Замість хрущовок в Дніпрі зведуть нові будинки. Де вони будуть (документ)

У Дніпрі станом на 2026 рік понад 500 хрущовок, одну з них офіційно визнано аварійною, а масштабна реновація застарілого житла поки що залишається на рівні містобудівних планів. У мерії повідомили, що для майбутньої реконструкції та нового житлового будівництва визначено кілька територій загальною площею понад 170 гектарів, однак конкретних термінів початку робіт і необхідного фінансування міська влада не назвала.

Питання "Телеграфа" до чиновників

Щоб з'ясувати реальний стан підготовки до реновації хрущовок, "Телеграф" спрямував офіційний запит до Дніпровської міської ради.

Нас цікавили шість конкретних питань:

1. Скільки хрущовок налічується у м.Дніпрі (скільки мешканців живе у них)?
2. Скільки хрущовок придатні до реновації (капітальної заміни комунікацій, утеплення, можливого підвищення поверховості та обладнання ліфтами)?
3. Скільки хрущовок перебувають в аварійному стані та мають бути знесені?
4. Які мікрорайони міста визначені як першочергові для реновації або знесення аварійних хрущовок і спорудження на їхньому місці нових будинків?
5. Коли може початися реновація або знесення хрущовок?
6. Яка сума коштів потрібна на це?

Що відповіли у мерії

У відповіді на запит "Телеграфу" повідомили, що за інформацією Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпровської міської ради, в управлінні цього підприємства станом на 28.04.2026 перебуває 505 багатоквартирних житлових будинків та 1 — аварійний (хрущовка).

"Ураховуючи висновки судових рішень щодо чинності рішень міської ради про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, на цей час є чинним генеральний план розвитку міста Дніпра, затверджений рішенням міської ради від 20.09.2017 № 82/24", – йдеться у листі.

Також у мерії зазначили, що у згаданому проєкті заплановано проведення реконструкції в районах багатоквартирної житлової забудови застарілих серій. Ці пропозиції базуються на раніше виконаних детальних планах територій, які передбачають на чотирьох ділянках, площею 172,2 га, розміщення 1 430 тис. кв. м житла.

"Ці ділянки, крім ділянок: просп. Олександра Поля — вул. Міського Лісу — вул. Леоніда Стромцова — вул. Незалежності, віднесено до складу резервних", – повідомляється у документі.

Майданчики резерву під розміщення багатоквартирного будівництва: "Старий Клочко" (ДПТ), вул. Осіння — вул. Байкальська — просп. Петра Калнишевського (ДПТ), р. Шиянка, просп. Богдана Хмельницького — вул. Василя Сліпака — вул. Матроська (ДПТ).

Дніпровська міськрада відмовилася надати виданню інформацію щодо суми коштів, необхідних для таких робіт, посилаючись на дію воєнного стану в Україні.

Чи зноситимуть в Україні хрущовки та сталінки?

Раніше народний депутат Олена Шуляк в ефірі День.LIVE говорила, що до початку повномасштабного російського вторгнення Україна вже наблизилася до розв'язання питання на законодавчому рівні. Відповідний закон уже прийнято в першому читанні, проте все ще потребує доопрацювання.

Вона пояснила, що питання застарілого житла залишається чутливим, адже для знесення старих будинків потрібна згода значної частини мешканців. Цей момент, як правило, найчастіше блокує весь процес. Навіть за умови, що багато хто підтримає ідею, кілька незгодних можуть пригальмувати рішення.

"Основне питання – хто прийматиме рішення… що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова", — зазначила нардеп.

При цьому знесення будинків не розглядається як універсальний сценарій. Його застосовують у тих випадках, коли будівля знаходиться в аварійному стані або непридатна для проживання. В інших випадках перевагу віддають оновленню будинку, оскільки нове будівництво вимагатиме значно більше ресурсів.

Реконструкція також має свої складнощі — вона передбачає тимчасове відселення мешканців, яке потребує значних ресурсів та організацій.

Що не так з хрущовками?

У холодні зими, коли до того ж можуть бути перебої з опаленням, будинки варто розглядати й в цьому ключі. Найнебезпечнішими для проживання при відключеннях тепла виявилися якраз панельні п’ятиповерхівки, відомі як хрущовки. Вони побудовані ще за Микити Хрущова з готових бетонних плит і промерзають блискавично.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснює масштаби проблеми:

"Першими замерзнуть будинки — так звані хрущовки або "панельки". Там промерзання буквально відбувається за години. 36 годин — і до побачення. Ну нехай 48 годин якихось там уже залежить від вітру".

За його словами, після цього температура у квартирах впаде настільки критично, що доведеться зливати воду з опалювальної системи, щоб не потріскалися труби та стояки. Це означає повну непридатність будинку для життя.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, скільки у Львові хрущовок та що з ними буде.