Санкції працюють, запас міцності авіації РФ зменшується: три явні ознаки - Олексій Копитько

Учора росмедіа бадьоро повідомили, що український безпілотник уперше атакував об’єкт (НПЗ) у Ярославлі. Приблизно 230 км. від Москви на північний схід, близько 720 км. від найближчої точки на українсько-російському кордоні.

Значні збитки заперечують, але підверстують у новину всі свіжі інциденти на об’єктах ПЕК (Туапсе, Усть-Луга, Клинці, а також НПЗ у Нижньому Новгороді як жертву санкцій). Тобто, щодо палива фон неприємний.

Ще один регулярний сюжет – поломки літаків. Сьогодні черговий боїнг не зміг вилетіти з Улан-Уде до Москви через помпаж двигуна. Третій випадок останніми днями.

Тут треба розуміти таке.

У РФ налічується близько 1100-1150 різних літаків цивільної авіації. Близько 500 надано у лізинг закордонними компаніями. Які вимагають їх повернути. Тобто ці лайнери не можуть залишити територію РФ без наслідків. Що ускладнює завдання сервісного обслуговування та ремонту.

Попри велику кількість повідомлень про поломки, обстановку в російській авіації поки не можна назвати катастрофічною. Два роки – недостатній термін для обвалу. Росавіація взагалі заявила, що за 11 місяців минулого року кількість подій знизилася на 1,3%, а поломок – на 2%. Ця статистика не говорить ні про що, бо її можна згорнути так, щоб приховати проблеми. Ціль – переконати: РФ нібито адаптувалася. Що неправда.

Росіяни справді докладають титанічних зусиль, щоб обійти санкції. Через різні сірі схеми ввозять запчастини. Об’єктивно – виробники літаків дивляться на обхід санкцій крізь пальці. Адже умовний Boeing чи Airbus не хочуть бачити у світових ЗМІ заголовки, що у РФ впав їх літак. Катастрофа – це погано для бізнесу. Тому там, де можна заплющити очі без наслідків, це завжди робитимуть.

Але тенденція до погіршення ситуації є дуже наочною. Зменшується запас міцності системи.

По-перше, втрачено можливість проводити швидкий ремонт та сервіс. Тепер це потребує більше часу.

По-друге, зменшилася кількість резервних літаків, якими можна було страхувати перевезення. Що позначається на динаміці: поломка без можливості замінити – це завжди тривала затримка, це відчувають пасажири.

По-третє, почастішали випадки ремонту шляхом "канібалізму", коли запчастину отримують не з заводу, а знімають з іншого лайнера. Тобто, номінально машина вважається наявною, але вона прикута до землі.

Все це підвищує навантаження на техніку, що залишилася в строю, ресурс виробляється прискореними темпами. Додаткову шкоду завдає експлуатація у складних погодно-кліматичних умовах (тому взимку посипалися повідомлення про поломки).

Рано чи пізно (фахівці говорять про перспективу 2-3 років) критично зросте кількість інцидентів з непереборними наслідками. Насамперед – поломки двигунів, до яких складно ввезти запчастини.

Літаків російського виробництва для потреб РФ не вистачить. Росіяни регулярно рапортують про небачені перспективи літакобудування, але поки що це все фантоми.

Джерело: Telegram Олексія Копитька