Ми вкотре втрачаємо шанс на реальне очищення правоохоронних органів - Євген Дикий

"Люто" покарали?.. Два дні мовчки чекав, якою буде реакція МВС на "бунт" беркутні у Дніпрі. Тепер вона є. Отже, нагадаю ситуацію.

Дія перша: колишніх "беркутів" після Майдану замість ганебного звільнення з правоохоронних органів та притягнення до відповідальності як співучасників злочинів Януковича прикривають фіговим (в усіх сенсах) листком аваківської "переатестації". Вони "беруть участь у АТО", тобто стоять на блок-постах у тилу та "щємять" волонтерів, отримують за це "убедешки". Далі з них формують "полк спецпризначення" в складі НацПолу. Всі ці роки ці фізично здорові мужики, навчені володінню зброєю, рукопашці тощо отримують чималі зарплатні із наших податків.

Дія друга: на майже третьому році великої війни цих героїчних мачо пробують направити до єдиної дійсно бойової фронтової частини НацПолу — бригади "Лють". Звісно ж пєтушня (закреслено цензурою) беркутня воювати боїться, бо ж "вони не зесеушники" (цитата), і в окопах не вміють — звісно ж, комбайнери, вчителі, айтішники та бармени цьому навчені незрівнянно краще за ментовську спецуру.

В ході епічного "бунту" з беркутні лізе все їхнє нутро — поліцейського чиновника, який намагається їх "врозумити", називають "гнідой с Майдана" (цитата), з того самого Майдана, де як виявляється беркутня "страну защіщала" (цитата).

До речі, от саме ця остання цитата — чиста правда. Вони дійсно на Майдані "защіщалі свою страну" — від нас, тих хто боронив нашу країну. І їхня страна з нашою країною як були, так і лишаються несумісними.

Всі ці роки ми відгодовували своїми податками 5-ту колону "ждунів", які так і не пробачили нам Революції Гідності. Ми видали їм форму, зброю та повноваження, і як всяке один раз перелякане, але так і не покаране зло, вони зачаїлись і досі чекають часу для відплати тим, хто змусив їх налякатись і стерпіти певний дискомфорт.

Херсонці, бердянці та мелітопольці можуть багато розповісти про те, як подібні перевертні радісно зустрічали окупантів та наввипередки бігли видавати їм АТОшників та українських активістів. У катівнях Херсона разом мордували українців панаєхавші "заплєчних дєл мастєра" та місцеві "правоохоронці". Вони робили це не за гроші, хоч від окупантської зарплатні також не відмовлялись — вони робили це радісно та залюбки, бо роками мріяли про помсту. Їхня страна вєрнулась, та дала їм можливість реалізувати вологі фантазії…

І от частина цієї беркутні, яка поки що не дочекалась асвабаждєнія, "спалилась" трохи зарано, ще поки на контрольованих нами територіях. І що ж вчинило наше МВС?

Дія третя: полк спецпризначення розформовано (ця частина рішення однозначно правильна, тут плюсую, якби навіть цього не зробили — була б взагалі катастрофа), а всю "бунтівну беркутню… в повному складі переведено до бригади "Лють".

Оця друга частина рішення — помилка, і помилка засаднича.

По-перше, це і ганьбить, і одночасно реально послаблює цілком боєздатну і шановану бригаду "Лють". Направити до неї цілий полк потенційних зрадників — перебіжчиків, притому направити їх разом, спаяним колективом — ще той подарунок комбригу.

Але головне навіть не це. Переведення в інший підрозділ — це не покарання для поліцейського, а просто службове переміщення. Вони лишаються поліцейськими, з усіма пільгами та правами. І оце глибоко неправильно.

Що треба було зробити? Мало відбутись не переведення в інший підрозділ, а звільнення з лав МВС із "вовчим квитком", за невиконання наказу у час дії воєнного стану. З позбавленням звань, нагород, отриманих на блок-постах "убедешок".

Після цього мала відбутись індивідуальна мобілізація кожного звільненого, і відправка по одному до різних в/ч. І це не про покарання — служба у війську жодним чином не є покаранням! Просто саме так виконують свій конституційних обов’язок всі інші громадяни України. Тобто це лише про позбавлення привілеїв, і повернення до нас на грішну землю. До нашої країни.

Натомість "бунтівній пєтушнє" таким поверненням до нас, простих смертних, керівники МВС лише погрожують — якщо ті вже і тепер відмовляться перевестись до "Люті". І це також досить неправильний меседж, який посилається суспільству: виявляється, те що звичайні громадяни мають виконувати "по замовчанню", і чим взагалі-то мають пишатись, бо це недарма зветься "священним обов’язком", для небожителів — "правопохоронців" є "страшилкою", і МВС поділяє це їхнє бачення.

Отже, констатую сумний факт: схоже, ми вкотре втрачаємо шанс на реальне очищення правоохоронних органів. Їхня здатність "гасити пожежі" та мімікрувати в критичні моменти таки знову виявиться сильнішою за нашу спроможність отримати дійсно нові, наші, українські правоохоронні структури.

Ми проґавили такий шанс у 2015-му, коли після єдиної дійсно успішної реформи — створення нової Патрульної Поліції — всю іншу систему провели через суто формальну "переатестацію".

Зараз війна створила нове вікно можливостей для справжньої переатестації правоохоронців — через участь у захисті країни від екзистенційної загрози. Але схоже цим вікном нема бажання скористатись.

Втім, війна ще надовго. Тому це все і пишу — гадаю, ще знадобиться.

Джерело: пост Дикого у Facebook.