Енергетичний годинник цокає: що чекає на Україну окрім загрози тижневих відключень та нестачі газу

Масштабний колапс чи "короткострокові" перебої: експерти про нову тактику РФ, удари по ГЕС і ТЕС, та ризик тижневих відключень світла взимку

Дефіцит електроенергії в системі та стабілізаційні відключення, введені Укренерго, неспішність у початку опалювального сезону та розмови про нестачу газу – це все створює абсолютну невпевненість в успішному проходженні Україною цього осінньо-зимового періоду.

"Телеграф" зібрав думки експертів, з якими спілкувався, аби підвести проміжний підсумок в усіх прогнозах щодо того, що чекає українців в наступні кілька місяців.

Загроза довготривалого колапсу

Росія вдруге за місяць здійснила масовану атаку на гідроенергетичні об’єкти України, що свідчить про нову тактику, спрямовану на дестабілізацію енергосистеми. Ці дії можуть бути підготовкою до масштабного енергетичного колапсу, який загрожує тривалим блекаутом.

Як зазначив народний депутат Сергій Нагорняк у коментарі "Телеграфу", удари по гідроелектростанціях є спробою розбалансувати енергосистему між сходом і заходом країни, де на лівобережжі сконцентрована значна частина генерації. За його словами, ворог цілеспрямовано б’є по ГЕС і ТЕС на сході, щоб створити дефіцит потужностей у цьому регіоні, тоді як захід залишиться з надлишком електроенергії, яку неможливо буде передати через обмеження в інфраструктурі.

"Нам дійсно складно сьогодні балансувати і передавати туди в пікові години електричну енергію", – сказав депутат.

Ігор Стукаленко, керівник енергетичних програм Центру глобалістики "Стратегія XXI", вважає, що подібна ситуація вже траплялася у 2022 році, коли країна практично пережила блекаут. За його словами, нині ймовірний навіть гірший сценарій — довготривалий колапс, при якому світло може зникати не на кілька годин, а на дні чи тижні.

Колишній міністр енергетики Юрій Продан також попереджає про серйозні виклики в енергозабезпеченні в опалювальний сезон 2025-2026 років. Він зазначає, що уже зараз помітні перебої зі світлом і теплом, і головне завдання — не допустити замерзання систем опалення та вчасно інформувати населення про пункти обігріву.

Енергетичний експерт Максим Гардус наголошує, що термін "блекаут" не варто вживати безпідставно: повне знеструмлення країни є малоймовірним, хоча не виключеним. Росія, за даними української розвідки, не ставить собі за мету загальнонаціональний блекаут, а зосереджується на вимкненні електроенергії в окремих прифронтових регіонах, таких як Чернігівська, Сумська та Харківська області.

Проблеми без світла: як перебої можуть стати катастрофою

Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України безпосередньо вплинуть на життя мільйонів українців у найближчі місяці. Особливо критичною ситуація може стати в опалювальний сезон, коли дефіцит електроенергії вплине не лише на освітлення чи роботу промисловості, а й на тепло в домівках, лікарнях і школах.

Народна депутатка Вікторія Гриб, голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету ВР, вважає, що вже зараз ситуацію в енергосистемі складно назвати стабільною. За її словами, наслідки останніх атак уже призвели до аварійних відключень у більшості регіонів. Найгірша ситуація — у прифронтових та прикордонних областях, зокрема у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській.

Ці області перебувають у зоні найвищого ризику, і саме тут перебої з електроенергією можуть бути тривалими та системними. Без стабільного живлення порушується робота систем опалення, знижується якість водопостачання, ускладнюється робота лікарень, шкіл і транспорту. "Ситуація з опаленням у столиці, як і по всій країні, напряму залежить від стабільності енергосистеми", — підкреслює Гриб.

Гриб прямо попереджає: якщо енергетичний фронт не вистоїть, це стане катастрофою для країни.

За її словами, Україна потребує двох ключових речей — потужного протиповітряного захисту і стратегічного резерву енергетичного обладнання.

"Знищені трансформатори неможливо швидко відновити. Нам потрібні резерви, які дозволять оперативно замінювати пошкоджені елементи", — наголошує вона.

Не лише ціна, а й температура: від яких факторів залежить, чи вистачить Україні газу

Проблеми з газом цієї зими можуть суттєво вплинути на рівень життя українців — і не лише через обсяги запасів, а й через обстріли інфраструктури. Експерти попереджають: газ може бути в сховищах, але не дійти до споживачів.

Народний депутат Михайло Бондар підтверджує: "Є дуже великий ризик, що вже у грудні-січні не буде вистачати газу". За його словами, частково проблема пов’язана з проваленим менеджментом закупівель, але найбільша загроза — у масованих ударах по газовидобувній і транспортній інфраструктурі. Влада, за його словами, намагається тягнути з початком опалювального сезону, сподіваючись на теплу осінь і роботу електрообігрівачів у домівках.

Народний депутат Андрій Жупанин визнає: газ є, але все залежить від того, як працюватимуть мережі. "Можливо, у якихось містах прифронтових в радіусі 100-120 кілометрів, де зараз проблеми зі світлом, будуть і проблеми з газом та опаленням", — застерігає він. На його думку, у сховищах є достатній резерв, а транспортну систему вибити повністю — малоймовірно, але вразливість окремих регіонів залишається високою.

Максим Гардус підтверджує, що газу на початок сезону достатньо: "Більшість аналітиків зазначають, що цього буде достатньо для проходження жовтня, листопада, грудня та січня". Проте ситуація з лютим і березнем залежить від двох факторів — температури й рівня атак. За його словами, за негативного сценарію газ доведеться закуповувати вже раніше і у великих обсягах. "Я особисто вважаю, що скоріше це буде щось середнє між оптимістичним і песимістичним сценарієм", — прогнозує аналітик.

Колишній міністр енергетики Олексій Оржель звертає увагу на іншу проблему — можливість доставки газу. "Питання в тому, що газ може бути, але може просто не дійти до кінцевого споживача", — наголошує він. Оржель вважає, що удари по компресорних, перекачувальних та розподільчих станціях — це свідома тактика ворога. Тому головне — не скільки газу є, а наскільки ефективно його можна доставити і як швидко вдасться відновити пошкоджене.

Народний депутат Сергій Нагорняк зазначає, що в українських сховищах наразі понад 12 мільярдів кубометрів газу, і "Нафтогаз" намагається дозакупити ще близько 2 мільярдів. Але навіть за повних резервів обстріли можуть унеможливити використання палива. "Можуть бути в якихось регіонах або містах проблеми з постачанням. Але вони можуть бути короткостроковими", — заспокоює він.

Катастрофа за 36 годин: які будинки замерзнуть першими

Олег Попенко, очільник Спілки споживачів комунальних послуг наголошує, що за умови відсутності або відключення опалення, в першу чергу замерзнуть так звані "хрущівки" або панельки – там промерзання йде на години.

Будинки з білої цегли будувалися пізніше, тож теплозбереження та енергоефективність там трохи краще. До розділу "трохи кращих" відносяться і чешські панелькі, адже ті збудовані по-іншому та, по суті, є модернізованою панелькою.

Олег Попенко пояснює: при температурі -5, але з підвищеною вологістю, будинок буде замерзати швидше. А ось будинки, які знаходяться, наприклад, в низині, де вітру мало – замерзає пізніше.

"Наприклад, на Оболоні мережі набагато кращі, будинки, самі по собі, молодші. Вони більш якісно зроблені, у порівнянні з тою катастрофою, яка є на Старій Дарниці або в Дніпровському районі. Там є десятки будинків, які тепло взагалі не тримають", – пояснює він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україні, ймовірно, розпочалося тестування зв’язку п’ятого покоління — позначка 5G з’явилася у користувачів Vodafone UA у Львові. Згідно з планами, восени 2025 року запуск мали провести у Львові, Харкові та Бородянці.