Зараз в Україні рекордна спека, а чого чекати взимку? — пояснення кліматолога

Україна опинилася в епіцентрі аномальної спеки, що встановлює нові температурні рекорди. У Києві зафіксовані показники перевищують попередні максимуми, встановлені ще далекого 1951 року.

"Телеграф" поговорив з кліматологом Світланою Бойченко про те, через що в Україні встановилася така спека, що буде з врожаєм і як на погоду впливає війна.

Спека, дощі та неточні прогнози

— Насамперед хотілося б спитати про нинішню спеку. Як ви вважаєте, коли вона почне спадати і коли можна очікувати комфортну температуру?

— Коли закінчаться ці погодні умови більш точно зможуть сказати синоптики. Проте інформацію є сенс дивитися у діапазоні за 7-10 днів. Зазвичай синоптичні прогнози в цей період найбільш точні. Далі їхня похибка зростає.

— А чому іноді прогнози бувають неточними? Буває, щодня дивишся прогноз, там показує дощ, а за вікном сухо. Як це пояснити?

— Річ у тім, що атмосферні опади, особливо влітку, формуються в досить специфічних умовах. Здебільшого це конвективна хмарність, а також і циклонічні, і фронтальні опади. Вони мають складну плямовидну структуру, тому точно спрогнозувати, де саме випаде дощ, складно.

Наприклад, днями в Печерському районі, де я живу, дощу не було, а в сусідньому Голосіївському — випав, хоча за прогнозом його не передбачалося. Складно сказати, як розвиватиметься хмара і де вона "вирішить" пролитися дощем, особливо коли йдеться не про потужні синоптичні утворення.

Тому існує певна похибка, особливо в літній період. Проте на три доби вперед синоптики зазвичай дають досить точну інформацію. Влітку ви часто можете бачити в прогнозі "можливість дощу" — це саме з цим і пов'язано.

— А такі спекотні літа, як зараз, можуть стати нормою для України? Чи це одноразова ситуація?

— Загалом, для таких погодних умов може бути дві причини. Перша — це суто випадковий процес. Час від часу виникають такі посушливі явища, вони були, є і будуть.

Друга причина може бути пов'язана зі змінами клімату, які відбуваються на планеті. Зараз пояс субтропічних антициклонів, який формує пустелі (умовна лінія по діагоналі: середньоазійські пустелі, Сахара), активно змістився в бік помірних широт.

Ці повітряні маси досить сухі і з аномально високими літніми температурами. Зазвичай це пояс субтропічних антициклонів перебуває у термодинамічній рівновазі, рухаючись у певних межах. Але інколи просуваються значно далі, і ці повітряні маси Сахари заходять на південь Європи, спричиняючи сильну спеку і нестачу води. Або середньоазійські пустелі "дихають" у напрямку Східної та Центральної Європи, і ми також опиняємося в посушливих умовах.

Такого типу блокуючі антициклони можуть довгий час перебувати на певній території, і, на жаль, змінити ситуацію може лише кінець літа — початок осені, коли почнуть змінюватися сезони. Нам потрібно, щоб активізувався західний переніс повітряних мас з Атлантики, які б зрушили ці заблоковані антициклони.

Війна, зброя, парникові гази — несподіваний зв'язок

— Скажіть, будь ласка, чи впливають бойові дії в Україні на погоду? Якщо так, то як це працює?

— Бойові дії можуть впливати на погоду, але переважно локально. Я не хочу нікого лякати цим. Вплив може проявлятися в зоні бойових дій або поблизу неї, і стосується в основному забруднення атмосфери певними речовинами.

В таких локаціях можуть випадати дощі, вони можуть нести з собою ряд забруднюючих речовин. Крім того, ці речовини з повітряними масами та атмосферними опадами можуть переноситися в інші регіони. Зазвичай, враховуючи напрямок руху повітряних мас, це відбувається більше в східному напрямку.

Краплина дощу на своєму шляху може захоплювати забруднюючі речовини або сформована на основі на її основі (ядро конденсації). Вони падають на земну поверхню, забруднюючи довкілля — рослини, ґрунт, во́ди, що своєю чергою впливає на людей.

Такі опади називають "чорними" або "сірими" дощами, якщо там переважають частинки від продуктів горіння, що найбільш імовірно у військовій зоні. Якщо присутні інші забруднюючі речовини, можуть випадати так звані "кислотні дощі", які також дуже небезпечні.

Що стосується істотного впливу на клімат або погодні умови в цілому, то такого впливу нема. Може спостерігатися підвищена грозова активність через іонізацію атмосфери, можливе утворення локального фотохімічного смогу. Але все це має локальний характер.

— А чи може війна опосередковано впливати на зміну клімату?

— Так, є ще один аспект, коли війна може опосередковано впливати на зміну клімату. Це пов'язано не стільки з безпосередніми бойовими діями, скільки із загальною мілітаризацією.

Країни почали активно виробляти зброю. Це стосується і нашого ворога — Росії, певною мірою України, а також США та європейських країн. Виробництво військової техніки та зброї — дуже енергоємний процес. Внаслідок цього в атмосферу може викидатися більше вуглекислого газу та інших парникових газів

Це, своєю чергою, може посилювати зміну клімату, підсилюючи атмосферний парниковий ефект додатковими викидами. Тобто, хоча прямого впливу бойових дій на глобальний клімат нема, опосередковано військова промисловість може сприяти кліматичним змінам.

Спека шкодить врожаю і фауні

— Ця спека, що стояла останні дні, може вплинути на сільське господарство та врожаї?

— На жаль, вплив буде дуже негативним. Все перебуває в критичному стані. Буквально два тижні тому, ще в червні, на Черкащині вже збирали хліб, що зазвичай буває пізніше. Все висихає і достигає передчасно, тому врожаїв буде значно менше.

Ви знаєте, що Україна — житниця світу, і для мене завжди було важливим усвідомлення того, що ми постачаємо стільки зерна за кордон, стільки країн харчуються нашим хлібом. Ми рятуємо життя в Африці, в азійських країнах, які залежать від українського хліба.

І зараз це також може стати проблемою для цих країн, тому що ми будемо змушені експортувати менше зерна. Потрібні зрошувальні системи, але в наших умовах це проблематично реалізувати.

— Суто теоретично, чи можуть українські аграрії почати культивувати екзотичні овочі та фрукти, наприклад, апельсини, якщо у нас така спека?

— Це цікаве питання, але вирощування екзотичних овочів та фруктів в Україні не так просто реалізувати. Річ у тім, що наш клімат, попри періоди спеки, все ще досить непередбачуваний і нестабільний.

Цього року у нас спека, а наступного — може бути дощове літо. Один місяць може бути прохолодний, другий — дощовий, третій — спекотний. Тобто, ці процеси досить непередбачувані.

Екзотичні культури, такі як апельсини, потребують стабільних кліматичних умов. Вони не витримають різких перепадів температур або заморозків, які все ще можливі в нашому кліматі.

Крім того, ми звикли до певних овочів і фруктів, і швидше за все будемо продовжувати їх споживати.

— А щодо дикої фауни, чи може спека витіснити з лісів та степів якихось традиційних для нашої місцевості тварин?

— Так, це дійсно серйозна проблема. Спека може суттєво вплинути на екосистеми та їхніх мешканців. У таких спекотних умовах дуже важлива роль людини — поводитися відповідально та допомагати природі, наскільки це можливо.

Перш за все, виникають проблеми з водними ресурсами. Озера, річки, ставки — все це зеленіє, "цвіте" через підвищення температури води. Водні екосистеми страждають в першу чергу, оскільки підвищення температури води призводить до зменшення кількості розчиненого кисню, що негативно впливає на рибу та інших водних мешканців.

Проблеми виникають і у птахів, яким важко знайти воду та їжу. На жаль, від таких екстремальних погодних умов страждають усі види.

Тварини будуть мігрувати в пошуках більш сприятливих умов, що може призвести до змін у локальних екосистемах. Деякі види можуть зникнути з певних територій, якщо не адаптуються до нових умов.

Що чекає нас цієї зими

— А чи можете щось сказати про майбутню зиму? Торік вона була м'якою, чи може бути, що цього року буде морозно, сніжно? Чи в нас вже почалася тенденція до більш м'яких зим?

— Ситуація із зимами у нас досить цікава. Ми вже звикли до теплих зим, коли сніг випадає рідко, а зимові опади часто бувають у вигляді мокрого снігу або дощу зі снігом.

Однак, коли ми аналізуємо тенденції останніх 30 років для території України, спираючись на дані метеостанцій, ми бачимо, що січень поступово починає холоднішати. Це не означає, що будуть периоди з сильні морози, але навіть минулої зими були певні періоди з від'ємними температурами та снігом.

Ми спостерігаємо тенденцію до зниження температури в січні, тобто поступово починаємо повертатися до кліматичних умов, характерних для періоду 1960-1990 років. Але це довготривалий процес, і кожен рік може бути різним. Проте є велика ймовірність того, що січень буде нас "радувати" чи "не радувати" своїми від'ємними температурами.

У грудні зберігається тенденція до потепління, лютий залишається приблизно на тому ж рівні, а от січень показує тенденцію до похолодання.

Важливо розуміти, що холодна погода не обов'язково означає сніг чи великі опади. Все залежить від того, які повітряні маси прийдуть. Наприклад, я пам'ятаю 2013 рік, коли в березні несподівано випав потужний сніг майже пів метра. Тоді на нашу території зайшов так званий "пірнальний циклон" (тобто циклонічний вихор, який різко змінює траєкторію свого переміщення. — Ред.), який зайшов в помірні широти з тропічних широт. Прогнозувати такі аномальні явища заздалегідь не можливо.

— Чи спостерігаєте ви зміни у сезонних погодних паттернах? Наприклад, чи стають весна і осінь коротшими або навпаки?

— Так, у нас значно збільшився теплий період, який ми називаємо вегетаційним — це час, коли рослини починають свій розвиток навесні і закінчують його восени. Цей період розширюється, стає довшим.

Через це все зацвітає раніше, а деякі рослини навіть встигають дати два врожаї за сезон замість звичайного одного.

Ще одна тенденція весни — у квітні раптово приходить тепло. Прохолодний період стає коротшим, й одразу починається тепла весна. Це особливо помітно жінкам — я жартома кажу, що вони залишаються без можливості поносити певний сегмент одягу, бо одразу стає тепло. Хоча це жарт, але тенденція до різкого настання тепла у квітні дійсно спостерігається.

Чому весною часто розливався Дніпро

— Хотілося б запитати про воду. Навесні у Дніпрі неодноразово зростав рівень води. Начебто казали, що це пов'язано зі звичайним пропуском весняного водопілля. Як ви думаєте, чи є ризик підвищення рівня води для прибережних регіонів України?

— Це пов'язано з погодними умовами, зокрема з кількістю опадів. Але тут є певна проблема, особливо після тривалих посушливих періодів.

Коли на зміну посушливого періоду приходять інші погодні умови, які можуть супроводжуватися аномальними опадами у вигляді злив. Коли за одну реалізацію може випасти місячна норма опадів і, навіть, більше. В цих умовах коли грунт сухий від не здатний поглитути цю вологу і тому можуть виникати підтоплення і повені.

Це можна порівняти з ситуацією, коли ви довго не поливаєте квітку, а потім при поливі вода певний час стоятиме зверху, не всосуючись у ґрунт. Те ж саме відбувається і в природних екосистемах.

Особливо від цього страждають міста, де не приділяють належної уваги дренажним системам або де погано обладнані стоки.

Загалом, вже багато років ми спостерігаємо тенденцію до чергування тривалих бездощових періодів з періодами потужних опадів, коли може випасти місячна норма опадів або навіть 2-3 норми за раз.

Вимкнення, перепади, генератори

— Останнє запитання. Ви згадували про виробництво зброї та його вплив на споживання електроенергії і, відповідно, на клімат. А як щодо нинішньої ситуації в Україні, коли відбуваються вимкнення електроенергії, великі перепади напруги, і все це на тлі спеки. Як це може впливати на енергоспоживання?

— Безумовно все це впливає на енергоспоживання. Коли стоїть спека, ми змушені більше охолоджувати свої приміщення, хоч і через вимкнення електроенергії не завжди маємо таку можливість.

Але в Україні виникла інша проблема — використання генераторів. Коли немає централізованого електропостачання, люди використовують генератори, які працюють на бензині або дизельному пальному.

Ми компенсуємо відсутність електроенергії від звичайних джерел (які могли бути і атомними станціями, що дають відносно "чисту" енергію, і альтернативними джерелами, як-от сонячні панелі чи вітрові турбіни) за рахунок генераторів, які в процесі викидають в атмосферу продукти згоряння та вуглекислий газ. Таким чином, це призводить до додаткових викидів парникових газів.