Фільм "Зброя незалежності": як українські розробки повернули страх Кремлю

Ось і настав той час, коли Москва просить у Києва дозволу провести парад на Червоній площі. Нехай це подається у вигляді "пропозицій перемир’я" від їхнього командування, чи погроз "ударів у відповідь" від ру-пропагандистів, та факт лишається фактом: навіть в самому серці Росії сьогодні дуже і дуже бояться українських атак. Бояться української зброї.

Саме про це — як зароджувалося, чи вірніше відроджувалося виробництво українських засобів ураження, здатних не лише нищити ворога безпосередньо на лінії зіткнення, а й бити далеко вглиб ворожих територій — САУ "Богдана", ракет "Нептун", морських дронів Sea Baby, повітряних дронів — розповідає новий документальний фільм "Зброя незалежності" режисера Корнія Грицюка.

"Телеграф" побував на допрем’єрному показі стрічки та поспілкувався з її героями та творцями.

Сергій Пашинський про те, що українському ВПК справді є чим пишатися

"Коли у 2022 році розпочалося широкомасштабне вторгнення, ми "гордо" зустріли його з трьома ракетами "Нептун", однією САУ "Богдана" і 176 птрк "Стугна" проти 2 тис ворожих танків першого ешелону і 5 тис бмп та БТР. Але з 2022 року, спираючись на той невеликий потенціал ми всі, наші колеги, які сидять у цьому залі — зробили дуже багато. Війна зараз дуже динамічно міняється, поле бою міняється, змінюється і наш військово-промисловий комплекс та особливо підприємство нашої асоціації NAUDI. Ми (виробники озброєння) сьогодні перетворились дійсно в потужну фундаментальну основу нашої незалежності, нашої безпеки. І правильно сказав режисер: "Такі фільми будемо знімати регулярно", — пообіцяв перед початкам показу один із героїв фільму "Зброя незалежності" Сергій Пашинський, керівник Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) за сприяння якої було знято стрічку

Миросалав Гай про те, для кого і для чого знятий фільм "Зброя незалежності"

Днями у одному з відкритих військових пабліків дописувач, дотичний до сфери дронів, опублікував цікавий документ: перехоплений ворожий опис українських наземних роботизованих комплексів. Найбільше вразила кількість НРК, присутніх у списку: там було зафіксовано понад сто найрізноманітніших моделей — від дронів-транспортерів, до автономних систем ведення вогню. Такою кількістю були вражені навіть деякі старожили згаданого пабліку – "невже це все було розроблено у нас за час війни і застосовувалося на полі бою"?

Саме так. І розроблялося, і застосовувалося. І це говорить про те, що за кілька років український ВПК здійснив без перебільшення, справжній прорив. Завдяки якому, багато в чому, і вдалося переломити хід війни. Саме тому про такі речі дуже важливо і потрібно розповідати, вважає ветеран, співвласник компанії MIR & CO PRODUCTION та один із співавторів і продюсер фільму "Зброя незалежності" Мирослав Гай.

"Станом на 1991 рік ми були однією з найбільш озброєних країн світу, якщо говорити з точки зору залишків того радянського спадку, який зберігався на нашій території. Але до 2014 року все це було фактично знищено, розпродано за копійки. Стратегічна авіація — або розпиляна на метал, або передана в РФ, і сьогодні нас м@скалі бомблять нею ж", — говорить Мирослав Гай.

За його словами, лише з 2014 року український ВПК почав потроху оживати, стали з’являтися нові зразки. Хоча їх, звичайно, було ще зовсім мало. Але в тому числі і завдяки їм вдалося протриматися у перші найтяжчі місяці війни. Ну а далі за кілька років широкомасштабної виробництва озброєння почало стрімко розвиватися, і сьогодні за українських розробників іде справжнє "полювання" серед світових лідерів ринку озброєння.

"Зараз українське озброєння відомо на весь світ. Це вже навіть не національне, а світове надбання, їхні виробники постійно запрошують наших на виставки, і в кооперацію з нами намагаються входити з найкрупніші іноземні компанії. Але ми про це, на жаль, дуже мало розповідаємо. Тому наш фільм – саме для цього, щоб розповісти історію української зброї, розповісти про її виробників та розпочати відповідну дискусію", — говорить Мирослав Гай.

З цієї точки зору, вважає продюсер, фільм "Зброя незалежності" — не просто стрічка. Це фактично, історичний документ, покликаний зафіксувати у пам’яті суспільства важливі моменти новітньої трансформації українського озброєння.

"Звичайно, ми не зможемо розповісти про всіх виробників одразу. Якщо навіть взяти оту згадану російську "методичку" про українські НРК – то потрібно буде знімати величезний серіал на кілька сезонів. Але починати про це говорити і розказувати потрібно, адже Україні вже є чим пишатися. Та й люди, вибачте, відходять. Підприємства бомбляться. Досягнення забуваються. А ми не хочемо, щоб все це забулося. І тому наш фільм — це також спроба рефлексії, створення невеликого документу, у якому зафіксовані важливі моменти розвитку та трансформації нашого озброєння", — пояснює Мирослав Гай.

Герої стрічки

У стрічки "Зброя незалежності" — дуже цікаві герої. Це керівники компаній та інженери, які розповідають про те, як створювати нові зразки часом доводилося не "завдяки", а "всупереч". Це військові ветерани, які демонструють унікальні кадри застосування зброї в бойових умовах. Це, власне, і сама зброя.

Наприклад, САУ "Богдана", шлях на фронт якої скидається на справжній детектив – спершу приречена на знищення командуванням, але схована її розробниками, аби з перших днів стати на захист України і продемонструвати просто-таки фантастичну ефективність.

Чого варте лише снайперське ураження ворога на острові Зміїний за майже 40 км від берегової лінії, кадри якого демонструються в фільмі.

Це ракета "Нептун", у перспективу якої спершу не вірили, доки перші ж бойові пуски не потопили флагман російського флоту крейсер "Москва". Між іншим фільм розповідає цікаві і досі не надто публічні подробиці розробки ракети: виявляється, що після перших і не надто ефективних випробувань "Нептуна" було виявлено сліди втручання, які могли свідчити про умисне псування системи наведення цієї зброї.

Зрештою, "Нептун" довів свою ефективність. І цей тип ракети продовжує активно розвивається, у тому числі і щодо дальності ураження.

Це морські, наземні і повітряні дрони різних моделей. Стрічка розповідає як перші, часом досить "дитячі" спроби застосування цього виду озброєння, зрештою перетворили його на грізну, і без перебільшення основну бойову силу українського війська.

І тут важливо, що стрічка не лише робить акцент на досягненнях, а й пропонує замислитися над перспективою розвитку українського ВПК. Тому що, ворог, на жаль, також не стоїть на місці.

Це означає, що виклики для України не закінчилися – потрібно залучати додаткові ресурси, потрібно вкладатися в технології, потрібні, зрештою, гроші, які можна знайти, забезпечивши можливість доступу українським виробникам на закордонні ринки. Звичайно, потурбувавшись у першу чергу про потреби власних сил оборони.

І, звичайно ж, потрібно розповідати про успіхи власної зброві та її виробників, адже нам справді є чим пишатися.

Історія української зброї пишеться просто зараз – у конструкторських бюро та на полі бою. І дуже важливо зберегти її у пам’яті країни та навчитися цінувати тих, хто вкладається у перемогу. Відтак фільм "Зброя незалежності" — одна з можливостей побачити цю історію не зведеннями новин, а живими голосами її творців.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в ССО показали новий фільм, як українське підпілля координує удари по тилам окупантів.