"Дітям там було добре": волонтерки відповіли на закиди фільму про евакуацію до Туреччини

28 листопада в кінотеатрі "Жовтень" відбувся показ фільму "Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини" від команди "Слідства.Інфо". Вивезенням дітей із інтернатних закладів освіти та дитячих будинків сімейного типу займався фонд бізнесмена Руслана Шостака.

Автори стрічки стверджують, що під час перебування закордоном над неповнолітніми вихованцями здійснювали психологічне та фізичне насильство. Двоє неповнолітніх дівчат повернулися до України вагітними. Кореспондент "Телеграфу" побував на заході.

Журналісти, які працювали над фільмом, зібрали показання семи дітей, які, як стверджується, перебували в Туреччині. "Слідство.Інфо" також отримало звіт моніторингової місії про проєкт "Дитинство без війни". Документ фіксує системні порушення прав дітей.

За інформацією з фільму:

• Дітей змушували брати участь у зйомках для збору коштів; за відмову — забирали гаджети, обмежували їжу..
• Дві вихованки інтернатів повернулися вагітними від працівників турецького готелю.
• Представники фонду та персонал готелю мали постійний доступ до дітей.
• Умови проживання погіршувались, дітей неодноразово перевозили між готелями.
• Діти скаржилися на гірше харчування, ніж у персоналу.
• Фонд активно залучав дітей до фандрейзингу; амбасадоркою проєкту була Оля Полякова.

Разом з тим, на показі були присутні і волонтери фонду, які наведену у стрічці інформацію спростовували. Одна з них – Євгенія – була опікункою дітей, яка разом з ними опинилася у Туреччині.

"Ми перебували там три роки. Я спочатку була просто з дітьми, потім почала допомагати. Діти мене вже всі знали, ми з дівчатами робили заколочки, свічки варили, на чашках малювали українські узори, було дуже багато активностей. Потім я стала вихователем. Було дуже складно, у кожного з дітей свій характер, але ми з усіма працювали", – розповіла вона "Телеграфу".

За словами жінки, протягом трьох років перебування за кордоном у дітей було багато екскурсій, вони отримували речі та допомогу від волонтерів. При цьому, звинувачення у насильстві або знущаннях над дітьми Євгенія заперечує.

"Це просто жарт якийсь. Це був рай для дітей, можливість вирватися з рутини, діти були дуже щасливі. Дуже дивно, що на екрані не показували дітей, для яких перебування там було просто чудовим", – наголошує вона.

Не підтверджує Євгенія і слова про примусові виступи та концерти. Вона пояснює, що до кожної дитини намагалися знайти індивідуальний підхід. І навіть стверджує, що вихованці самі хотіли брати участь в активностях.

Думкою про стрічку поділилися і волонтерка Анна, яка з самого початку роботи проєкту перебувала разом із дітьми в Анталії, де жінки проживає вже протягом довгого часу.

"На заходи та виступи приходили діти, які цього хотіли. З тисячі вихованці могло прийти 20-30 бажаючих. Це для них був розвиток, до того ж ми підтримували українську культури. І вони були задоволені, після кожного виступу вони отримували якісь подарунки. Це дуже перекручено, що їх змушували виступати", – пояснює Анна.

Волонтерка розповіла і про процес евакуації дітей: на початку повномасштабного вторгнення організовано це зробити було важко, тому довелося проводити це досить хаотично. Як пояснює Анна, протягом перших шести місяців Руслан Шостак на функціонування проєкту витрачав виключно свої кошти.

"Варто розуміти, що спочатку всі сподівалися, війна буде продовжуватися місяць. Але з часом стало зрозуміло, що це навіть не на один рік. І, відповідно, яка б людина багата не була, гроші з часом починають закінчуватися. Але я точно не можу сказати, що він для себе заробив грошей на цих зборах. Йому не треба був ані піар, ані ці кошти. Все, що збиралося, йшло саме на дітей", – наголошує вона. Крім того, за словами волонтерки, роботу проєкту підтримував медійний військовий Стас "Осман" – він надавав кошти на закупівлю телефонів для випускників інтернатів.

Щодо запису та публікації відео за участі неповнолітніх, волонтерка пояснює: для цього фонд отримав офіційний дозвіл, що можна фотографувати дітей, знімати відео і так далі.

"Ви уявіть, як таку кількість дітей важко профінансувати взагалі. Це майже три роки. І те, що він залучав якихось спонсорів, донатерів та волонтерів – так це нормально, бо якось же треба допомагати. Але діти не жебракували, не було такого, що вони ходили з витягнутою рукою та просили їм дати грошей. Приїжджали гості, поруч зі сценою була скринька для збору, за бажанням люди могли долучатися. Може 20 тисяч там збиралося. А дітям треба було декілька мільйонів", – пояснює Анна.

Вже після показу стрічки через перерваний сеанс показу (в Києві було оголошено повітряну тривогу) розпочалися 20 хвилин обговорень та дискусій. Глядачі мали змогу подякувати команді видання за пророблену роботу, чимало з них наголошували на очевидних недоліках роботи інтернатної системи, яка дійсно є закритою та не є кращим варіантом для дітей, що позбавлені батьківського піклування. Альтернативою є дитячі будинки сімейного типу.

Ще одна з глядачок, опікунка дітей, яка також була разом із своїми вихованцями у Туреччині підтвердила, що систему інтернатного виховання справді "треба ламати" – під час проживання за кордоном вона прийняла під опіку ще кількох дітей.

"Дітей потрібно віддавати в сім’ї. В моїй сім'ї зараз виховується троє дітей з інвалідністю і п'ятеро дітей з освітніми проблемами. Це дуже важко, бо я взяла дітей у досить дорослому віці. І я хочу сказати, що дякуючи Руслану Шостаку, діти побачили море, їли овочі, фрукти. Багато мам, які були там, забрали вихованців під свою опіку з Туреччини, тож для дітей там було багато позитиву", – розповіла вона.

Наступною слово в залі взяла Анна, про яку ми писали вище. Звертаючись до аудиторії, вона наголосила, що в межах проєкту діти отримували професійне лікування – вихованці мали доступ до дельфінарію, отримували реабілітацію, частина дітей отримала ортодонтичне лікування.

"Мені хочеться сказати, щоб ви знали, що там хорошого було набагато більше. Те, що сталося з дівчатками (ред. – йдеться про неповнолітніх, які завагітніли), могло статися, на жаль, і на території України. Це дуже погано, я це не захищаю, це треба вирішувати із соцслужбами. Але дякую Фонду Руслана Шостака, що був такий проєкт і що діти були там щасливі", – підсумовує вона.