Європа вперто платить Росії мільярди, вигоду бачать у трьох країнах, - експертка про те, як зробити боляче Москві

З початку повномасштабного вторгнення ЄС не розглядали санкції на сектор скрапленого природного газу. Це призвело до того, що імпорт та перевалка зросли і будуть зростати, якщо не ввести санкції.

Чому Україні сьогодні дуже потрібна підтримка іспанської спільноти, як Турцію впіймали на перепродажі російської нафти, про вагу тіньового флоту, а також які нестандартні інструменти застосовують українці, щоб змінити настрої у важливих для нас країнах, "Телеграфу" розповіла менеджерка з кампанії Razom we stand Євгенія Засядько. Вона працює з країнами ЄС, які вперто імпортують російський СПГ.

Тіньовий флот Росії

– Ми вже майже не говоримо про санкції. Суспільство не сприймає їх, як дієвий інструмент, а Росія дивним чином обходить.

– Санкції не настільки дієві, як очікувалось, не тому, що це неробочий інструмент. А тому, що період їх введення був дуже розтягнутий в часі. Це дало Росії можливість адаптуватись і знайти обхідні шляхи імпорту тієї ж нафти.

Наші колеги з Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) нещодавно опублікували звіт. В ньому йдеться про те, що з моменту початку заборони ЄС/Великої сімки 5 лютого 2023 року і до кінця лютого 2024 року Туреччина імпортувала російських нафтопродуктів на суму 17,6 млрд євро. Це на 105% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Їм ця нафта фактично непотрібна, вони її перепродають. Швидше за все — в ЄС.

ЄС імпортував 5,16 млн тонн нафтопродуктів на суму 3,1 млрд євро з трьох турецьких портів без нафтопереробних центрів — Джейхан, Мармара Ереглісі та Мерсін, — після того ж 5 лютого 2023 року.

Для нафти також існує інший шлях – це перевалка серед моря. Цей спосіб використовували Іран, Венесуела, а тепер його взяла до уваги і Росія. Reuters писали, що за оцінками Lloyd's List Intelligence, тіньовий флот становить 14,5% від загального світового танкерного флоту, це 650 танкерів. За деякими галузевими оцінками – понад 800.

Якість цих танкерів дуже низька, тож з ними відбувається багато аварій і випадків виливу нафти в океан. Це близько 20% глобального перевезення нафти — це величезні обсяги і кошти. І все це ніяк не моніториться, не підлягає санкціям тощо.

– Причина — Європі це вигідно? Якщо говорити чесно.

– Їм так дешевше. Тому і на початку повномасштабної війни так важко було змінити їхню думку щодо викопного палива з Росії. Росія продавала їм енергоносії дешевше, вона ближча за Америку, вже є розбудована інфраструктура тощо. З Америки теж імпортують, зараз вона є першою за обсягами, але Росія серед ТОП-3 .

Щоправда, є приклад Чехії, яка повністю відмовилась від російського газу. Вони прийняли той факт, що для них вартість газу здорожчає, але відмовились від російського імпорту, щоб не інвестувати в війну в Україні.

Європа сама допомагає заробляти РФ

– Америка мала б скористатись ситуацією, зробити якусь знижку для Європи і зайти на ринок, який закуповував газ та нафту у Росії.

– Вони це робили і зайняли частину ринку. Наприклад, скоротились поставки із Росії трубопроводного газу — на початку війни Росія сама закрила вентиль трубопроводу, який йде через Україну, а потім підірвала "Північний потік". Але збільшився імпорт саме СПГ.

Щобільше в європейських портах відбувається перевалка СПГ, і він йде в Азію. Тож Європа сама збільшила закупки СПГ і допомагає заробляти Росії на азіатському ринку.

– Чи може Європа відмовитись від російського СПГ?

– Так, це можливо. Наприклад, Іспанія з огляду на доступні дані закінчила зимовий сезон із заповненими на 82% газосховищами. Це дуже високий відсоток. Але Іспанія — це тепла країна, північні країни витрачають більше. В середньому ЄС закінчила зимовий період із газоховищами, наповненими на 50%. Зміна клімату — через що маємо теплі зими — дають країнам ЄС можливість спокійно відмовитись від російського СПГ. Але вони цього не роблять. І та ж Іспанія, як ми бачимо, нарощує імпорт російського СПГ.

Зараз у 14-му пакеті санкцій ЄС розглядає блокування перевалки СПГ через європейські порти. Також розглядають накласти санкції на три російські СПГ-проєкти "Арктик СПГ 2", "Усть-Луга" і "Мурманськ". Це гарний знак, але тільки перший крок. Європа має повністю відмовитись від російських викопних палив.

– Наскільки ця перевалка і санкції критичні для Росії?

– Є арктичний проєкт "Ямал СПГ". Щоб з Арктики вивезти газ, потрібні дорогі арктичні танкери, які можуть рухатись у північному кліматі, розбиваючи лід. Росія може чотири місяці на рік використовувати дорогу через Сибір – з північного полюса вздовж Росії спускатися в Азію. Але інші вісім місяців у них залишається лише шлях через ЄС.

У них є договори, наприклад, з Бельгією на 20 років у порту Зебрюгге. Бельгійська компанія Fluxys займається перевалкою і імпортом російського газу. Така сама ситуація — в Іспанії і Франції.

Сьогодні ці три країни перевалюють і імпортують російський газ. І цей імпорт останні роки суттєво зріс, частка СПГ зросла з 20% у 2021 році до 41% до кінця 2023 року.

Якщо цю перевалку заблокувати, у Росії не буде можливості 8 місяців на рік продавати газ з "Ямал СПГ". Щось вони зможуть возити в літку, але для прибутковості проєкту цього буде недостатньо. Якщо ж ці дорогі в обслуговуванні арктичні танкери будуть везти СПГ в Турцію чи Марокко, їхня дорога буде в два чи в три рази довшою, ніж шлях до Бельгії. Це буде збільшувати ціну СПГ. І ламати схему перепродажу — це стане невигідним. Тому рішення про блокування б спрацювало.

– Наскільки таке рішення економічно невигідне для ЄС?

– В контексті обговорення 14 пакету санкцій деякі країни почали підіймати це питання. Але вже є декілька статей від міжнародних експертів про те, що воно ніяк не вплине на економіку ЄС. А якщо брати до уваги всю ту фінансову і військову підтримку, яку зараз отримує Україна, ЄС дешевше не спонсорувати Росію, щоб ця війна якнайшвидше закінчилась.

Наратив, який зараз просуває Росія — що навіть якщо ЄС це заблокує, існують договори з Китаєм та з Індією, і це ніби не страшно для них.

Насправді Китай незалежний від Росії, їм не потрібен російський газ, хоча вони його почали закуповувати більше. Їх енергетична стратегія передбачає 50% газу власного видобутку, 50% — імпорт. Вони диверсифікують свої надходження як СПГ, так і інших ресурсів. Наприклад, 40% імпортованого СПГ надходить з Австралії , ще 20% — з Росії, інше — з інших напрямків. Вони ніколи не будуть залежні тільки від Росії чи від когось іншого. Вони розуміють ризики енергетичної безпеки і намагаються їх уникнути.

Тож дані санкції насправді будуть дієвими.

Якщо санкції будуть прийняті, це буде ударом для Москви

– Що з позицією Угорщини?

– Коли почали обговорювати 14-й пакет санкцій, Угорщина сказала, що не буде підтримувати цей санкційний пакет, включно з газом. Хоча, по факту, Угорщина взагалі не залежить від СПГ, вони його не купують. У них є свій трубопровід. Вони закупають у Росії ядерне паливо, розвивають атомну енергетику. Країни ЄС через 2,5 роки війни почали шукати обхідні шляхи щодо впливу на їх рішення Угорщини.

Але питання щодо впливу на економіку насправді підняли Німеччина, Франція і Бельгія. Ці три країни запросили прорахувати наслідки блокування перевалки російського СПГ на економіку ЄС, чи дійсно це суттєво вплине на економіку Росії.

Чесно кажучи, те, скільки заробляє на цій перевалці Європа, крихти від того, який прибуток отримує РФ.

Плюс, якщо ми говоримо про закупку СПГ, лише Франція за перший квартал минулого року заплатила Росії за скраплений газ 600 млн євро. А є ще Бельгія і Іспанія. І ми маємо розуміти, що мова йде про перші не дуже активні три місяці року. Газ більше завозять влітку, щоб підготуватись до осені.

Крім того, ми бачимо, що у 2023 році закуплено більше газу, ніж у 2022, тобто нарощується імпорт. Якщо не будуть прийняті санкції щодо стримування імпорту російського СПГ в Європу, є всі шанси що в 2024 році імпорт ще зросте. Якщо санкції будуть прийняті, це буде ударом для Росії.

– Є три країни, зацікавлені заробляти на перевалці СПГ. Чи є у нас в запасі інструменти впливу на них?

– Мова навіть не про три країни, а про три компанії, що уклали довгострокові договори з росією. У Бельгії це Fluxys, Total Engineer у Франції, і Natura в Іспанії.

– Це не державні компанії?

– Fluxys має акціонерів, серед яких є представники місцевої влади. Я, наприклад, у травні була на з'їзді їх акціонерів. 12 травня ми організовували марш проти російського газу в центрі Брюселю, а 14 травня були збори акціонерів. Наші партнери — європейці допомогли швидко придбати акції Fluxys і зареєстрували мене на збори як свого представника. Звісно, коли стало відомо, що прийдуть українці, Fluxys додали в презентацію наш прапор – мовляв, вони підтримують Україну.

– Вам вдалось виступити?

– Так. Я почала з того, що наш прапор — це прекрасно. Але ви ж розумієте, що ваша підтримка російського бізнесу вбиває нас. Ви повністю підтримуєте Росію тим, що даєте можливість їм заробляти.

Ми дуже довго сперечались. Вони говорили: а якщо ми зараз заблокуємо перевалку, це все просто поїде у Францію чи Іспанію, це не спрацює. Ми наголошували, що це буде спільне рішення, і не лише по Франції і Іспанії, а по всім країнам ЄС. І що ми зараз по ньому працюємо.

– Що реально може вплинути на прийняття цих рішень?

– В Європі має вплив публічна думка. Коли приходять представники громадськості, коли йдуть марші протесту, там це має великий вплив. На жаль, у нас поки що не вийшло отримати вагому підтримку у Франції та Іспанії — там ми тільки почали працювати. У Бельгії у нас там вже були налагоджені контакти.

– Які санкції нам потрібно дотиснути зараз? Наразі Росатом, наприклад, ніхто не чіпатиме.

– Поставити межову ціну на нафту і нафтові продукти. З того, що ми зараз розуміємо, повної відмови від неї не буде. Повний бан на СПГ — як перевалку, так і імпорт. І також закрити ті пробіли, які були з попередніми санкціями – в інфопросторі багато інформації, що санкції не працюють на повну, і чому. Тож потрібно шукати шляхи, аби вони, все-таки працювали.

Зараз ми працюємо над блокуванням по СПГ, шукаємо експертів, зустрічаємося з представниками влади різних країн. Інколи отримуємо політкоректні відповіді. Але в той же час бувають досить прямолінійні чиновники, які чітко окреслюють позицію своєї країни, і що їм треба, аби все ж таки це рішення було прийнято.

І у Франції, наприклад, нам вдалося знайти підтримку громадськості, вони розуміють нашу потребу, готові нам допомогти.

– Громадськість — ми говоримо про громадські організації?

– Так. Сприйняття громадських організацій в Європі зовсім інше, ніж в Україні. З ними можна потрапити на зустрічі з Єврокомісією, міністрами, і вас будуть слухати. Тому нам важливо, щоб звучав голос не лише українців, а й місцевих громад – тих, хто сплачує податки і ходить на вибори.

Сьогодні у нас є питання із Іспанією – як там вибудувати комунікацію, до кого звернутись? В будь-якому випадку, навіть якщо у 14-му пакеті санкцій буде прийняте рішення заблокувати перевалку, нам потрібно буде далі працювати, аби ЄС скорочувала імпорт СПГ та надалі повністю заблокувало СПГ. І в першу чергу ми знову ж таки будемо таргетувати ці три країни.