Де знайти пів трильйона для ЗСУ і як це вдарить по цінах і податках?

На закупівлю озброєння для ЗСУ, а також на виплату грошового забезпечення і премій військовим на передовій та спорядження додатково мобілізованих необхідно 500 млрд гривень. Де можна взяти ці гроші та як такі пошуки вплинуть на економіку України — розбирався "Телеграф".

Шокова податкова терапія

Доходи держбюджету мають зрости на 214,5 млрд гривень. Від збільшення податків планується отримати 138,7 млрд. "Телеграф" вже писав про урядовий законопроєкт "шокової податкової терапії": 30% військового збору — на ювелірні прикраси, 15% — на легкові авто, продаж нерухомого майна і послуги мобільного зв’язку — 5%. Але, за розрахунками авторів законопроєкту, це може дати лише третину необхідної суми. Та навіть щодо цих надходжень є сумніви: все це добре виглядає на папері, на практиці — ці сегменти ринку просто заженуть в "тінь", а уряд не отримає запланованих коштів.

Збільшення утричі з гаком ставки військового збору (з 1,5% до 5%) "для всіх" вкрай негативно оцінили експерти. Фінансовий аналітик Сергій Фурса: "В чому недолік військового збору — він посилює тиск на "білий" бізнес. Зрозуміло, що Кабмін обирав між поганим і дуже поганим рішенням, і рішення обрати військовий збір мені тут здається гіршим".

Де взяти ще 360 мільярдів

Закладене в проєкт перевиконання плану доходів бюджету на 75,8 млрд гривень (що утворилося через підвищення ставки податку для банків і також за ПДВ з імпортних товарів) та відмова від обслуговування державного боргу на 61,8 млрд гривень — фінансової погоди не зроблять.

Головну ставку уряд робить на внутрішні запозичення, тобто за рахунок ОВДП хоче залучити в бюджет ще 220 млрд грн. Рішення правильне, але от як його виконати — запитання. Попри те, що ставка, яку платять за ОВДП, — одна з найвищих на ринку, банкіри вважають, що цей ресурс практично вичерпано. За сім місяців 2024 року було розміщено ОВДП на суму 289 млрд (з урахуванням погашення — лише 80 млрд). Це навіть менше, аніж торік (333 млрд гривень усього і 82 млрд — "чистими").

— Тобто якихось позапланових надходжень від випуску ОВДП поки не видно. Відповідно, не зовсім зрозуміло, де можна знайти ресурс на додаткові 160 млрд для ОВДП, — пояснює "Телеграфу" керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

А директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі у коментарі "Телеграфу" додає:

— Українські банки, як державні, так з іноземним капіталом, вже мають у своїх портфелях стільки ОВДП, скільки можуть. Розраховувати на те, що комерційні банки ще куплять державні цінні папери, зараз не варто. Всі можливості вже використані.

На бізнес та населення розраховувати — поготів. Кожен банк має свою "стелю" на купівлю ОВДП, виходячи з нормативів і власних ризиків.

— Звісно, уряд буде радий будь-якій максимізації цієї суми, — вважає Емал Бахтарі. — Це означає, що процентні ставки по ОВДП можуть зрости, але не факт, що це стимулює продаж гривневих ОВДП.

— Хіба що за вищими ставками будуть активніше купувати валютні ОВДП, — припускає Олександр Паращій.

— Частиною ресурсу можуть стати кошти банків, які наразі вкладені переважно у депозитні сертифікати. Однак для цього НБУ буде потрібно спонукати банки до таких покупок, як це відбулося у 2023 році, коли НБУ збільшив резервні вимоги і дозволив покривати частину вимог за рахунок низки випусків ОВДП. Тож і зараз можуть вдатися до подібних рішень, — каже "Телеграфу"старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Чому просто не надрукувати ще грошей?

Такі прецеденти були зовсім недавно. Через повномасштабне вторгнення РФ 2022 року регулятору довелося терміново надрукувати 400 млрд гривень — інших варіантів не було, визнав пізніше член Ради НБУ Василь Фурман. Регулятор щомісяця викуповував облігації внутрішньої державної позики, вливаючи гроші в систему.

"Дірки" в бюджеті було закрито, але активна емісія гривні привела до того, що за рік інфляція зросла на 26%, тобто товари та послуги для населення подорожчали на чверть. Курс долара з 29,25 грн/дол. у лютому 2022 року злетів до 36,56 в грудні 2022-го.

Міжнародні партнери та МВФ всіляко наголошують: коли центральний банк фінансує бюджетний дефіцит шляхом друкування грошей, наслідки можуть бути вкрай небезпечними — "прокидаються" інфляція і девальвація (знецінення. — Ред.) гривні. Збільшення грошової маси гривні в цьому відіграє головну роль. Хоч на цей процес впливає багато чинників, і він розтягнутий у часі.

— Щоб була інфляція, робіть податок з обороту (він все одно перекладеться повною мірою на споживачів) або ще простіше — друкуйте гроші, — зі знанням справи каже Тарас Панасенко, співзасновник мережі магазинів "Аврора Мультимаркет".

На його думку, надрукувати грошей можна скільки завгодно, але знецінення національної валюти неминуче, тож кожен центробанк воліє уникнути такої політики.

— У будь-якому разі, мова про друк 360 млрд гривень не іде. Якщо і доведеться щось друкувати, то це може бути хіба що в межах 100 млрд грн цього року. Особливого впливу на економіку це не матиме, — ділиться думкою з "Телеграфом" Олександр Паращій.

— НБУ може включитися, лише коли вже нема жодних інших джерел фінансування, ні внутрішніх, ні зовнішніх. Але поки Україні допомагають, ніхто друкувати не збирається, це не настільки критично, — підкреслює Емал Бахтарі.

То чи є інші варіанти?

Безумовно. Боротися з корупцією і наповнити доходи держбюджету реформою митниці та боротьбою з "сірими" ринками — сигарет, алкоголю або електроніки. Але це "не на часі".

— Мінфін адекватно оцінює ситуацію і прагне забезпечити фінансування військових і соціальних витрат на наступний рік. При цьому він працює з тим, на що може хоч якось вплинути. На безглузді та корупційні витрати він практично не впливає. На митницю і "схеми" теж. От і виходить, що Мінфіну залишається тільки підвищувати податки, — підсумовує експерт Ерік Найман.

— За будь-яких умов, доведеться здійснювати емісійне фінансування бюджету чи ні, НБУ продовжуватиме контролювати гнучке ослаблення курсу гривні через обсяг інтервенцій, — додає Тарас Котович.