Символізм цієї війни повинен бути живим і загальнозрозумілим, а не слідувати радянським традиціям - Юрій Гудименко

Читать на русском
Автор
Юрій Гудименко Новина оновлена 08 жовтня 2024, 14:27
Юрій Гудименко. Фото Цензор.НЕТ

Війна сповнена символів, і важливо, щоби у суспільній свідомості вони викликали живі, загальнозрозумілі асоціації. Для цього держава у формуванні інформаційно-культурного простору повинна відійти від радянських традицій офіціозу і штучності.

Про це молодший сержант ЗСУ у відставці, історик і голова ГО "Українське об’єднання "Мрія" Юрій Гудименко поділився в інтерв’ю виданню "Цензор.нет".

"Із суспільством треба постійно комунікувати. У нього зараз велика кількість когнітивних дисонансів, запитів, нерозуміння, питань. У нас чимало людей критикують Тік Ток та Інстаграм. А я неодноразово бачив, як там пояснюються складні речі, і для нашої молоді, можливо, формується фундамент етики, яка має бути. Вважаю, що це круто, бо це працює! Якщо я своєму сину почну втискати в голову офіціоз – у нього буде відторгнення. Молоді потрібні історії, що запам’ятовуються, а не просто набір дат про війну", — наголошує ветеран.

За словами Гудименка, сьогодні в Україні немає єдиного символу війни, кожен сприймає її по-своєму. І завдання держави – не контролювати цей процес, покладаючись на радянський спадок із квітами до пам’ятників та формальними фото, а підтримувати нові смисли. Одним із успішних прикладів ветеран називає традицію полку "Азов" встромляти мечі в землю на знак вшанування полеглих воїнів.

"Нам треба відходити від радянщини. У нас зараз ветерани дуже різні. Ми не можемо забувати тих, хто пішов в АТО, як і контрактників з ООС, і тих цивільних, які прийшли на повномасштабку. Відповідно, символ має бути максимально узагальнюючим. У мене в голові картинка: в Києві на одному з пагорбів із землі стирчать три величезні мечі. Для всіх зрозуміло, що це мілітарний символ. А коли меч встромлюють в землю? Після битви. Так от уявіть, що по пагорбу від них стікає водоспад. Виглядатиме так: мечі пробили ключ і витікає вода. Ми ж розуміємо, що цей пам’ятник стоятиме і в мирний час. Тому робимо два підсвічування. Одне – тече звичайна світла вода. А якщо в цей день загинув хтось, хто носить форму – військовий, прикордонник, поліцейський, то включається друге — червоне підсвічення. Це виглядатиме, ніби із землі тече кров. Цей символ дуже простий і зрозумілий", — пояснює Гудименко.