Єдиний європейський представник роду геконів під загрозою зникнення в Криму (фото)

Кримський гекон (M. k. danilewskii) — підвид середземноморського гекона, який є єдиним європейським представником свого роду. Цей вид включає сім різних видів геконів, але саме кримський підвид є найбільш значущим для України.

Кримський гекон — дрібна ящірка загальною довжиною менш як 10 см. Тіло зверху вкрите дрібною лускою з рядами кілюватих горбочків. Забарвлення зверху сіре або бурувато-коричневе з візерунком з поперечних М-подібних смуг. Черево біле або жовте, а хвіст знизу вохряний.

Таксономічна належність та ареал

Кримський гекон належить до класу Плазуни (Reptilia), ряду Ящірки (Sauria) та родини Геконові (Gekkonidae). Його ареал охоплює північно-західну Анатолію та північно-східну частину Балканського півострова з прилеглими островами. В Україні цей підвид спорадично поширений уздовж вузької смуги узбережжя між Севастополем і Кара-Дагом. Гекони охоче заселяють руїни та житлові будівлі, піднімаючись у гори до висоти 680 метрів над рівнем моря.

Природоохоронний статус та чисельність

Кримський гекон має статус зникомого виду через низьку плодючість та стенотопність. У природних біотопах щільність популяцій становить 100–300 особин на гектар. У цитаделі Херсонесу спостерігаються скупчення до 60–80 особин на 100 квадратних метрів поверхні стін. Головними загрозами для цього виду є пожежі, наступна ерозія схилів та ремонт старих будівель. Хоча стан деяких популяцій стабільний, загалом чисельність геконів у Криму неухильно скорочується.

Особливості біології

Кримський гекон активний з кінця лютого до листопада. Навесні переважає денна активність, а влітку та восени — присмерковонічна. Основними сховищами слугують тріщини у скелях, щілини стін та порожнини під корою дерев. Гекони живляться павуками, дрібними комахами, багатоніжками та мокрицями. Парування відбувається у квітні — на початку липня, а єдина кладка з 1–2 яєць відбувається з кінця травня до середини серпня. Молодь з'являється наприкінці липня — у жовтні.

Режим збереження та охорони

Кримський гекон перебуває під особливою охороною згідно з Бернською конвенцією (додаток ІІ). Охороняється у природних заповідниках Ялтинському гірсько-лісовому, "Мис Мартьян", Кримському, Карадазькому та археологічному заповіднику "Херсонес Таврійський". Для збереження найбільших природних популяцій необхідно обмежити рекреацію в загальнодержавних заказниках "Мис Айя" та "Аю-Даг". Під час реставраційних робіт у Херсонесі слід залишати глибокі щілини між каменями кладки стін.

Господарське та комерційне значення

Кримський гекон знищуючи шкідників лісу і членистоногих у населених пунктах, приносить користь. Цей вид утримується тераріумістами, але також є об’єктом незаконної торгівлі.

У підсумку, кримський гекон є цінним і унікальним представником української фауни, який потребує особливої охорони та захисту. Збереження цього виду має велике наукове значення та важливе значення для збалансованого розвитку природних екосистем України.

Раніше "Телеграф" розповідав, що зелена ящірка зникає в Україні. Ця яскравий плазун страждає від антропогенного впливу, надмірного вилову та кліматичних змін.