За роки незалежності "НІБУЛОН" інвестував в агросектор понад 2,3 млрд доларів, з них 70 млн – під час повномасштабної війни

Український агрохолдинг "НІБУЛОН" через російську агресію втратив 68% своїх активів, але залишається в п’ятірці топекспортерів. Компанії довелося змінювати логістичні маршрути, будувати новий термінал на Дунаї та займатися розмінуванням земель.

"Телеграф" проаналізував, як "НІБУЛОН" адаптувався до умов воєнного стану.

"До 2000 року "НІБУЛОН" переміщав аграрну продукцію автотранспортом і потягами, але проблеми створювала залізнична монополія. З приходом Януковича з його непересічною командою стало ще складніше", — говориться в матеріалі.

Тоді засновник і голова компанії Олексій Вадатурський почав будувати власний флот і створив найбільшу в Україні мережу елеваторів, щоб наблизити їх до фермерів. "НІБУЛОН" мав власні термінали на Дніпрі, Південному Бузі та морський порт у Миколаєві. Навіть під час війни флот налічує понад 80 барж, буксирів і спеціалізованих суден, побудованих в Миколаєві.

З початком повномасштабної війни рух Дніпром і Південним Бугом став недоступним. Тому "НІБУЛОН" будує термінал в Ізмаїлі, який за перші три роки роботи перевантажив понад 4,5 млн тонн зерна для експорту дунайським коридором.

У липні 2022 року "НІБУЛОН" пережив ще одну втрату: російська ракета у власному будинку в Миколаєві вбила засновника компанії Олексія Вадатурського та його дружину Раїсу. Андрій Вадатурський продовжує справу, впроваджуючи нові програми підтримки фермерів і займаючись розмінуванням.

На кінець вересня 2026 року компанія відзвітувала про розмінування понад 7,6 тис. гектарів земель фермерських господарств Херсонщини та Миколаївщини. Наступна задача – розмінування акваторій, якими проходять експортні маршрути.

"Олексій Вадатурський працював над створенням оптимального логістичного ланцюга, яким сільгосппродукція рухається від фермера до компанії або країни-кінцевого споживача. Андрій Вадатурський також розв’язує цю задачу, але вже в умовах логістики воєнного часу. Від стійкості та адаптивності залежить збереження експортного потенціалу України", — підсумовує дослідження.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як підрив Каховської ГЕС вплинув на річкові перевезення Дніпром.