Рада ратифікувала Римський статут: що це змінить для України

У середу, 21 серпня, Верховна Рада ратифікувала Римський статут. Свої голоси за це рішення віддав 281 народний депутат.

Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Він розповів, що перед голосуванням народним депутатам передали листи підтримки від Генштабу та голови української розвідки Кирила Буданова.

"Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за і проти", — пише Железняк.

Нагадаємо, 15 серпня президент України Володимир Зеленський вніс у Раду законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. Наразі цей документ ратифікований у 124 країнах світу. Таким чином, Україна стала 125-ю у цьому списку.

Що таке Римський статут

Римський статут — це міжнародний договір, який започаткував Міжнародний кримінальний суд 17 липня 1998 року в Римі. Набрав чинності він 1 липня 2002 року. Станом на березень 2023 року договір підписали 137 держав, але ратифікували лише 124 із них. Юрисдикція Міжнародного кримінального суду, згідно з Римським статутом, обмежується найбільш серйозними злочинами, які викликали резонанс у світі. Зокрема, це злочини геноциду, проти людяності, злочини агресії та воєнні злочини.

Звернутися до МКС із проханням розпочати розслідування може держава-учасниця, Рада безпеки ООН, або прокурор суду з власної ініціативи. Юрисдикція у справі може здійснюватися тільки в тому випадку, якщо держава, на території якої було скоєно злочин або громадянином якої є обвинувачений, ратифікувала Римський статут.

Україна підписала Римський Статут 20 січня 2000 року, проте досі він не був не ратифікований Верховною Радою. Тоді причиною став висновок Конституційного суду від 1 липня 2001 року у справі N 1-35/2001, яким Римський Статут визнано таким, що не відповідає Конституції України. На думку КС, Міжнародний Кримінальний Суд є таким, що "доповнює національні органи кримінальної юстиції", а це прямо суперечить Конституції. Крім того, є побоювання, що Росія скористається цим механізмом і направить до Міжнародного кримінального суду безліч сфальшованих заяв проти українців, зокрема проти військовослужбовців ЗСУ. Проте, це — хибна думка.

"Часто можна почути, що якщо ми ратифікуємо Римський Статут, то МКС зможе притягати наших військових та інших громадян до відповідальності. Насправді знімаються ризики притягнення до відповідальності військових ЗСУ, оскільки Україна ратифікує Римський Статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації", — пояснила заступник керівника ОП Ірина Мудра.

Що дасть Україні ратифікація Римського статуту

Ратифікація дасть можливість Україні набути повноправного членства у Міжнародному кримінальному суді і брати участь у роботі Асамблеї держав — учасниць Римського статуту. Ратифікація Римського статуту – одна з вимог вступу до Європейського Союзу. Також таке положення є в угодах безпеки з деякими країнами, зокрема Нідерландами та Німеччиною. Участь України в МКС дозволить збільшити ефективність роботи суду щодо притягнення до відповідальності за злочини, які скоюють російські військові.

Як повідомляв "Телеграф", президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор відмовив Україні у проханні заарештувати главу Росії Володимира Путіна за ордером МКС, якщо він приїде до країни на інавгурацію обраного глави держави Клаудії Шейнбаум. Проте через те, що Україна не ратифікувала Римський статут, Київ не міг вплинути на Мехіко.