Вести війни за рахунок зростання податків – це пережиток минулого - Олексій Кущ

1. Зростання податків на працю. Військовий збір буде збільшено з 1,5% до 5%. Із зарплати 20 000 грн найманий працівник заплатить 1000 грн на місяць. З трильйонного фонду заробітної плати у приватному секторі — збір становитиме 50 млрд грн на рік.

2. Податки на підприємництво. Для 1 та 2 груп ФОПів — 10% від мінімальної зарплати на місяць. Для 3 групи — 1%, але з обороту. Тобто єдиний податок становитиме 5% + 1% = 6%. Наприклад, із 5 млн грн обороту підприємець заплатить 300 тис. грн, а не 250 тис. податку на рік.

3. Податки на наддоходи:

• для банків — 50% на прибуток;
• для фінкомпаній — 25% на прибуток.

Нагадаю, для решти компаній податок на прибуток становить 18%.

Резюме

Податки за пунктом першим. Сумарне податкове навантаження на доходи фізичних осіб становитиме 18% + 5% = 23%. Не хочу сипати вам сіль на рану, але це значно вище, ніж у Росії. А хочемо ми цього чи ні, такі порівняння неодмінно будуть. Але тут річ навіть не в РФ.

Податковий тиск на населення можна порівняти з новою податковою ставкою за фінкомпаніями: 23% проти 25%. Тільки населення платить із доходів, а фінкомпанії із прибутку, тобто за мінусом витрат. Зростання податків на працю віднімаємо від сукупного платоспроможного попиту, який і так не дуже.

Закономірне питання: де прогресивна шкала прибуткового податку для 5% заможних? Хоча б на рівні 25%? Загалом, замість оподаткування багатих за ставкою 25% та зниження податку для мінімальних доходів до 15%, у результаті отримали 23% для всіх (військовий збір є квазіскладовою прибуткового податку).

За пунктом два. Зростання податкового навантаження на мікро та мале підприємництво є фактором тінізації економіки та її придушення. А підприємці зараз працюють більше у режимі самозайнятості, а не нарощування профіту. Додамо сюди енергетичний шок. Усі підприємці на генераторах із собівартістю електроенергії у 20 грн за кВт-год.

За пунктом три особливих заперечень немає. Але є питання: де мита на експорт сировини (вони зараз є лише на брухт та насіння, і приносять смішні для сировинної країни 500 млн грн на рік)? Де поступове скасування відшкодування ПДВ під час експорту сировини? Адже це саме ті заходи, які б дозволили зібрати необхідну суму і відмовитися від підвищення податків на працю та підприємництво.

Але в такому разі довелося б залізти у велику машину зернотрейдерів, а не у діряву кишеню населення та мікропідприємців. Тобто про пріоритети.

Та й вести війни за рахунок зростання податків — це пережиток 18-19 століть, коли чим довша війна, то більше вписувалося податей для народу. Навіть у 20 столітті так уже не воювали, не кажучи про 21-е.

Джерело: пост Куща в Facebook