У березні Єврокомісія надасть рамкові умови для переговорів щодо вступу України до ЄС: що потрібно зробити українцям

Підготовка до початку переговорів про вступ України до ЄС вийшла на фінішну пряму та завершиться в середині березня, про що нещодавно заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Отже, часу на виконання нашою країною основних вимог Єврокомісії залишилося обмаль.

Про це в своєму блозі на "Апостроф" написав економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Угодою про Асоціацію з ЄС 2014 року Україна взяла на себе низку важливих зобов’язань, зокрема наблизити українське законодавство про конкуренцію до європейських норм.

"Це був сигнал Україні, що здорова конкуренція є передумовою зростання економіки на основі інновацій, прозорого ринку для залучення інвестицій. Але справа зрушила з місця лише влітку 2023 року, коли Верховна Рада на виконання першого етапу реформи ухвалила законопроєкт, який посилив значення АМКУ, — зазначив Олексій Кущ. — Трансформації у сфері антимонопольної політики приведуть до демонополізації багатьох галузей та їхнього швидкого розвитку. Це прискорить євроінтеграцію та притік інвестицій до нашої країни".

Разом із позитивним і логічним рішенням посилити на вимогу ЄС роль АМКУ на українському ринку відбуваються процеси, які можуть, навпаки, віддаляти країну від Європи.

Зокрема, економіст застерігає від помилок, через які Україна як держава може створити кілька потужних монополій. Річ у тім, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення вона мусить здійснювати блокування та націоналізацію активів людей і компаній, пов’язаних із країною-агресором. Проте, на думку економіста, деякі ознаки свідчать, що держава на цьому шляху може потрапити у "пастку монополізації".

Олексій Кущ наводить приклади, коли виробника будматеріалів "Аерок" з Обухова Київської області, який мав російського власника, віддали у розпорядження його прямого конкурента — фірми "Харківські будматеріали".

Зараз намагаються примусово об'єднати виробника води "Моршинська" (компанія IDS Ukraine) з його найближчим конкурентом ТОВ "Карпатські мінеральні води". При цьому АРМА планує віддати в управління IDS Ukraine, котра має частку ринку близько 40%, компанії з часткою до 10%, що створює велику загрозу появи монопольного виробника питної води.

Облгази, які раніше контролював олігарх-утікач Дмитро Фірташ, перейшли управителю в особі Державної акціонерної компанії "Чорноморнафтогаз", що створило ще більшу монополію на ринку. А стандарти енергоринку ЄС взагалі не дозволяють концентрації в одних руках видобутку, доставки та продажу газу.

Європейські правила вважають монополією компанію з часткою ринку понад 39,7%, а до компаній із ринковими частками понад 20% прикута особлива увага антимонопольних органів.

"Чи дійсно Україна рухається європейським шляхом, коли на ринок останніми роками знаходиться під загрозою створення штучних монополій із ринковими частками 50% або й більше? Є надія, що всі ці нюанси держава в особі оновленого АМКУ зверне увагу – й застосування європейських практик конкуренції в Україні нарешті набуде практичного змісту", — підсумував Олексій Кущ.