Дешевша за Patriot: коли Україна може отримати нову систему протиракетної оборони
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Ключовою перепоною можуть стати інтереси великих гравців на ринку озброєнь
Україні не вистачає засобів протиповітряної оборони для збиття російських ракет. Новий проєкт Freya може стати одним із найамбітніших оборонних проєктів України та Європи. За словами експертів, необхідні технології вже існують, однак на шляху до створення нової антибалістичної системи залишаються політичні та економічні перепони.
Що потрібно знати:
- Система має стати дешевшою альтернативою американському Patriot
- Перші перехоплення ракет планують провести до кінця 2026 року
- Льотні випробування можуть стартувати вже в червні
- Для комплексу планують використовувати європейські радари та системи управління
Авіаційний експерт Костянтин Криволап для "Телеграфу" оцінив перспективи створення системи протиповітряної оборони Freya, яка має стати дешевшим аналогом американському ЗРК Patriot. Розробкою займається оборонна компанія Fire Point спільно з українськими та міжнародними партнерами — перші перехоплення очікують вже до кінця 2026 року.
Окрім України залучені Німеччина, Франція та Норвегія. Саме європейське співробітництво дає Україні технічну спроможність на створення самої ракети. Сучасний зенітно-ракетний комплекс не треба збирати з нуля, каже експерт, адже протокол Link-16 НАТО дозволяє поєднувати все — від супутникової розвідки до оперативно-тактичної ситуації командира взводу.
"У Європі всі ці елементи, з яких складається зенітно-ракетний комплекс, є, окрім одного, — нема ракети. FP1, FP2, FP5 показали, що можна зробити і FP7, і FP9. І FP7 пройшли кидкові випробування (це попередній етап перед льотними випробуваннями ракетної техніки, під час якого ракета викидається з пускової установки за допомогою порохового прискорювача, — ред.)", — зауважує Криволап.
За оцінкою експерта, якщо льотні випробування у червні пройдуть добре, у вересні можуть початися державні випробування.
Якщо головку самонаведення імплементують в ракету, пройдуть кидкові і льотні випробування, [сумісність систем] підтвердиться, то десь у вересні можна буде казати, що у нас вже є ракети, можна приступати до її серійного виробництва.
Костянтин Криволап, авіаційний експерт
Очікувати одразу сотень ракет на місяць не варто. "Їх не буде одразу 100 на місяць, але якусь кількість ракет будуть виробляти дрібносерійно, тому що вони повинні бути і для балістики, і для ядерного щита. Може й у грудні, але будемо дивитися, хто чинитиме опір", — зауважує експерт. Це дуже важливо, бо ЗРК проєкту Freya — комплексний проєкт, де братимуть участь всі залучені сторони.
Ця ракета з композитних матеріалів, тому оболонка значно легша. Твердого палива нам трохи не вистачає, але Firepoint будує завод із його виробництва у Данії. Тому якщо в цю ракету вставити нормальну головку самонаведення, організувати нормальний зв'язок з командною машиною, поєднати з радарами SAAB Giraffe 8A/4A, Thales Ground Master 400 чи Hensoldt TRML-4D — це все можна спокійно імплементувати в ЗРК проєкту Freya, тільки треба трохи дописати софт згідно з тим самим протоколом.
Головку самонаведення компанії Diehl Defense, яка виробляє IRIS/T, можна поставити в цю ракету. Радари підсвітки може робити Leonardo Kronos Land. Командна машина — від норвежців з Kongsberg FDC. Це все збирається в одну купу. Треба просто прописати софти, які це все поєднають, і все — комплекс готовий.
Костянтин Криволап, авіаційний експерт
Зауважимо, що дані можливої комплектації озвучив співвласник і CEO компанії Денис Fire Point Штілерман. Норвегія та Німеччина вже підписали контракти про оборонне співробітництво. Криволап наголошує — створювати протибалістичний пан’європейський щит дуже дорого, ці гроші беруться у Європи, але й там і залишаються: "Наше питання там — тільки ракета. Якщо зможуть домовитись, то все буде гаразд".
Які перепони на шляху до української антибалістики
І хоча поточна ситуація спонукає європейців до участі в проєкті, питання в тому, чи зможуть вони домовитись та розподілити кошти. Криволап зауважує, є й позитивні, й негативні приклади співпраці. Ба більше — Європа з пересторогою ставиться до українських можливостей з балістичною зброєю, побоюючись "підриву" на ринку.
"На ринку озброєнь суттєва частина продажів пов'язана з авіацією, бо літаки дорогі. Але десь на такому ж рівні знаходиться все те, що стосується ППО і протиракетної оборони. Тож у цьому сегменті Україна може стати суттєвим гравцем. З цього ринку будуть витискати американців, і росіяни втрачають дуже багато ринків, — це теж об'єктивна ситуація", — пояснює ситуацію експерт і наголошує — потужний вихід України на ринок не зовсім влаштовує деяких європейських гравців. Саме тому, на думку Криволапа, йде атака на Fire Point.
У США також є перестороги. Американці починають втрачати монополію на збиття балістичних ракет. Якщо раніше США домінували, то проєкт Freya може стати серйозним конкурентом.
"Коли з'явилася можливість створити європейський протибалістичний щит, американці вперше за всю історію Європи надали попередній дозвіл на виробництво ракет PAC-3 MSE полякам, які на ліцензійних умовах вже виробляють елементи ракети і пускові установки для Patriot. Оце головна ознака, що американці будуть дуже опиратися проєкту Freya", — зауважує Криволап.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський днями повідомив, що у листі до очільника США Дональда Трампа запросив ліцензію на виробництво антибалістичних ракет Patriot.
Раніше "Телеграф" розповідав, що Росія запускає по Україні кілька видів балістичних ракет. Вони долітають до нашої країни за лічені хвилини.