Коли електроенергії немає, вже не важливо, скільки вона коштує, - експерт розповів про блекаути, несправедливі відключення та як зігрітися взимку

Українці активно обговорюють відключення світла. Чи буде взимку блекаут? Відключення — це спроба виправдати підвищення вартості електроенергії? От змінять формулу розрахунку лімітів, і у Києві буде менше відключень? А в регіонах?

"Телеграф" поговорив про наші страхи і реальну ситуацію із доктором наук з державного управління, професором Києво-Могилянської школи врядування, який працює на стику суспільного врядування, економіки та енергетики Геннадієм Рябцевим.

"Ми не мали жодного блекауту"

– Ми сьогодні жонглюємо терміном "блекаут". Що це таке?

– Стан енергосистеми, після якого вона не може відновитись. В енергосистемі виникає збій, і у неї немає жодної можливості цей збій подолати, тобто повернутися в режим нормального функціонування.

– Тобто за війну ми…

– …не мали жодного блекауту.

У нас не було стану, за якого б "Укренерго", як оператор системи передачі, втрачав би контроль за системою.

Ситуація була близькою до блекауту у 2022-му році, коли у диспетчерську "Укренерго" мітили декілька дронів. В саму диспетчерську вони не влучили, потім її перенесли в інше місце. Постраждав житловий будинок, в який влучив дрон, і ДТЕКівська вежа, в яку врізався інший.

Якби тоді вони влучили у диспетчерську "Укренерго", виникла б загроза блекауту. Тому що система, яка втратила керованість, не може виконувати свою роботу і балансувати ситуацію, як зараз робить "Укренерго" і "Обленерго".

– Знову ж таки, що таке — збалансувати систему в наших реаліях?

– Якщо прогнозується нестача електричної енергії, тобто недостатня її генерація, Україна розподіляє цю нестачу за регіонами пропорційно кількості споживачів, і обмежує енергоспоживання.

Як тільки електрична енергія з'являється в достатній кількості, енергоживлення повертається усім споживачам. Тобто система є керованою, підконтрольною. Так, вимкнення електроенергії є неприємністю для споживачів. Але це не колапс системи чи блекаут. Ми втратили щонайменше 8 ГВт енергогенерації.

– Нещодавно на офіційному рівні було озвучено вже втрату 9 ГВт.

– Я і кажу про щонайменше 8 ГВт. Але Financial Times нарахували у нас руйнацій на 25 ГВт. Як вони рахували — незрозуміло, тому що у нас до вторгнення у пікові години споживалось максимум 20 ГВт.

– Тобто колеги на папері зробили нам блекаут….

– Вони "знищили" більше енергогенеруючих потужностей, ніж росіяни наших літаків.

"Тилу у нас немає"

– Сьогодні ще одна тема для обговорень і страхів — що взимку будуть міста чи навіть громади, де світла не буде взагалі.

– Тобто – чи може бути таке, що "Укренерго" не зможе постачати електроенергію в якесь місто?

– Так. Ми говоримо про тилові міста, ситуація на прифронтових територіях зрозуміла.

– Тилу у нас немає з огляду на те, куди летять крилаті ракети повітряного базування. Харків – це тил чи не тил? У Харкова найскладніша ситуація, тому що там дуже важко забезпечити працездатність лінії електропередачі. У самому місті об’єктів енергогенерації майже не залишилось, тож там потрібні високовольтні лінії енергопередач.

Якщо говорити про інші міста, то тут нас рятує величезна розгалуженість різноманітних електричних мереж, які існували до вторгнення і більшість яких і зараз працює.

Немає такого, щоб більш-менш велике за населенням місто забезпечувалось лише однією лінією електропередач. Пам’ятаєте, коли було пошкоджено Трипільську ТЕС, багато хто говорив про те, що все погано, бо саме вона ніби-то забезпечує Київ електроенергією? Але світло є. Так само — з іншими містами.

Складно було б, якби у нас була одна лінія електропередачі. Як, наприклад, із ЗАЕС. Там єдина високовольтна лінія постійно перебуває під обстрілами. І цілком зрозуміло, що її постійно пошкоджують і енергопостачання переривається. Але ж і її енергетики тут же лагодять. Тобто навіть на окуповану АЕС відновлюється енергопостачання. А в будь-якому населеному пункті є декілька ліній електропередач.

Їх пошкодження може статись навіть через негоду. Два дні тому через негоду було знеструмлено понад 230 населених пунктів. Але є аварійні бригади. І в таких випадках аварійна бригада виїжджає на місце, і у більшості випадків енергопостачання відновлюють впродовж доби.

Щодо прифронтових територій, то "Укренерго" у своїх зведеннях постійно каже про 400+ населених пунктів, які знеструмлені. Це в основному Донецька область і частково Харківська.

"Все залежить від ініціативи на місцях"

– Ще одна тема, яка викликає побоювання — повторне підвищення тарифів на електроенергію.

– На це, будь ласка, взагалі не звертайте увагу. Питання стоїть інше: чи буде електрична енергія у звичній для вас кількості? Якщо електричної енергії не буде, то будь-який споживач буде платити набагато більше. Зараз за вікном поруч працює бензиновий генератор. Він споживає щонайменше два літри бензину на годину — 2х60 — 120 грн на годину. Тобто, ми платимо за кіловат-годину, а тут 5 кВт. 120:5=24. Тобто споживач за електричну енергію, яку йому дає ей генератор, 24 грн за кВт*год. А у нас зараз електроенергія коштує 4,32 грн/кВт*год. Тому, коли електричної енергії немає, то вже не стає питання, скільки вона коштує. Головне, щоб вона була.

Є ще один момент – ніхто не збирається дуже часто змінювати цю вартість, тому що це ж і питання адміністрування – потрібно змінювати систему білінгу, розрахунки і все інше. Сенсу немає. Якби в уряді хотіли поставити вищу ціну, вони б давно це зробили.

– Друга важлива тема — тепло. Ми знаємо, що зараз міста намагаються побудувати котельні, що уряд намагається поставляти котельні. Які, на ваш погляд, у нас перспективи на зиму?

– Там, де немає централізованого теплопостачання, де все залежить від ініціативи на місцях, буде все нормально. Тому що там все залежить від того, є індивідуальний тепловий пункт у будинку чи немає, а не від якогось теплокомуненерго.

А от в містах, де переважає централізоване теплопостачання, можуть бути суттєві проблеми. Для того, щоб воно функціонувало, потрібна енергія. В тому числі – електрична, щоб працювали насоси, система водопостачання та водовідведення тощо.

Тут багато залежить від органів самоврядування – як вони будуть до цього ставитися, чи формально, чи виходячи з реальних обставин.

Наприклад, з’явилась новина, що у Києві збираються встановити шість міні-ТЕЦ. Ну, да, звісно, їх встановлять в спальних районах, але вони не замінять ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, якщо щось відбудеться. Тому цього, безумовно, недостатньо.

Не виключена ситуація, коли температура теплоносія у системах централізованого теплозабезпечення буде мінімальною – достатньою лише для того, щоб система не замерзала. Тож потрібно не лише розповідати про те, яка погана влада, а й думати, що зробити, щоб компенсувати можливі проблеми від цієї поганої влади.

– Логічне питання: що ми, мешканці багатоквартирних будинків по всій Україні, зараз можемо зробити?

– Теплове ізолювання приміщень, у яких ви будете перебувати впродовж зимового сезону. Маємо на увазі насамперед внутрішнє ізолювання вікон. Є спеціальна теплоізолююча плівка, її бажано використовувати.

Другий за втратою теплової енергії об’єкт — двері. Якщо є можливість, варто встановити тамбурні двері — подвійні. Утеплити фасади. Зараз це роблять у різних ОСББ. І це особливо важливо, якщо стіни орієнтовані на північ і для тих, які з досвіду найбільше промерзають взимку.

Наступне – тепловідбивні плівки за батареями, конвекторами. Подбати про додаткові конвектори, які не тягнуть багато енергії. Я завжди раджу брати тепловентилятори.

– Звичайні, найпростіші?

– Так, звичний вентилятор, який гонить повітря крізь розжарену дротинку. І завдяки цьому в кімнаті достатньо швидко піднімається температура.

Екологи розповідають нам, що таким чином ввипалюється кисень в кімнаті. Ну, так, якщо ви не будете провітрювати приміщення, то десь через декілька років у вас в цьому приміщенні настане задуха. Але якщо ви в час від часу все ж таки робите провітрювання, то ніякої шкоди цей тепловентилятор наносити не буде.

Ще варто запастись всіма можливими засобами для забезпечення власної енергетичної автономності – від різних павербанків та акумуляторних батарей до генераторів, якщо йдеться не про багатоквартирні будинки. Тут потрібно завжди пам'ятати про техніку безпеки і, звісно, не запускати дизельний генератор всередині приміщення. Ну, хоча б на відкритому балконі, і то – сусіди не будуть дуже цьому раді.

Якщо плануєте користуватись акумуляторними батареями, то не саморобними, а в промисловому виконанні. На жаль, у нашому будинку є трагічний випадок, коли минулого опалювального сезону у нас на першому поверсі вибухнув в квартирі саморобний акумулятор. Загинула вся родина. Люди інтелігентні, освічені, і от так трапилось…

Але це означає, що потрібно дбати про техніку безпеки: перед тим, як щось купувати чи встановлювати, багато читати. Читати про цей тип батареї, про виробника, читати інструкцію з експлуатації. І дотримуватися всіх норм перед тим, як щось робити.

– Тобто розуміти ризики і брати відповідальність за своє тепло і життя на себе.

– Так. Це стосується всього, і спілкування з ОСББ, ЖЕКами, представниками влади в територіальних громадах тощо. У нас не Радянський Союз, коли Совмін за всіх все вирішував. Не справа центрального уряду держави, за великим рахунком, займатись утепленням будинків тощо. Він може щось простимулювати, щось дозволити, чи заборонити.

Органи місцевого самоврядування, райради, територіальні громади, районні ради у містах – це потрібний для вирішення даних питань рівень, не вище

"Від кожного багато що залежить"

– Ще одне "народне питання", яке мені сьогодні в розмові задала сусідка по будинку: чому вони нас почали навесні обстрілювати? Який в цьому сенс?

– Після перших ударів була думка – це просто істерична реакція на втрати російських НПЗ. Але оскільки з того часу було шість ударів, це вже не істерика. Можливо, була поставлена задача виправити помилки, коли били по нашій енергетиці у 2022-2023 рр.

Але якщо просто взяти кількість ракет, яку було випущено, наприклад, по Бурштинський ТЕС то вони коштують в кілька разів більше вартості самої ТЕС. Росія кількість коштів не рахує. Це не про логіку чи розрахунок. Це про те, чому Росія знищує вщент всі наші колись російськомовні регіони, залишаючи після себе випалену землю. Як це можна пояснити?

– Наші військові скаржаться в Твіттері, що не можуть із-за знеструмлення підзарядити важливу техніку. Бо йде перевищення лімітів, позапланові відключення тощо.

– Тут важливо розуміти, що від кожного багато що залежить. Одна вимкнена лампочка – але усіма українцями, може зекономити електричну енергію одного атомного енергоблока. І це легко підрахувати, навіть якщо це лампочки енергозберігаючі.

Але щоб це було можливо, у нас має сформуватися така ж енергоефективна свідомість, як в будь-якій державі Європейського Союзу. Коли у 2021 році в ЄС трапилась енергетична криза, потрібно було скоротити енергоспоживання. І воно було скорочено на 15%.

У нас же скільки YASNO з "Укренерго" не закликали — не діє. Це діяло у 2022 році – на хвилі патріотизму. А зараз всім байдуже.

Чому ще підняли ціни на електроенергію – як хоч якийсь стимул заощаджувати.

– Експерти називають дату 24 червня як таку, яка змінить "несправедливість" відключень.

– Мова про постанову уряду №600 і про те, що зараз дуже велика кількість підприємств записали себе в об'єкти критичної інфраструктури. Виявилось, що Національний цирк – це підприємство критичної інфраструктури, яке не можна вимикати. І таких прикладів багато.

Тож місцева влада має переглянути і оновити переліки об'єктів критичної інфраструктури, щоб розподіл лімітів був більш справедливим. Наскільки цей перелік зменшиться, я не можу сказати, але він зменшиться, це точно.

– Однак в Києві все одно буде більший перелік таких об'єктів, і ситуація пропорційно до інших міст не збалансується.

– Так, ми багато чуємо про несправедливий розподіл світла відносно Києва. Але по Києву сьогодні забезпечується попит на 80%, а по Київській області, наприклад, — на 68%.