Викривачам корупції нічого не загрожує? У Раді пояснили деталі скандального законопроєкту

Український Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали народних депутатів не ухвалювати законопроєкт №10242, яким пропонується встановити кримінальне покарання за публікування даних із реєстрів. Вони вважають, що документ у своїй нинішній редакції створює загрози для свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів корупції.

Відповідну заяву оприлюднив Інститут масової інформації. Учасники Медіаруху наголошують, що "під прикриттям боротьби зі "зловживанням даними" створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою".

Медіарух зазначив, що законопроєкт не містить механізмів захисту для тих, хто оприлюднює конфіденційну інформацію, яка має важливе суспільне значення. Навіть у випадках, коли розголошення такої інформації є суспільно необхідним.

Що кажуть у Раді

Своєю чергою автори проєкту закону пояснили "Телеграфу" деталі цього документу. Так, народний депутат України від фракції "Слуга народу" Максим Бужанський запевнив, що законопроєкт:

• жодним чином не обмежує поширення інформації з публічних реєстрів;
• вводить відповідальність для правоохоронців за незаконний доступ та передачу відомостей із закритих реєстрів та баз даних;
• у жодному разі не впливає на діяльність викривачів корупції;
• жодним чином не обмежує ні свободу слова, ні діяльність журналістів.

Нардеп наголосив, що в Україні десятки мільйонів громадян внесені в базу "Оберіг", куди злиті всі державні реєстри. За його словами, через це потрібно захистити індивідуальні дані від поширення.

"Якщо комусь подобається, що правоохоронці направо та наліво торгують даними з закритих реєстрів, то нам – ні, і партнерам – теж ні. Цей законопроєкт — сателітний до закону про реєстри, прийнятого на їхню (партнерів – Ред.) вимогу", – зазначив Бужанський.

Своєю чергою позафракційна народна депутатка, член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик нагадала, що у 2021 році був прийнятий Закон України "Про публічні електронні реєстри". Тоді в країні налічувалося 350 різних електронних реєстрів, держателями яких виступали 80 державних органів.

Вона пояснила, що стаття 47 цього закону встановлює дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність за порушення законодавства при веденні реєстрів, незаконні реєстраційні дії, несанкціоноване втручання в роботу реєстрів, незаконне поширення чи нецільове використання даних з реєстрів, незаконне втручання у діяльність публічних реєстраторів. Така відповідальність вже запроваджена у кримінальному кодексі України:

• ст. 361 КК України — несанкціоноване втручання в роботу електронних інформаційно-комунікаційних систем, мереж;
• ст. 361-1 КК України — створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів;
• ст. 361-2 КК України — несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка є зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, компʼютерних мережах або на носіях такої інформації:
• ст. 362 КК України — несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї;
• ст. 363 КК України — порушення правил експлуатації ЕОМ, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється;
• ст. 363-1 КК України — перешкоджання роботі автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозвʼязку;
• ст. 365-2 КК України — зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.

Депутатка наголосила, що в ці вже чинні статті Кримінального кодексу, пропонується внести зміни, якими:

• посилюється відповідальність на час воєнного стану;
• вводиться окремий субʼєкт злочину — службова особа, яка вчиняє злочинні дії, використовуючи службове становище (повноваження).

Також документом уточнюється, що електронні інформаційно-комунікаційні системи включають в себе електронні публічні реєстри, до яких належать, наприклад:

• Єдиний державний демографічний реєстр;
• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
• Державний земельний кадастр;
• Єдиний державний реєстр транспортних засобів;
• Реєстр будівель та споруд;
• Єдиний державний реєстр адрес;
• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Водночас Яцик зазначила, що законний доступ до таких публічних реєстрів нотаріусів, журналістів, адвокатів, слідчих та пересічних громадян здійснюється в установленому порядку (за запитом інформації). За її словами, законопроєктом встановлюється відповідальність лише за несанкціонований доступ, як, наприклад, шахрайські дії, шкідливе програмне забезпечення, втручання в бази даних, спотворення інформації в них та ін.

"Діяльність викривачів не зобовʼязує їх мати доступ до даних електронних реєстрів — адже він не збирає докази у справі, а лише повідомляє про обставини вчинення злочину, які йому стали відомі. Безперешкодний доступ матиме слідчий, який на підставі заяви викривача порушує справу і збирає докази (в тому числі й з електронних реєстрів)", — підсумувала нардепка.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №12278, який повинен зупинити схему, якою прокурори користуються, оформлюючи інвалідність, яка дає право на достроковий вихід на пенсію.