Без ризиків не минеться? Що може стояти за потенційною угодою між Україною та Росією - ЗМІ

Україна та Росія заявляють про готовність до мирних переговорів, однак обриси потенційної угоди залишаються розмитими, а ризики – значними. Головними каменями спотикання є безпекові гарантії, статус нейтралітету, контроль над територіями, санкції та післявоєнна відбудова.

Про це йдеться у великому аналітичному огляді агентства Reuters. Там заявляють, що Київ наполягає на надійних гарантіях безпеки від провідних держав, зокрема США.

У 2022 році вже обговорювалися варіанти таких гарантій – серед них аналог статті 5 НАТО. Утім, надання дієвих гарантій означало б фактичну готовність Заходу воювати з Росією, а недієві – залишили б Україну вразливою. Пропозиція про нейтралітет в обмін на захист – як один з варіантів 2022 року – залишається неприйнятною для Києва. Росія, зі свого боку, наполягає на позаблоковому статусі України та відмові від членства в НАТО.

Територіальне питання – ще один вузол суперечностей. Москва заявляє про анексію близько 20% українських територій, зокрема Криму та частини чотирьох областей. У проєкті мирного плану, запропонованого командою Трампа, йдеться про можливе де-факто визнання окупаційного контролю РФ над цими територіями, що категорично суперечить Конституції України. Водночас Вашингтон міг би адмініструвати Запорізьку АЕС, а Київ отримати частину території на Харківщині.

Питання санкцій також розділяє сторони. Україна наполягає на їхньому збереженні, поки Росія не зупинить агресію. Росія ж хоче послаблення санкцій – особливо в енергетичному секторі. Як пишуть Reuters, США вивчають можливості такого пом’якшення у разі досягнення мирної домовленості. Звучать також спекуляції щодо глобальної угоди за участі США, РФ і Саудівської Аравії, пов’язану зі зниженням ціни на нафту.

Припинення вогню також залишається невизначеним: Україна та ЄС вимагають негайного перемир’я, тоді як Росія вимагає додаткових домовленостей про його верифікацію, що Київ розцінює як спробу виграти час.

Ще один ключовий пункт – відбудова. Українська сторона очікує повного переказу заморожених російських активів (300 мільярдів доларів) на користь відбудови країни. Росія натомість вимагає, аби частина цих коштів була спрямована на окуповані нею території.

Таким чином, як зазначають у виданні, попри заяви про готовність до миру, реальні домовленості залишаються малоймовірними без кардинальної зміни позиції Москви або посилення тиску Заходу.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент Володимир Зеленський відкритий до прямих переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним. Головна мета такого діалогу — продемонструвати міжнародним партнерам, зокрема Сполученим Штатам, реальну неспроможність Кремля до мирного врегулювання.