Влада - один з найсильніших в світі наркотиків, а люди у ній поділяються на два типи - Марія Берлінська

Багато років спостерігаю людей, які репрезентують владу. Різних, у всьому світі. Переважно в Україні, США та кількох європейських країнах.

Це дуже різні люди, різний вік, країни, погляди. Але є й дещо спільне. Влада завжди і всюди погано діє на крихку, незрілу психіку.

У неготових загострює найгірші вади, насамперед заздрість, мстивість і гординю.

Люди у владі поділяються в основному на два типи: покидьки, які намагаються здаватися людьми, і люди, які щосили намагаються не стати покидьками.

Навколо і тих, і інших кружляють їхні підлеглі. Вони своєю чергою поділяються на тих, хто вітає шефа з днем народження щиро, і тих, хто хоче, щоб шеф не дожив до нового дня народження.

Загалом щирість і чесність у світі політичних тварин найдорожча валюта. Її можуть собі дозволити лише ті, хто справді не хоче більше влади. Таких вкрай мало, адже влада один з найсильніших у світі наркотиків.

Відмовляються ті, хто має її вже достатньо, не боїться втратити і вміє зупинитись. Або ті, хто не вважає владу цінністю як такою.

Спілкуючись з військово-політичними керівниками будь-якого рівня я намагаюсь говорити не з погонами, посадами чи бюджетами. А з людьми.

Я хочу їм добра, тому що хочу добра собі. І намагаюсь не отруювати себе іграми. Коли ти не граєш на таких зустрічах — ти виглядаєш як мінімум дивно. Не за правилами.

Зазвичай, за столами політичних переговорів говорять одне, а думають зовсім інше. Зазвичай, інстинктивно зчитується, хто тут хижак, у кого які пристрасті, як спільні пороки можна обернути на ситуативні союзи.

Я намагаюсь говорити те, що думаю. Не тому, що хочу бути святіше Папи Римського. А тому, що це найкраще що я можу зробити для себе. І для людей, з якими я розмовляю. Бо це такі ж смертні люди. І раніше чи пізніше нам всім вмирати. Я хочу, щоб кожному з нас було з чим спокійно і легко звідси йти.

Часто в поглядах читається "ну так же не може бути, ти ж просто граєш в таку наївну відвертість, хтось же за тобою стоїть".

Я розумію цей базовий скепсис, тільки з часом він проходить. Ті хто мене знає довше розуміють, що я не прикидаюсь, а справді намагаюсь бути в цьому тераріумі чесним ідіотом. Саме тому, я розповідаю тим політикам, які мені симпатичні про свою мотивацію.

Я розповідаю, чому я тут і як важливо піднятися над цією суєтою, згадати про власну душу, про мудре милосердя до людей, щоб в кінці піти з легким серцем.

Я розумію, як максимально наївно і божевільно це виглядає, розказувати на Капітолії чи в Лондонському парламенті, Кабміні, Пентагоні чи Офісі Президента про те, як важливо зберегти свою душу. Що найкраще, що ми можемо для себе зробити при житті — це підготуватись до смерті.

Я не знаю, чи вдасться мені зберегти цей наївний ідіотизм до кінця життя. Але мені хотілось би. Бо тільки так я збережу себе.

Джерело: пост Берлінської у Facebook.