть перед судом у Гаазі.

Повну версію читайте в матеріалі "Телеграфу": Показові страти воїнів ЗСУ. Яка мета росіян і чи може Україна відплатити за злочини

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв про те, як російські окупанти розстріляли українських військовополонених поблизу Авдіївки. Злочин потрапив на відео.