Є лічені хвилини: як Україна дізнається про запуски ракет і чому балістику бачать лише на підльоті

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що західні партнери знову не попередили Україну про російський ракетний удар по Києву. Пізно ввечері 13 жовтня столицю атакували балістичними ракетами. Постраждали об’єкти енергетики, зокрема ТЕЦ-4, і житловий будинок. Троє людей загинули.

За словами глави держави, українська ППО виявила ракети вже поблизу міста. "Телеграф" розповість, як Україна отримує попередження про атаку та чому не можна обійтись власними радарами.

Як виявляють повітряні загрози

Для балістичного удару різниця між повідомленням про запуск і виявленням цілі в польоті критична: ракета може подолати весь шлях до столиці за кілька хвилин. Система попередження має кілька послідовних етапів. Спочатку потрібно отримати сигнал про запуск або помітити повітряну ціль. Потім – визначити характер загрози й розрахувати напрямок її руху. Далі інформацію передають для оповіщення та реагування протиповітряної оборони. Якщо перший сигнал надходить незадовго до удару, на весь цей ланцюжок залишається мало часу.

Тому за повітряним простором стежать за допомогою кількох джерел, які доповнюють одне одного.

• Українські радіолокаційні станції (РЛС). За виявлення цілей відповідають радіотехнічні війська – їх називають "очима" Повітряних сил. Розміщені по всій території країни РЛС безперервно сканують небо. Електромагнітні хвилі відбиваються від об’єктів, що летять, – ракет, дронів і літаків. Це дає змогу визначити їхнє точне місцезнаходження, швидкість і курс. Але вони мають обмежену дальність — кілька сотень кілометрів.

• Дані західних союзників і космічна розвідка. Україна отримує інформацію від партнерів через канали військової розвідки. Речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснював, що самостійно відстежувати певні загрози Україна не може. Наприклад, ідеться про підготовку та зліт стратегічних бомбардувальників Ту-95МС або Ту-160 із глибоких російських тилів – для цього потрібна допомога космічної розвідки союзників.
• Системи радіоелектронної та технічної розвідки. Вони моніторять радіоефір і сигнали управління, а також фіксують моменти активації ворожих пускових установок.

Чому під час ударів попередження може надійти із запізненням

На різні види озброєння реагують із різною швидкістю.

• Крилаті ракети та дрони-камікадзе летять із дозвуковою швидкістю. Їхню траєкторію можна довго відстежувати за допомогою радіолокації, тож залишається час, щоб оповістити населення.
• Балістичні ракети – зокрема "Іскандер-М", північнокорейські аналоги або ракети комплексів С-300/С-400, що рухаються по наземних траєкторіях, – летять надто швидко. Від запуску до прильоту у велике місто минають хвилини, а іноді й секунди.

Через особливості балістичного озброєння раннє виявлення критично залежить від зовнішніх розвідувальних даних. Якщо партнери з тих чи інших причин не передають інформацію заздалегідь, українські радіолокаційні комплекси фіксують запуск уже під час польоту. На попередження та реагування залишається мінімум часу.

Балістику виявити найскладніше

Балістичні ракети часто виявляють буквально в останній момент – уже під час підльоту до міста. Причина – фізика їхнього польоту, особливості рельєфу та принципи роботи РЛС. На виявлення впливають чотири основні чинники:

1. Земля має кривизну. Наземні радіолокаційні станції не можуть "бачити" крізь планету — виникає так званий радіолокаційний горизонт. Якщо балістичну ракету "Іскандер" або С-400 запускають із Брянської чи Курської області РФ за низькою траєкторією або з урахуванням рельєфу місцевості, наземна РЛС ЗСУ фізично не може зафіксувати момент, коли установка відривається від землі. Ракета стає видимою для українських локаторів, лише піднявшись достатньо високо над горизонтом. Від Брянська до Києва приблизно 250–300 км, тож, коли ракета з’являється з-за горизонту, вона вже зовсім близько до столиці.
2. Швидкість. Балістична ракета після підйому в верхні шари атмосфери чи за її межі падає на ціль із шаленою швидкістю. На завершальній ділянці польоту швидкість "Іскандера" або KN-23 становить близько 2000–2100 метрів за секунду. За кожну секунду обробки інформації ракета долає приблизно два кілометри. Через це навіть короткі технічні етапи, майже непомітні під час повільнішої атаки, забирають значну частину доступного часу. Тож від моменту фіксації наземною РЛС до удару минає від 90 до 150 секунд. З них 10-20 йде на ідентифікацію об'єкта, а ще потрібно прорахувати траекторію, передати сигнал на пульт тривоги та запустити сповіщення.
3. Зафіксувати сам момент старту – коли факел двигуна щойно спалахнув на землі – можуть лише супутникові системи раннього попередження, наприклад американські інфрачервоні супутники системи SBIRS. Сигнал від партнерів дає змогу почати реагування ще до появи ракети на українських радарах. Якщо такого попередження немає, військові спираються на доступні власні засоби виявлення, а початковий запас часу залежить від геометрії польоту, дальності запуску та моменту, коли ціль входить у радіолокаційне поле.
4. У балістичних ракет двигун працює лише кілька десятків секунд на початковій ділянці розгону – активній ділянці. Далі ракета летить за інерцією і не випромінює потужного теплового сліду. Якщо супутник не встиг зафіксувати ці короткі секунди роботи двигуна, відстежити ракету за межами радіолокаційного поля вкрай складно.

Скільки ракетам летіти до Києва

Час підльоту залежить від типу ракети, її швидкості та точки запуску. У випадку з балістикою рахунок іде буквально на хвилини й секунди.

"Іскандер-М" або KN-23, запущений із Брянської області Росії поблизу кордону з Україною, долає шлях до Києва приблизно за 2–2,5 хвилини. Для запуску з Курської області оцінка становить близько 3,5 хвилини.

Для аеробалістичного "Кинджала" Х-47М2 орієнтир – близько 3,2 хвилини, або приблизно 3 хвилини 10 секунд. Так оцінюють час польоту після запуску з літака МіГ-31К з повітряного простору Липецької чи Брянської областей або акваторії Чорного моря. Ракета стартує з повітряного носія.

Гіперзвуковий "Циркон", запущений із Криму, долає приблизно 600 кілометрів до столиці орієнтовно за 3,5–5 хвилин.

Для крилатих Х-101 і "Калібрів" часовий масштаб значно довший. За швидкості приблизно 700–800 кілометрів за годину політ до Києва з району Каспійського моря або Саратовської області, де розташований аеродром Енгельс, триває від 1,5 до 2,5 години. Ракети рухаються складними зигзагоподібними маршрутами, і військові можуть відстежувати їх упродовж тривалого часу.

Starlink обмежив зв’язок у русі

У ніч на 14 жовтня SpaceX обмежила роботу терміналів Starlink під час руху, повідомили волонтер Сергій Стерненко та радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов. За їхніми словами, втрата зв’язку призвела до зриву низки важливих місій Сил оборони.

"Наразі обмеження стосується "військового пакету" послуг StarShield і встановлено на швидкість 100 миль на годину. Наші сили оборони не отримували попередження про таке обмеження, і це призвело до зриву низки місій", – заявив Бескрестнов.

За словами Стерненка, зв’язок почав зникати на швидкості понад 160 км/год. Звичайні термінали супутникового зв’язку продовжують працювати. Стерненко припустив, що SpaceX запровадила обмеження на запит адміністрації Дональда Трампа.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що за словами Зеленського, США наразі не припиняли передачу розвідданних через удари по російських НПЗ. В США пояснювали напередодні відсутність даних погодними умовами, а у Повітряних силах ЗСУ казали, що вже були випадки, коли Україна не отримувала інформацію про російські атаки через збій системи Battlespace Command and Control Center.