В Україні рекордне закриття ФОП. Чи вже час панікувати?

У січні 2025 року в Україні закрилася рекордна кількість ФОПів: припинили діяльність 59,4 тисячі підприємців. Це у 4 рази більше, ніж в середньому закривалось кожного місяця минулого року (14-16 тисяч).

Винуватцем масового закриття називають підвищення податків з січня 2025 року. Проте, які це матиме наслідки для українців та економіки? "Телеграф" розпитав фахівців, чого чекати від таких змін.

Хвилю закриттів у грудні зупинив збій у реєстрах

За даними YouControl, у січні 2025 року кількість закриттів склала 59,4 тисячі, а відкриттів — 21 413 (на 15% менше ФОПів, ніж у січні 2024 року). Збільшення закриттів розпочалося у вересні.

В YouControl пов’язали сплеск закриттів у січні із тимчасовим призупиненням роботи ЄДР у грудні, яке тривало по 8 січня. До збою дійшло через кібератаку росіян на реєстри. Тоді під удар потрапили ключові державні реєстри, вебсайти Міністерства юстиції, портал державних сервісів "Дія" та інші критично важливі системи.

Що стоїть за масовим закриттям бізнесу

Основною причиною є зміни до податкового законодавства, пояснює економіст Дмитро Олексієнко.

"Окрім введення військового збору для ФОПів там містилась норма про обов'язкову сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску), сплата якого раніше була добровільна під час дії воєнного стану. Обов'язкова сплата ЄСВ призвела до закриття так званих "сплячих" ФОПів, які не вели активну діяльність", — каже економіст.

Інша причина — погіршення економічної ситуації в країні:

• Темпи росту ВВП загальмували до 1,5% у січні, порівняно з 3,6% у 2024 році, ВВП сповільнювався протягом всієї другої половини 2024 року.
• Інфляція сягнула 12,9% у річному вимірі, що скоротило попит та змусило населення приділяти увагу, у першу чергу, базовим потребам (харчі, комуналка, ліки). Це негативно позначилось на сфері послуг та торгівлі, де працює більшість ФОПів.

Ріст тарифів на електроенергію для промислових споживачів, дефіцит кадрів, зменшення попиту з боку населення, відсутність доступного кредитування для малого та середнього бізнесу та підвищення податкового навантаження — це комплекс факторів які призвели до сповільнення ділової активності, яку ми спостерігаємо протягом другої половини 2024 року, та до рекордної кількості закритих ФОПів у січні.

"Цей процес лише набирає обертів, і подальше скорочення ділової активності, зокрема і кількості ФОПів, за таких умов неминуче", — попереджає Олексієнко.

Як це вплине на наше життя

Олексієнко стверджує, що скорочення кількості ФОПів призведе до зменшення податкових надходжень до бюджету, як єдиного податку, так і ЄСВ, з якого наповнюється Пенсійний фонд.

Водночас координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман переконаний: жодних негативних наслідків не буде.

"Щороку приблизно 200 тисяч ФОПів закриваються і 300 тисяч ФОПів відкриваються. Так було останні багато років, незважаючи навіть на війну. І за останні п'ять років кількість ФОПів приросла на 400 чи навіть 500 тисяч. Зараз ми маємо понад два мільйони ФОПів. Це значна кількість. І навіть тимчасове зменшення кількості в один місяць, коли наклалось багато факторів, взагалі ситуацію не змінить. За підсумками року приблизно буде, знов таки, відкритих 200 тисяч і закритих 200 тисяч. Тож за підсумками року їх кількість не зміниться, будуть ті самі 2,14 мільйони", — прогнозує Гетман.

Гетман нагадав, що серед факторів, які призвели до цієї ситуації — введення додаткового військового збору, обов'язкова сплата ЄСВ з початку 2025 року.

"Багато ФОПів, які раніше просто думали, чи закривати, чи не закривати. В них були "сплячі" ФОПи. На третій групі, наприклад, взагалі не треба було платити податків, якщо немає доходу кілька місяців", — каже Гетман.

Щодо ризиків того, що ФОПи почнуть працювати нелегально, Гетман стверджує, що їхній відсоток не буде таким вже й помітним.

"В "тіні" традиційно в нас перебуває приблизно третина економіки. За даними навіть Міністерства економіки, це було 30% до початку великої війни, а за останніми оцінками це близько 40%. Найбільш поширеними є схеми з сірим імпортом (контрабандою) і з чорними зарплатами в конвертах. Бюджет втрачає через контрабанду від 120 до 168 мільярдів гривень на рік, через зарплату в конвертах від 110 до 200 мільярдів гривень на рік", — каже Гетман.

Приблизно 30% працівників в Україні отримують або повністю чорну зарплату, або мінімалка плюс конверт, каже експерт. Ці цифри вимірюються мільйонами людей.

"Тож навіть якщо частина з тих 60 тисяч закрилась і не почне працювати як найманий працівник, а почне працювати в чорну, то ці вже там 20, 30, 40 тисяч людей на фоні загального непуття взагалі нічого не змінює", — підсумовує Гетман.

Ризики "тіні": що чекає на ФОПи, які не сплачують податки

Є також ще одна опція: підприємці можуть не сплачувати податки і працювати без реєстрації на свій страх та ризик. Олексієнко попереджає, що у такому разі малий бізнес чекає фінансовий моніторинг від банків (останні з нового року особливо ретельно відстежують усі непідтверджені доходи клієнтів) та ретельний нагляд з боку податкової.

"За діяльність без належної реєстрації, особі може загрожувати штраф у розмірі від 17000 до 85000 гривень з конфіскацією товару та грошових коштів (згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення)", — зазначає Олексієнко.

Це значний ризик для підприємців, адже податкова у будь-який момент може здійснити контрольну закупку та накласти штраф.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що до українських блогерок з OnlyFans (продукують фото та відео "для дорослих") стали навідуватися детективи Бюро економічної безпеки. Візити стали "відповіддю" правоохоронців на декларування доходів та сплату податків.