Місія - пережити зиму: чи врятують Україну міні-котельні і що для цього потрібно

У найгіршому варіанті розвитку подій, напрацьовані ними рішення можуть потім знадобитись і в інших регіонах. Хоча, як казали "Телеграфу" експерти ринку енергетики, думати про децентралізацію енерго- і теплогенерації варто було з самого початку війни.

Три "золоті" котельні

У Пісочинської громади на Харківщині краще положення, ніж у багатьох інших — вона знаходиться ніби "за спиною" Харкова відносно російського кордону. Однак не пощастило її мешканцям в тому, що єдиним джерелом теплопостачання тут була Харківська ТЕЦ-5. Сьогодні вона не працює. А у громаді прораховують варіант встановлення трьох котелень, які б виробляли 30 МВт*год електроенергії: одна на 20+ МВт*год, на 5 МВт*год та на 2 МВт*год, — розповів селищний голова Олег Чернобай. Під їх встановлення відведені земельні ділянки. отримали технічні вимоги від Харківських теплових мереж щодо будівництва нових модульних котелень. У багатоповерхівках тут мешкає понад 16 тисяч людей, серед яких — старенькі та діти. На кону — питання виживання.

У пісочинців немає коштів на будівництво необхідних котелень. Громада звернулась до Харківської обласної військової адміністрації, шукає кошти по міжнародних партнерах. ЇХ питання розглядалось на профільному підкомітеті Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Дві найменші котельні — це вже 22 млн грн, підсумовує Олег Чернобай:

– Ми маємо усну домовленість з представниками ЮНІСЕФ щодо виділення нам 22 мільйонів гривень на придбання модульних котелень міцністю 5 МВт*год і 2 МВт*год. Але ще ніяких документів не підписано, тому ми поки що не розуміємо, де взяти кошти на реалізацію всіх об'єктів. Ми самі не стоїмо на місці: виділили кошти на проєктну документацію, отримали технічні вимоги, виділили землю.

2 млрд грн для Харківщини — необхідно, але недостатньо

В Харківській області є ще дві громади, які ризикують зимувати без тепла, якщо ТЕЦ-5 та Зміївська ТЕС не відновлять свою роботу — Солоницівська та Слобожанська. Сподіватись на відбудову станцій варто, але краще відбудувати альтернативні/аварійні котельні, говорять і у Харківській обласній військовій адміністрації.

– Орієнтовна вартість цих котелень для трьох громад – близько 400 млн грн, — говорить заступник голови ХОВА Михайло Харнам. У ХОВА сподіваються на обіцянку Уряду виділити 2 млрд грн на побудову котелень у Харкові та області. Її озвучили на нараді, яку проводив Прем'єр-міністр. У разі отримання цих коштів, три постраждалі громади можуть отримати 400 млн грн.

Щоправда, потреби області більші, але обсяг у 2 млрд грн був визначений прем'єр — міністром як сума, яку сьогодні можливо виділити з Резервного фонду.

Солоницівська громада веде перемовини про встановлення модульної котельні потужністю 4 МВт.

– Якщо всі прорахунки підтвердяться, і нам цієї потужності вистачить, то наступного тижня партнери можуть нам її вислати, — говорить голова Солоницівської селищної ради Андрій Литвинов. – Встановлення однієї такої котельні з досвіду Харківських теплових мереж займає від 5 до 7 місяців.

Тому навіть при наявності котелень, цей проєкт можна втілити в життя ближче до кінця року. І тут виникає питання – а що буде з тими громадами, які не потурбуються про опалення влітку?

Заступник міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Хоцянівська запевняє: міністерство веде роботу з міжнародними партнерами щодо постачання газопоршневих електростанцій та блочно-модульних котелень.

– Для Харкова потрібні 37 газопоршневих генераційних установок. Надання 17 одиниць підтверджено USAID, 6 одиниць – UNISEF. По п'яти ведуться перемовини з потенційними донорами. Крім того, 30 одиниць блочно-модульних котелень необхідні для підприємств інфраструктури міста Харкова. Надання 17 з них підтверджено донорами, по двом ведуться перемовини.

Про проблеми трьох відрізаних від теплопостачання громад, замміністра, за її словами, знає. Однак поки що перемовин з донорами, які могли б забезпечити ці громади обладнанням, не велось.

Контроль за ситуацією має йти від громади

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, українцям потрібно активно діяти вже зараз, щоб обладнання, яке було поставлено в громади, підключили, і воно почало працювати.

– У Харкові пропонують поставити контейнерні котельні, і це абсолютно правильний крок, – говорить експерт. – Це потрібно робити прямо зараз, щобільше – це потрібно було робити ще рік-два тому.

Те саме – з газопоршневими установками (когенераційними, спроможними генерувати і електроенергію, і тепло). ЦІ установки в громадах стоять по року не підключені. За моєю інформацією, із 90 переданих USAID установок, підключені лише одиниці, – говорить експерт.

Тож закупити або домовитись про постачання від партнерів обладнання, це перший крок. А далі українцям, які хочуть бути взимку з теплом, варто проконтролювати процеси.

– Громада обирає місцеву владу, тож місцева влада реагує на запити громад. Тож потрібно впливати і заздалегідь порушувати питання опалення, – говорить Попенко.

За його словами, одна з причин того, що обладнання не було встановлено — бо громада не знає, як це зробити правильно, і страх перед перевірками цього року був більшим за страх холодної зими. Друга причина – фінанси.

Для того, щоб встановити газопоршневу установку, потрібно від 4-5 до 30 млн грн. І 4-5 місяців на розробку проєкта, виконання будівельних робіт та підключення.

– Людина може написати запит до місцевого депутата, народного, до мера. Не потрібно очікувати, поки прийде зима і почнуться проблеми, – говорить Олег Попенко.