Щодо фортифікацій. Це не працює так, як вважають цивільні - Серж Марко

Читать на русском
Автор
664
ЗСУ Новина оновлена 14 травня 2024, 02:57
ЗСУ

Блогер, військовий журналіст та військовослужбовець ЗСУ Серж Марко (Олександр Карпюк) пояснив основні хибні уявлення про фортифікації

Фортифікації. Це вже настільки забембана тематика, що вже вкурвлює.

І так, відразу скажу, люди які іноді заявляють що в якоїсь області немає фортифікацій, вони якби не завжди праві. Це я вам як аеророзвідник кажу. Бо було вже в нашому районі коли казали що не було фортифікацій, а я над ними потім кожен день літав. Але не всі аеророзвідники, і можливість окинути оком сектор в 10 квадратних кілометрів, є не у всіх, щоб прикинути що тут робилось, що тут не робилось, а що будуть зараз.

Так ось. Нюанси.

В деяких місцях де йдуть активні дії зробити добротні фортифікації майже неможливо. Бо на руках бійців ти бетонні плити та інші будівельні матеріали не затягнеш. Сучасний фронт — це місце де на 12-15 км літають fpv, в повітрі одразу пару десятків крил, а БМ-21 працюють 2-3 машинами. Біля нашого бліндажа почали копати лінію оборони, і в нас тепер на полі є все, і УМПК, і 152-мм, і касети під ногами. Ходимо, обходимо нерозриви, на сусідньому полі засипали взагалі мінами все. Розумію що кричати про необхідність фортифікацій, та викликатися робити фортифікації в таких умовах — це дещо різне, але ми ж у фейсбуці, ми за прості рішення.

Коли лінія оборони йде через населений пункт, то як правило там фортифікації вже не копають, бо їх роль виконують будівлі. Які раз**бують так же, як і підготовлені укріплення. Але там є можливість перейти в сусідню будівлю, вибити собі пару амбразур, мішків з піском і поїхали знову.

Крім фортифікацій потрібно обладнання та люди. Тому що фортифікаційні споруди повинні бути обладнані амбразурами, розставлені вогневі засоби, протягнутий зв'язок, зроблена карта мінних полів і т.д. Фортифікації працюють тільки тоді, коли там є люди які їх захищають. Це не працює так, як вважають цивільні, ну викопали там окопи, кинули, якщо треба — заскочив і відразу воюєш. Ні, там треба зброя, люди, і багато чого. Тобто фортифікації теж вимагають ресурсу, який в нас обмежений. І ми не можемо ними обкопатись по всій країні, бо для того, щоб це працювало, нам просто не вистачить зброї і людей. Яких зараз не вистачає, щоб підготувати лінії оборони на вже очевидних ділянках.

Якщо фортифікації не обороняти, то вони швидко стануть ворожими фортифікаціями. І вже будуть працювати проти нас. Як приклад — Очеретино. Це на нашому напрямку була сама захищена ділянка. Висота обкладена бетоном, амбразури які тримають великі сектори звичайними кулеметами, але не вийшло втримати її, і ось, тепер вже ці всі фортифікації працюють проти нас на цьому напрямку. Тобто якщо у вас немає людей, щоб ці фортифікації утримати — то завтра це вже будуть ворожі фортифікації.

Ну і ітогове.

Якби там не було, Харьків біля кордону з РФ, і до таких міст фортифікації повинні копатись базово. Фортифікації — це лише один з засобів, які полегшать твою оборону. Крім них повинні бути встановлені камери нагляду за основними ділянками, підтягнута електрика та звʼязок на позиції, організована логістика та місце зберігання техніки, а на складах повинно лежати обладнання, яке будуть потребувати лінії оборони.

Так, фортифікації це не вундервафля і не гарантія того що ці позиції не перейдуть у руки ворогу. Але якщо в нас досі це не набуло системи, то пора це зробити. 10 років воюємо все ж таки. Швидко копати те що треба, з потрібним обладнанням на потрібних ділянках — це скіл який нам потрібен. І до цього прийдеться долучати цивільне суспільство, без цього ніяк.

Джерело: допис Марко в Facebook

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.