Останню відьму в Галичині спалили трохи менше як 200 років тому: темна сторінка української історії

Полювання на відьом, яке охопило Європу в Середньовіччі, не оминуло й українські землі. У Галичині, як і в інших регіонах Європи, жінок і чоловіків звинувачували у чаклунстві та піддавали стратам.

Останню "відьму" у Галичині спалили близько 200 років тому, як свідчать історичні джерела. "Телеграф" розповість про це докладніше.

Львівські манускрипти та судові справи

Завдяки давнім львівським манускриптам, вчені змогли розкрити нові деталі судових справ проти відьом майже 400 років тому. Історик Микола Бандрівський, голова Археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка, розповів про ці відкриття. У Львові жінки звинувачувалися у магічних діях та виклику злих духів. Однією з найвідоміших справ є спалення трьох жінок у 1634 році, про яке свідчить праця Симеона Лехаці. Є запис, що тієї осені трьох львів’янок — Єву Гринбарку, Доротею Смиличку та Єву Питлиху було звинувачено у тому, що вони своїми магічними діями призвели до смерті інших осіб. І, цих жінок заарештували та посадили до міської в’язниці.

"…І знову у 1083 році вірменського літочислення (тобто 1634 року — М.Б.), 12 жовтня у Львові спіймали трьох відьом та розклавши за містом велике багаття, спалили їх. Три дні у Львові не розсіювався зловонний дим від їхнього спалення…"

Полювання на відьом було прибутковою справою. Доносник отримував частину майна своєї жертви, а судді та кати — високу платню. Це створило систему, у якій переслідування відьом стало способом отримання матеріальної вигоди.

Останні відьми Галичини

Секретар комісії НТШ Володимир Гнатюк у своїй праці "Купанє і паленє відьм у Галичині" (1912) описав випадки спалення відьом на території сучасних Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Останню відьму у Галичині спалили біля села Микуличин біля Яремча в 1827 році.

Спалення "упирів" під час холери

Під час епідемії холери 1821 року в селі Нагуєвичі (сьогодні Дрогобицького району) жителі спалили кількох осіб, яких вважали упирями. Ця трагічна подія не зупинила епідемію, а організаторів було пізніше притягнуто до відповідальності. За свідченнями очевидців, деякі з тих, кого звинувачували в упирстві, змогли визволитися і втекти під час спалення.

Гуцульщина та відьми

На Гуцульщині також відбувалися спалення відьом. У селі Верхній Березів на Косівщині існувало місце, яке називали "згарище", де спалювали мертвих "упирів". У селі Голови біля Косова мешканці звинувачували стару жінку Кашулю у викраденні дощу під час посухи та намагалися спалити її, але врятував дощ, який раптом пішов. Ця історія показує, як страх і забобони призводили до жорстоких дій проти тих, кого вважали відьмами чи упирями.

Львівські процеси

У Львові процеси проти відьом відбувалися частіше у XVII столітті. Одним з найвідоміших випадків є справа проти Катерини Рибярки, яку звинувачували у зачаруванні за допомогою чарівного порошку. Суд вирішив піддати її тортурам, щоб вона зізналася у злочині.

Ці історії свідчать про трагічні сторінки історії Галичини, де страх і забобони приводили до жорстоких дій проти тих, кого вважали відьмами чи упирями. Щоправда, в Україні смертна кара за відьомство застосовувалася рідко, переважно за допомогою спалення чи відрубування голови як милосердної форми страти.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому ви б не хотіли жити у Хотинській фортеці в 15 сторіччі. У суворих фортифікаційних спорудах середньовіччя існував цілий світ зі своїм побутом, соціальною ієрархією та звичаями.