Ви замерзнете першими. Відлік без тепла йтиме на години: в яких будинках небезпечно жити без опалення

Зима 2025-2026 стане найжорсткішою з початку повномасштабного вторгнення. Мер Києва Віталій Кличко попередив українців: ворог систематично атакує всі енергетичні та теплогенеруючі об'єкти, використовуючи дрони та ракети, щоб знищити критичну інфраструктуру. За таких умов питання "виживання" будинків без опалення може стати критичним.

"Телеграф" вирішив з'ясувати, які типи житлових будинків замерзнуть першими, а які зможуть протриматися навіть тиждень без тепла, і чому товщина стін вирішує долю мешканців холодної зими, проте і вона — не панацея.

Відлік іде на години: у яких будинках промерзання буде майже блискавичним

Найбільша небезпека чекає на мешканців панельних "хрущовок". Ці п'ятиповерхові будинки, побудовані з типових плит, промерзають блискавично. Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об'єднання "Союз споживачів комунальних послуг", пояснює масштаби проблеми.

"Першу чергу замерзнуть будинки так звані "хрущовки" або панельки. Там промерзання буквально йде на години", — зазначає експерт у коментарі журналістам "Телеграфу".

"Хрущовками" називають саме панельні п'ятиповерхові будинки, побудовані з плит. Їх почали зводити за часів Хрущова, а пізніше, за Брежнєва, з'явилися дев'ятиповерхові варіанти. Ці споруди мають найгіршу теплоізоляцію серед усього житлового фонду.

За словами Попенка, хрущовки-панельки протримаються максимум 36-48 годин без опалення. "36 годин — і до побачення. Ну хай 48 годин якісь, там вже залежить від вітру", — констатує експерт.

Після цього терміну температура в квартирах впаде настільки, що доведеться зливати воду з системи, щоб не потріскали труби та стояки. Це означає повну непридатність будинку для життя.

Північний вітер та вологість роблять свою справу: які будинки мерзнуть ще швидше

На швидкість промерзання будинку впливають не лише матеріали стін. Погодні умови та місце розташування відіграють важливу роль. При однаковій температурі мінус 5 градусів, але підвищеній вологості, будинок замерзає швидше.

Розташування теж має значення. Північні будинки, де постійно дме вітер, втрачають тепло набагато стрімкіше. Будинок у низині, де менше вітру, протримається довше, ніж така сама панелька на відкритому просторі.

За словами експерта, відстань від теплоелектроцентралі також має неабияке значення. Чим ближче будинок до ТЕЦ, тим краще він опалюватиметься. Будинки, розташовані далеко від джерела тепла, охолоджуються першими, оскільки дорогою теплоносій втрачає температуру.

Біла цегла тримає тепло краще за панельки, але до ідеалу їй далеко

Будинки з білої цегли, побудовані значно пізніше за "хрущовки", мають кращі показники енергоефективності. Хоча їх не можна назвати супертеплими, вони суттєво перевершують звичайні панельки за здатністю тримати тепло.

"Будинки з білої цегли будувалися набагато пізніше. Там теплозбереження, енергоефективність трошки краще. Вони не є супер енергоефективними, але все ж таки вони набагато краще будуть тримати тепло, ніж звичайні панельки", — розповідає експерт.

Окрему категорію становлять так звані чеські проєкти. Це теж панельки, але модернізовані. Їх система побудови забезпечує краще збереження тепла порівняно з радянськими хрущівками.

"Чеські панельки кращі. По-перше, вони побудовані по-іншому. Мається на увазі їхня система побудови, яка забезпечує збереження тепла в будинку набагато краще, ніж наші хрущовки-панельки", — зазначає Попенко.

У чеських проєктах інша система подачі тепла, і загалом якісніший проєкт, що дозволяє зберігати тепло всередині будинку. Навіть якщо опалення відключать, такі будинки довше тримають залишкове тепло.

Сталінки з метровими стінами побудовані німцями на століття

Як каже експерт, сталінки є найстійкішими до морозів серед старого житлового фонду. Ці будинки, побудовані ще за Сталіна німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.

"Сталінки дуже теплі. Ці будинки фасадні, вони мають товстелезні стіни, височенні стелі (3,5-4 метри)", — розповідає Попенко.

Товщина стін у сталінках досягає метра. Це цегляна кладка, розрахована на століття. Високі стелі, звісно, — це додатковий об'єм для обігріву, але масивні стіни компенсують цей недолік.

Сталінки можуть протриматися без опалення значно довше за будь-які панельки. Їхні товсті стіни акумулюють тепло і віддають його повільно.

Сучасні новобудови спокійно витримають цілий тиждень без опалення

Проте саме сучасні будинки мають найкращі показники енергозбереження. Утеплені мінеральною ватою або пінопластом, з двокамерними склопакетами та енергоефективними вікнами, вони здатні довго зберігати тепло.

Якщо будинок утеплений по периметру мінеральноюватою, має 40-міліметрові двокамерні склопакети з енергоефективним склом, то при температурі мінус 5 на вулиці всередині триматиметься плюс 15-17 градусів. Тепло виділяє газова плита, люди, побутові прилади.

Критична різниця між новобудовами та старими панельками полягає не лише в термінах виживання людей у квартирах. У сучасних будинках навіть інженерні мережі краще захищені. Труби та стояки сховані, ізольовані, тому будинок може протриматися 5-7 днів без ризику заморожування системи.

Чи можна врятувати старі панельки: досвід Європи та українські реалії

Ризикуючи замерзнути, багато хто задумається про те, як можна врятувати ситуацію. Наприклад, утеплити старі будинки, аби стіни в них так швидко не промерзали. Німеччина, Польща, країни Балтії пройшли шлях утеплення старих панельних будинків. Капітальні ремонти, заміна мереж, утеплення фасадів — все це можливо технічно.

Але є принципова різниця. У Німеччині капітально ремонтували панельки віком 25-30 років. В Україні ж більшість панельок давно вичерпали свій термін експлуатації. "Хрущовкам", до прикладу, проєктували 25 років експлуатації плюс 25 років після технічного обстеження — максимум 50 років.

"Чи потрібно робити їм капітальний ремонт, якщо вони вже завтра-післязавтра повинні "впасти", — ставить риторичне питання експерт.

Перед будь-яким ремонтом потрібне технічне обстеження. Треба зрозуміти, чи варто капітально ремонтувати будинок, чи краще знести його та збудувати новий. Проблема в тому, що в Україні немає закону про житловий маневровий фонд, як і немає чіткого законодавства про забудову житлових кварталів.

Якщо немає державної програми утеплення, мешканці можуть спробувати зробити це самостійно. Але є погодні обмеження: до нуля градусів утеплювати можна без проблем, але при мінусовій температурі утеплювач не ляже на стіни нормально, робота піде намарно, розповідає Олег Попенко.

Втім, існують морозостійкі спеціальні суміші, які можна додавати в розчин. З ними можна утеплювати будинок до мінус п'яти градусів. Але ефективність таких робіт все одно нижча, ніж при плюсовій температурі.

Головне питання — чи має сенс утеплювати панельку віком 70-80 років. Якщо будинок на межі зносу, інвестиції в утеплення можуть бути марними. Спочатку треба оцінити технічний стан будівлі, а потім приймати рішення про доцільність ремонту.

Трохи матчастини

Чому теплопровідність — ключова характеристика для тих, хто хоче знати, як швидко будинок замерзне без опалення взимку. Сам цей термін визначає передачу тепла від тепліших до більш холодних предметів. Теплообмін здійснюється не завжди, а лише до тих пір, поки температура цих обох матеріалів не стане однаковою.

Є спеціальний коефіцієнт теплопровідності, який застосовується для будівельних матеріалів. Він означає кількість енергії, яка проходить через одиницю площі за певну одиницю часу. Чим вищим є цей показник, тим кращим є теплообмін. Для житлових та опалювальних приміщень кращими є матеріали з меншою теплопровідністю (детальніше — на інфографіці).

Згідно з будівельними нормами, щоб перешкоджати тепловтратам, товщина стін з різних будівельних матеріалів повинна бути такою:

• цегла – 210 см;
• керамзитобетон – 90 см;
• дерево – 53 см;
• газобетон – 44 см;
• мінеральна вата – 18 см;
• пінополістерол – 12 см;

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що газу дійсно замало для проходження цього опалювального сезону, але біда не у цьому. Проте, навіть якщо ми докупимо газ, основний ризик — не в кількості газу, а в логістиці його доставки до споживачів.