Чи можна говорити "Добрий ранок"? Перевірте, чи правильно ви вітаєтесь українською

В українській мові існують різні форми привітання, залежно від часу доби. Навколо такого вітання як "Добрий ранок" ходять суперечки та багато хто вважає, що так говорити невірно і використовувати потрібно виключно "Доброго ранку". Чи це так насправді?

Детально про це на своїй сторінці у Facebook розповіла редакторка Ольга Васильєва. За її словами, форма у родовому відмінку стала нормативною у XX столітті. Це можна простежити за словниками. Наприклад, форми "Добрий ранок" не було, а віталися тільки так: "Добриднень!" та "Добривечір!".

"У російсько-українському академічному словнику Кримського і Єфремова (1924–1933) є "добри‌день", "добривечір", "добраніч", "на добраніч", а "доброго ранку" подано з приміткою "тільки в інтелігентів". ("Доброго дня!" і "Доброго вечора!" теж придумали інтелігенти, але в незалежній Україні.)", — пише Васильєва.

А "Добрий ранок" фіксується в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 р. Ст. Підмогильного та Є.В. Плужник: "Доброе утро!" там перекладається тільки як "Добрий ранок!", а "Доброго ранку!" немає.

При цьому, на форму "Добрий ранок" можна натрапити у творах класиків:

• Добрий ранок, — відповіла вона на моє незграбне привітання, не підносячи голови. (У. Самчук)
• Добрий ранок, тітко Ганно! — біля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високі здивовані брови, і красиві вінчики вій, і ранково сині очі, i вогкі, напіврозкриті уста чаять у собі стільки молодечого завзяття і радості, що й мені, соньку, стає веселіше. (М. Стельмах)

Тобто твердження, що форма "Добрий ранок" помилкова — не мають підстав. Вона, ймовірно, виникла ще раніше, ніж "Доброго ранку".

За словами Васильєвої, форму "Добрий ранок" можна використовувати, так само як і "Добрий день!" та "Добрий вечір!".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що треба говорити українською мовою, коли людина чхнула.