"Ядерка" не була українською? Чому росіяни та чиновник Трампа брешуть, згадуємо документи

Останнім часом російська пропаганда розганяє наратив про те, що ядерна зброя, яку Україна отримала після розвалу СРСР, була зовсім не українською. Ситуація дійшла до того, що інформацію про це почав повторювати навіть спецпредставник президента США Річард Гренелл.

"Телеграф" розібрався, на чому базуються слова росіян. Як і очікувалося, без каверзи не обійшлося.

Що каже пропаганда?

Згідно з заявами росіян, Україна ніколи не володіла ядерною зброєю, оскільки коди його запуску перебували у Москві і саме звідти отримував накази персонал.

Крім того, зазвичай це супроводжується згадкою пункту 6 Біловезьких угод, в якому нібито зазначено, що після розпаду СРСР Україна, Росія та Білорусь зберігають єдине командування стратегічними силами. Пропаганда часто порівнює це з концепцією "союзної держави", порівнянною із сучасною формою співробітництва Росії та Білорусі.

А що каже угода?

Щоб зрозуміти, де "собаку зарито", необхідно прочитати, про що, власне, говорить пункт 6, на який посилаються росіяни. І для початку треба навести повний його текст:

"Держави — члени Співдружності співпрацюватимуть у забезпеченні міжнародного миру та безпеки, здійсненні ефективних заходів скорочення озброєнь і військових витрат. Вони прагнуть ліквідації всіх ядерних озброєнь, загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем. Сторони поважатимуть прагнення одна одної до досягнення статусу без'ядерної зони та нейтральної держави. Держави — члени Співдружності зберігатимуть і підтримуватимуть під об’єднаним командуванням спільний військово-стратегічний простір, включаючи єдиний контроль над ядерною зброєю, порядок здійснення якого регулюється спеціальною угодою. Вони також спільно гарантують необхідні умови розміщення, функціонування, матеріального та соціального забезпечення стратегічних збройних сил. Сторони зобов'язуються проводити узгоджену політику з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення військовослужбовців та їхніх сімей".

Для контексту: у документі озвучено принципи створення Співдружності незалежних держав (СНД) та описуються принципи того, як вона має функціонувати.

Як видно з тексту, дійсно, члени СНД мали намір створити та підтримувати єдине командування для контролю над ядерною зброєю.

Однак документ, який би регулював її функціонування, ніколи не було створено. Чому? Тому що всі країни СНД "прагнуть ліквідувати всі ядерні озброєння, загальне і повне роззброєння під суворим міжнародним контролем". Усі країни СНД, включно з Росією.

Примітно, що Україна хоч і була однією із засновниць СНД, але ніколи не ратифікувала положення її Статуту і, відповідно, ніколи не ставала її частиною.

Щодо ядерної зброї, то вона юридично належала країні, якої після підписання угод більше не існувало. Тобто на момент підписання Біловезьких угод не було жодного документа, в якому було б зазначено, що ця зброя належить Росії. Фізично вона знаходилася на території України, там же знаходилися пускові шахти, носії та персонал.

Втім, варто розуміти, що Україна ніколи не планувала залишати зброю масового ураження, а тому й не особливо за неї боролася. І це було закріплено заявою Верховної Ради від 24 жовтня 1991 року.

Заяви тогочасних політиків про "тимчасовий ядерний статус" України диктувалися намірами отримати чіткі гарантії безпеки для країни. Зрештою було підписано сумнозвісний Будапештський меморандум, який у теорії гарантував недоторканність її кордонів та суверенітету.

Сам факт того, що Росія підписалася під цим документом, означає, що вона була згодна з його положеннями. Тому спекуляції на положеннях Біловезьких угод виглядають щонайменше дивно.

Але якщо пропагандистам хочеться потикати носом Україну у "невиконання договорів", то можна згадати пункт 5 тих самих Біловезьких угод: "Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної і недоторканність існуючих кордонів у рамках Співдружності".

Що ж до випадку з Гренеллом, то це свідчення того, що російська пропаганда працює. І, на жаль, працює вона добре.