Роботодавець "кинув" на гроші. Кому скаржитись і чи можливо добитися справедливості

В Україні зростуть податки найманих працівників та ФОПів, а з ними у недобросовісних компаній неминуче з’явиться спокуса зекономити на таких витратах користуючись з довірливих та фінансово неосвічених працівників.

Наприклад, пообіцяти ринкову зарплату і виплатити офіційну "мінімалку" в 6 тисяч гривень. Або ж взагалі працівники отримують зарплати у конвертах, а в разі непередбачуваних ситуацій — не отримують нічого.

Звісно, ми не говоримо про порядний та відповідальний бізнес. Але все ж розглянемо способи, як ще повпливати на роботодавця, окрім його чесного слова. "Телеграф" поспілкувався з адвокатом та спеціалістами Державної служби України з питань праці, аби дізнатися, що робити, коли компанія недобросовісна.

Дві опції від чиновників

Заступниця директора департаменту з питань праці Держпраці Олена Коновалова у розмові з "Телеграфом" наголосила, що найкращий спосіб — взагалі не погоджуватись на зарплату у конверті чи неофіційне працевлаштування.

"Коли людина погоджується працювати неофіційно, вона зразу дає згоду на те, що роботодавці будуть так поводитись. У будь-який день їй можуть просто сказати, як у кіно: звільнена і все. Так само, коли людина погоджується працювати і отримувати частину зарплати, вона розуміє, що рано чи пізно другу частину можуть не заплатити", — розповідає Коновалова.

Ситуація: працюєте офіційно, але частину зарплати отримуєте "у конверті".

У законодавстві не передбачено відповідальність більшості найманих працівників за приховування своїх доходів (за винятком ряду категорій, таких як держслужбовці, судді). Штрафів від податкової у людини не буде, але і допомоги також.

"Якщо ж частину своєї заробітної плати вона отримує "в конверті", довести це буде неможливо. Не заплатив роботодавець, на цьому все і закінчиться. Жодних слідів не залишається. У людини є тільки один шлях: йти до суду шукати свідків, які підтверджують, що дійсно ця людина там працювала, отримувала таку заробітну плату. Але врахуйте, що знати про це ніхто не може, бо в таких фірмах люди як правило підписують документ нерозголошення суми зарплати. На моїй пам'яті, а я працюю майже 30 років, жодного випадку не було, коли людина довела, що вона певний час отримувала насправді заробітну плату набагато більшу, ніж за документами", — каже Коновалова.

Ситуація: робота без оформлення трудових відносин.

Коли людина працює неофіційно — це можуть зафіксувати органи контролю, а саме Держпраці і Податкова. Але важливий момент — коли вже стає зрозуміло, що щось іде не так, краще звертатися до органів контролю до звільнення.

"Коли людина вже не працює, довести факт того, що вона працювала, стає практично неможливо. Свідчення людей, які не працюють, ніхто не буде брати до уваги. А ті, хто там ще працюють, вони як правило не хочуть давати свідчення, бо їм ще там працювати. Поки ще людина там (неоформлена, — ред.) виконує певну роботу, орган контролю, коли прийде, може зафіксувати, що ця людина працює. Якщо вона вже не працює — інспектор приходить на підприємство, питає, чи працювала там особа, і жодна людина ніколи не скаже, що вона колись тут була. Тому що усім присутнім самим хочеться залишитись і отримувати гроші", — пояснила Коновалова.

Отже, коли "запахло смаженим", найпростіше звернутися до податкової або до Держпраці для того, щоб цей орган міг зафіксувати факт виконання роботи без оформлення трудових відносин.

"Якщо ми говоримо про виплату заробітної плати, то звернення до Держпраці недоцільне, тому що, на жаль, ми в межах повноважень не зможемо з'ясувати шляхи отримання готівки для того, щоб виплачувати оці кошти, це може зробити тільки Податкова та поліція. Тільки вони можуть становити шляхи отримання грошей для виплат у конверті", — каже Коновалова.

Що радить юрист

Зарплата у конверті

Сума зарплати фіксується у наказі роботодавця. Інші "домовленості" про ринковий розмір заробітної плати не фіксуються. Майже у переважній більшості випадків працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Про це "Телеграфу" розповіла Вікторія Поліщук, голова Комітету НААУ з трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ.

"Бувають прецеденти на практиці, коли у сторін є докази: листування у месенджерах або за допомогою електронної пошти, які можна використати як підтвердження факту іншого розміру заробітної плати. Однак варто розуміти, що у такому випадку оцінку таких доказів буде здійснювати саме суд", — відзначає Поліщук.

Роботодавець взагалі не бере на роботу офіційно

Такого працівника можуть звільнити у будь-який момент і без жодних компенсацій, а також у нього немає права на жодні соціальні пільги та лікарняні, відпустки чи більше того права на охорону праці. Окрім того, якщо такий "працівник" є військовозобов’язаним, то він, зрозуміло, позбавляється навіть гіпотетичної можливості для бронювання.

Водночас існує можливість доказування у суді наявності трудових відносин, каже юрист. Для цього особі варто одразу підготуватися у зборі інформації.

Доказами можуть бути:

• підписи працівника про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами охорони праці та ін.;
• відео-фото фіксація трудового процесу;
• записи у книзі скарг та пропозицій;
• довіреності, накладні, виписані на працівника;
• пропускні, розрахункові картки, службові телефони;
• свідчення колег;
• довідки (про зарплату, про місце роботи та ін.),
• електронне листування, листування у месенджерах, будь-які витяги з певних робочих систем, що свідчать, що особа виконувала саме трудові функції.

Окрім доказів, свою правову позицію потрібно побудувати таким чином, щоб можна було довести, що:

- систематична здійснювалась оплата праці (навіть у конверті);

- особа підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконувалися роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України "Класифікатор професій";

- надавалося певне робоче місце.

Основними ознаками трудового договору є: праця юридично несамостійна, яка протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Які неприємності можуть чекати недобросовісну компанію

За використання праці неоформлених працівників передбачена відповідальність ст. 265 Кодексу законів про працю України. Це штраф чи попередження.

Проте в умовах воєнного стану та у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи не застосовуються.

Поліщук підсумувала, що існують два шляхи захисту своїх прав: звернення до Державної служби України з питань праці або до суду.

Суд – це завжди репутаційні ризики. Якщо говорити про Держпраці, то це ризики проведення перевірок. Підстави для проведення позапланових перевірок досить обмежені. Загалом вони виглядають таким чином: недотримання вимог Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", перевірка Держпраці виявила неоформлені трудові відносини; виникли питання щодо законності припинення дії певних трудових договорів. У межах позапланової перевірки перевіряються лише ті аспекти, які стали причиною її проведення.

Оскільки держпраці відповідає за контроль за дотриманням трудового законодавства, служба може перевіряти будь-якого роботодавця, якщо є підстави вважати, що він працює з працівниками без укладених трудових договорів.

Як накладаються штрафи

Штрафи за порушення трудового законодавства згідно з Кодексом законів про працю можуть бути такими:

• 80 000 грн за неофіційне працевлаштування або виплату зарплати без податків;
• 240 000 грн за повторне порушення протягом двох років;
• 24 000 грн за затримку виплати зарплати на місяць і більше;
• 16 000 грн за порушення мінімальних державних гарантій;
• 8 000 грн за інші порушення трудового законодавства.

Що більша кількість працівників, то більшим буде штраф.

Перевірки проводяться спеціальними органами, і якщо під час них виявляють порушення, складають акт перевірки. Цей акт може стати підставою для накладення штрафу. Однак інформація, викладена в акті перевірки, не є остаточним доказом вини роботодавця — вона має бути перевірена і оцінена. Таким чином, щоб накласти штраф, потрібно не лише мати акт перевірки, а й переконатися, що порушення дійсно мали місце.

Отже, залишається тільки повернутися до банального, але завжди актуального попередження — погоджуєтесь на "конверт", будьте готові до можливих пригод.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" розповідав коли та за яких умов можна уникнути штрафу від ТЦК у 2025.