Російські друзі в центрі Києва читають Рильського і поважають деруни: чому і як досі працює посольство Ірану

"Дивуюсь, чому це посольство ще працює", "просто сюр якийсь", "посольство країни, яка допомагає вбивати наших громадян" — такі відгуки можна зустріти в Google на сторінці посольства Ірану в Україні.

Наразі посла Ірану в Україні немає: в перші місяці повномасштабного вторгнення, через постачання Росії "Шахедів", Україна позбавила акредитації Манучехра Мораді, який займав цю дипломатичну посаду. Втім, посольство Ірану, що розташоване в самому серці столиці на вулиці Круглоуніверситетській, продовжує працювати. Через соцмережі та офіційний сайт відомство транслює свої "особливі" погляди на російсько-українську війну. Що ж це за наративи, та як взагалі так сталося, що дипломатичні відносини з Іраном і досі не розірвані, досліджував "Телеграф".

Свій хлопець Амузегар

За відсутності посла Іран в Україні представляє тимчасовий повірений у справах Шахріяр Амузегар. І якщо не знати контексту, то складається враження, що Шахріяр Амузегар і очолюване ним диппредставництво – найкращі друзі і союзники України.

Наприклад, до Дня української писемності та мови, який відзначається 27 жовтня, на сайті посольства з’явилося таке от привітання: "Мова є відображенням культури та самобутності націй. Українська – це багата милозвучна мова, сповнена краси та надії".

А сам Шахріяр Амузегар навіть продекламував українською вірш Максима Рильського "Мова".

Вітало посольство Ірану Україну і з Днем Незалежності. А днями SMM-ники диппредставництва в соцмережах навіть вдалися до креативу, порівнявши українські страви — деруни, шашлики та голубці — з традиційними стравами іранської кухні, мовляв, як же багато спільного між двома народами.

Та на цьому дипломатичні реверанси Ірану в бік України, в принципі, закінчуються. Так, з Днем захисника України, посольство привітало країну дууже специфічно, прив’язавши це свято до ліквідації лідера радикального руху "Хезболла" Хасана Насралли.

"День захисників Вітчизни в Україні збігається з мученицькою смертю Сейєда Хасана Насралли, одного з героїв фронту опору проти агресії та окупації, справжнього захисника Батьківщини. Прапор захисників Вітчизни ніколи не буде опущено. Пам'ять про всіх героїв і захисників Вітчизни вічна", — зазначається на сайті посольства.

Насправді ж навіть формально важко притягнути загибель Насралли до Дня захисника, адже лідер "Хезболли" був ліквідований за чотири дні до української визначної дати.

Миротворці з балістичними ракетами

Далі – більше. Аналізуючи контент посольства Ірану на сайті та в соцмережах, можна помітити, що найбільше дипустанову тригерять дві теми.

Перша – балістичні ракети.

Так, на початку вересня держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що Іран передав Росії ракети малої дальності для війни в Україні.

Втім, посольство Ірану це категорично відкидає.

"Повторення тверджень про відправку Іраном балістичних ракет до Росії висувається з політичними цілями та мотивами деяких західних країн і є абсолютно безпідставним. Звичайне військове співробітництво між Ісламською Республікою Іран та Російською Федерацією має значно давнішу історію, ніж початок війни в Україні. Це співробітництво здійснюється в рамках двосторонніх угод та відповідно до міжнародних норм і законів і не має жодного стосунку до кризи в Україні", — зазначається на сайті посольства.

Ба більше, за версією дипустанови, Іран взагалі не надсилає РФ ніякої зброї, а ті сотні "Шахедів", які щоночі атакують територію України (наразі дрони "Шахед" виробляються в РФ за ліцензією і за допомогою іранської сторони), певно, всім примарилися.

"Будь-які заяви щодо продажу, експорту або передачі зброї з боку Ірану до Російської Федерації є повністю безпідставними і категорично відкидаються. Іран ще раз наголошує на своїй непохитній прихильності дотриманню міжнародного гуманітарного права", — йдеться в тексті іншої заяви посольства.

Другий наратив – Іран миротворець і справжній друг України.

Саме так! Ось, до прикладу, заява самого Шахріяра Амузегара.

"Ісламська Республіка Іран з початком війни в Україні, поважаючи територіальну цілісність цієї країни, закликала до врегулювання конфлікту між сторонами шляхом переговорів та неодноразово заявляла про свою готовність надати допомогу в цьому процесі. На жаль, ця добра воля Ірану була проігнорована і західні країни, особливо США, використовуючи кризу в Україні як привід, посилили жорстокі санкції проти іранського народу. У кризі в Україні рано чи пізно, як і в інших світових та регіональних кризах, маска Заходу впаде і справжні друзі та вороги України стануть очевидними", — зазначається у заяві.

Або ж інше повідомлення посольства: "Ми закликаємо до миру та стійкої безпеки для народу України та Росії. Ісламська Республіка Іран, виступаючи проти війни та наголошуючи на необхідності швидкого припинення військових конфліктів в Україні, підтримує будь-яке мирне рішення і вважає, що криза в Україні може бути вирішена лише шляхом діалогу".

Чому посольство працює

Як бачимо, у своїй публічній політиці Іран, виявляється, ще той "друг" України. То чому ж посольство цієї країни і досі працює в Києві, а МЗС не розірвало дипломатичних зв’язків?

Насправді така спроба була ще у жовтні 2022 року, коли в небі України з’явилися перші "Шахеди", а тогочасний очільник МЗС Дмитро Кулеба представив на розгляд президенту відповідну пропозицію. Однак пропозиція залишилася без реакції.

Після появи інформації про іранські ракети на озброєнні РФ, в МЗС викликали Шахріяра Амузегара і знову заговорили про розрив зав’язків.

– Всі опції (щодо розірвання дипломатичних відносин. — Ред.) є на столі. Якщо дійсно ця передача відбулася і факт такого застосування буде зафіксований, то, відповідно, будуть наставати наступні наслідки, — пояснював речник МЗС Георгій Тихий.

То що ж заважає? На думку експертів видання, остаточно побити горщики з Іраном Україні не дозволяють два фактори.

– Перший аргумент – в Ірані проживає якась кількість українських громадян (за різними оцінками, близько тисячі українців. — Ред.) Для них зберігається необхідність надання консульських послуг, — каже в коментарі "Телеграфу" заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

– Між країнами зберігаються мінімальні консульські зв’язки на випадок, якщо потрібно буде вирішувати питання стосовно громадян обох країн. Це загальна дипломатична практика, і вона може і не бути пов’язаною з військово-політичною ситуацією, — погоджується експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

– По-друге, це все ж таки канал впливу на політику Ірану, і його не можна переривати, поки іранці самі не перейдуть останню лінію, — додає Данилов. – При новому президентові Масуді Пезешкіану є сигнали, які можуть й не повернути Україні ту шкоду, що була нанесена іранською стороною, але хоча б запобігти ще більшій шкоді. Не знаю, чи допоможе цьому дипломатичне представництво Ірану, але така аргументація використовується МЗС.