Відпустка за кордоном для "заброньованого" – юрист пояснив, чи можна виїжджати і які є нюанси

Багато хто знає, що деякі військовозобов'язані українці мають право виїжджати за кордон у службові відрядження. Це, зокрема, держслужбовці, дипломати, водії міжнародних перевезень, моряки та працівники критично важливих підприємств, які отримали бронювання. Разом з тим чимало з них цікавляться можливістю поїздки не у справах, а у звичайну відпустку.

"Телеграф" дізнався, як саме українське законодавство регулює такі випадки? Які документи для цього потрібні? І що робити, у випадку необґрунтованої відмови прикордонників?

"Подвійне тлумачення"

Аби розібратися у цих питаннях, спершу ми звернулися туди, куди логічно звернувся б будь-який законослухняний громадянин, який планує виїзд за кордон під час відпустки — до Державної прикордонної служби. Ми уточнили, що йдеться про працівників підприємств, які були офіційно визнані критично важливими для економіки або оборони, і тому ці працівники мають бронювання від мобілізації.

На гарячій лінії ДПСУ нам повідомили, що виїзд за кордон для таких осіб можливий, але за умови наявності дозволу від роботодавця та повного пакета необхідних документів. Представники служби послались на постанову КМУ від 27.01.1995 № 57 в редакції, що діє і сьогодні.

"Телеграф" детально вивчив документ і помітив одну важливу суперечність: у постанові чітко зазначено право на виїзд у разі службового відрядження. Про відпустки — ані слова. Тож виникає логічне питання: чому прикордонники кажуть, що можна їхати у відпустку, якщо в офіційних нормативних актах про це нічого не сказано?

Як говорить в розмові з "Телеграфом" військовий адвокат і юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов, роз’яснення прикордонної служби часто сформульовані так, що залишають простір для подвійного тлумачення. Тобто, залежно від конкретного випадку, прикордонник може як дозволити виїзд, так і відмовити в ньому — і обидва рішення формально будуть законними.

Як зазначає юрист, слово "відпустка" у тексті постанови №57 і справді не згадується — ні для заброньованих, ні для будь-яких інших категорій. Але при цьому, на практиці, військовозобов’язані чоловіки таки перетинають кордон саме під час офіційної відпустки.

Крім того, в українському законодавстві немає прямої заборони на виїзд у відпустку для осіб, які мають бронювання. Тому висновок напрошується сам собою: виїзд можливий, але залежить від нюансів оформлення та трактування правил.

Документи-мінімум

Отже, які документи точно треба мати, щоб не опинитися перед шлагбаумом із валізами та відмовою? Як пояснили прикордонники "Телеграфу", перш за все, заброньована особа повинна мати військово-обліковий документ з дійсною позначкою бронювання. Важливо, щоб ця інформація також була внесена до електронної системи "Оберіг".

Саме це є єдиним офіційним підтвердженням факту бронювання, яке визнають прикордонники під час перевірки. Документ можна згенерувати через "Резерв+" у відповідному застосунку — це цифровий формат, де вже міститься інформація про відстрочку на підставі бронювання (тобто згідно з пунктом першим статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Також потрібен письмовий дозвіл роботодавця на виїзд за кордон із зазначенням країни та періоду перебування. Шаблону для такої довідки немає і написати її можна у довільній формі. Паперовий варіант із "живим" підписом та печаткою сприймається прикордонниками як надійніший. У документі також потрібно обов'язково вказати орієнтовну дату повернення особи, аби зменшити ризик виникнення додаткових запитань на кордоні.

Крім того, до пакета додається наказ про відпустку або витяг з нього, який підтверджує, що виїзд здійснюється саме у відпустку, а не у відрядження. Також необхідно надати службове посвідчення або довідку з місця роботи, яка підтверджує актуальне працевлаштування, та закордонний паспорт громадянина України. Усі ці документи мають бути дійсними та оформленими належним чином.

Дехто може, а дехто ні

Як нагадує "Телеграфу" юрист Роман Лихачов, існують також певні обмеження та винятки, які слід враховувати. Мова про перелік посадовців, яким заборонено виїжджати за кордон без поважних причин.

Про що мова? У тій же постанові №57, а саме в пункті 2.14, зазначено, що представники органів місцевого самоврядування та деякі інші посадовці мають право виїжджати лише з метою службового відрядження.

Хто підпадає під ці обмеження:

• Члени Кабміну, їх заступники;
• Керівники міністерств, ЦОВВ, Офісу Президента, ВРУ, РНБО;
• Судді, прокурори, депутати всіх рівнів;
• Уповноважений ВР з прав людини;
• Голова та працівники Нацбанку;
• Голови ОДА та їх заступники;
• Керівники державних підприємств і компаній з часткою держави понад 50%;
• Працівники, заброньовані в державних органах.

*Є певні винятки, як-от для депутата жінки або чоловіка, який є одиноким батьком та збирається виїхати за межі України для супроводження туди своєї дитини/дітей віком до 18 років (включно), або щоб відвідати таких дітей, які вже там перебувають, що потрібно підтвердити відповідними документами.

Отже, заброньовані особи в принципі можуть виїжджати за кордон у відпустку, якщо їхня посада не входить до переліку обмежених.

На кордоні все ж можуть викликати ТЦК і поліцію

Що ж робити, якщо всі документи на руках, а прикордонники все одно відмовляють у перетині кордону? Як радить відомий адвокат Роман Лихачов, варто спробувати законно перетнути кордон на іншому пункті пропуску. Такі ситуації, за словами експерта, трапляються регулярно — людину не пропускають в одному місці, але за кілька кілометрів, на сусідньому пункті, її випускають без проблем.

— Якщо ж це не допомогло, я завжди раджу вимагати письмову відмову. Це офіційний документ, який має бути оформлений відповідним чином — із зазначенням дати, підстав для відмови, підписом посадової особи тощо. Цей документ дає змогу надалі оскаржити дії прикордонників у судовому порядку, — говорить Лихачов.

Водночас суд не може зобов’язати прикордонну службу випустити конкретну особу за кордон. Суд може лише визнати дії прикордонників неправомірними.

— Є кілька поширених помилок, які допускають особи з бронюванням при оформленні документів для виїзду за кордон. Насамперед варто згадати про відсутність підтвердження відпустки. Люди часто приїжджають лише з військово-обліковими документами й вважають, що цього достатньо. Але насправді обов’язково має бути документ від роботодавця про відпустку — із зазначенням строків, країни перебування, а також підтвердженням того, що підприємство не заперечує проти виїзду, — говорить правник.

Прикордонники також звертають увагу на підтвердження того, що людина справді працює на цьому підприємстві. Тобто довідка має бути "свіжа" — видана не кілька місяців тому, а ближче до дати перетину кордону.

— Бувають випадки, коли працівник звільнився, але не повідомив про це Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, і формально його бронювання ще діє. Якщо прикордонники виявлять таку невідповідність, це може стати підставою для повідомлення про це представників ТЦК, — ділиться Роман Лихачов.

Інколи виявляється, що особа перебуває у розшуку територіального центру комплектування — з різних причин. У такому разі, за словами юриста, ТЦК може бути викликаний прямо на прикордонний пункт разом із представниками поліції. Людину можуть супроводити до ТЦК, виписати штраф або вжити інших заходів. Це теж не поодинокі випадки.

— Тож важливо не лише мати належні документи, а й переконатися, що вони актуальні, оформлені відповідно до вимог, і що ваш статус у реєстрах ТЦК відповідає дійсності, — говорить він.

Нагадаємо, раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко пояснював, що повістки на кордоні зазвичай не вручають, але на деяких пунктах можуть бути присутні представники ТЦК — для уточнення документів, а не для мобілізаційних дій.

— Якщо всі документи у нормі, на кордоні не мали б вручати повістку. Проте є таке хибне уявлення серед людей, що якщо маєш відстрочку, то можна ігнорувати повістки та не з'являтися до ТЦК за викликом. Це неправда. Навіть якщо у вас є відстрочка, і ви отримуєте повістку, але не з'являєтеся, ТЦК має повне право оголосити вас у розшук, — говорить "Телеграфу" юрист.

Лихачов зазначає, що такі ситуації трапляються часто. Саме це призводить до штрафів та інших неприємних наслідків.

— Хоча, варто зазначити, що багато таких штрафів потім скасовують. Тобто, оскаржують через суд. І доволі успішно. Часто буває так, що в повістці вказують причину "для уточнення даних", але насправді людина вже все уточнила, нічого не змінювала, і має чинну відстрочку, надану офіційно через ТЦК. І навіть самі ТЦК не можуть пояснити, які саме дані треба було уточнити, — говорить він.

Чи несе відповідальність роботодавець та що буде якщо повернутися "запізно"

Через велику кількість нюансів, пов'язаних із такою відпусткою, вона несе й значну відповідальність. Якщо працівник не повернеться вчасно, наслідки можуть бути як для роботодавця, що видав дозвільні документи для виїзду, так і для самого порушника.

Як наголошує юрист, формально якщо працівник виїхав у відпустку і не повернувся — це вже не зона контролю підприємства. Жодних "санкцій" у межах мобілізаційного законодавства в такому разі не передбачено, якщо працівник був офіційно заброньований.

— Роботодавець виконує свою частину — оформлює документи, надає відпустку. А далі він не має повноважень впливати на дії працівника. Максимум, що може зробити — звільнити його за прогул. Адже працівник, який не повернувся з відпустки вчасно, порушує трудову дисципліну, — пояснює Роман Лихачов.

Немає і чітких критеріїв у законі, хто саме з працівників "може" чи "не може" їхати у відпустку. Це залишається на розсуд підприємства. Втім, юрист застерігає: якщо подібні інциденти повторюються часто — це може зашкодити самому підприємству.

— Якщо з одного підприємства кілька працівників виїхали і не повернулися, це привертає увагу. Надалі можуть виникнути труднощі з погодженням критичності або нових бронювань, — каже юрист.

Крім того, Роман Лихачов також поділився практичним досвідом супроводу клієнтів. За його словами, на в’їзді в Україну перевірка документів відбувається набагато м’якше, ніж на виїзді.

— На виїзді прикордонники перевіряють усе — довідки, накази, бронювання. А от на в’їзді, як правило, просто дивляться закордонний паспорт. Вони раді, що людина повернулася. Випадки, коли когось не впустили назад чи затримали через прострочену відпустку — вкрай рідкісні, — підсумовує Роман Лихачов.