Суперкібератака росіян на Україну: що відбулося, що з реєстрами зараз і як це позначиться на громадянах

Україна зазнала однієї з наймасштабніших кібератак на урядову інфраструктуру. Під удар потрапили ключові державні реєстри, вебсайти Міністерства юстиції, портал державних сервісів "Дія" та інші критично важливі системи.

І хоч влада запевняє, що дані залишилися захищеними, мільйони громадян опинилися перед низкою незручностей. Що важливо знати про цю атаку, які сервіси не працюють і в які терміни уряд планує розв'язати проблему — пояснює "Телеграф".

Хто стоїть за атакою і як це вдалося зробити?

Атака була зафіксована працівниками Служби безпеки України. За попередньою інформацією, російська хакерська група XakNet Team, пов’язана зі спецслужбами РФ, готувала цю операцію кілька місяців.

Це не перший випадок кіберагресії. Подібні дії фіксувалися ще за тиждень до початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

"Атаку здійснили росіяни з метою порушити роботу критично важливої інфраструктури держави", — заявила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.

Самі хакери стверджують, що викрали та знищили понад мільярд рядків даних, зокрема ті, які зберігалися в Польщі.

Вони розповіли, що здійснили атаку на сервіси державного підприємства "Національні інформаційні системи", після чого, внаслідок цього нападу, отримали доступ до інфраструктури з даними Міністерства юстиції України.

Чи справді дані вкрадено і втрачено?

Як передає кореспондент "Телеграфу", т.в.о керівника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки Володимир Карастельов заявив, що СБУ наразі не може гарантувати, що витоку даних не сталося.

Карастельов зазначив, що СБУ відкрила кримінальне провадження за декількома статтями Кримінального кодексу, у тому числі за статтею 438. Це порушення законів та звичаїв війни.

Натомість Міністерство юстиції наголошує, Україна має повний резервний бекап усіх даних з усіх державних реєстрів за весь період їхнього існування. Тобто дані збережені в тому вигляді, в якому реєстри функціонували до хакерської атаки.

"Жодної втрати даних немає. Ми працюємо над відновленням реєстрів, але це потребує певного часу", — зазначила під час пресконференції міністерка юстиції Ольга Стефанішина, передає кореспондент "Телеграфу".

Зокрема, за повідомленням Центру протидії дезінформації, інформація про те, що через хакерську атаку на державні реєстри України повністю заблоковано доступ до "баз даних ТЦК", що законна мобілізація в Україні "фактично заблокована" і працівники ТЦК "хапають людей на вулиці без розбору", є брехнею російської пропаганди.

"Центр верифікував цю інформацію, вона абсолютно не відповідає дійсності. Застосунок "Резерв+" працює. Доступ до бази "Оберіг" не втрачений. Мобілізаційні заходи в Україні тривають та здійснюються відповідно до чинного законодавства", — написали вони у Facebook.

На момент публікації матеріалу офіційної реакції від Мінцифри та самого Михайла Федорова не було.

Проте відомо, що відновлення вже розпочато, і дані поступово повертаються до роботи. Проблеми виникають лише через кілька годин між виявленням аномальних дій у реєстрах і їх примусовим відключенням.

Які сервіси не працюють?

Раніше Міністерство юстиції оголосило, що до кінця дня будуть недоступні державні реєстри, офіційні вебсайти відомства, портал державного підприємства "Національні інформаційні системи" та кол-центр.

За словами відомства, внаслідок атаки було призупинено роботу багатьох критично важливих систем. А саме державних реєстрів, включно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

Про проблеми у роботі, спричинені кібератакою, також повідомив портал державних сервісів "Дія".

Через це у застосунку тимчасово не працює цілий перелік функцій, як-от реєстрація, зміна або закриття ФОП, реєстрація ТОВ, реєстрація права власності на майно, шлюб онлайн, перереєстрація авто, будівельні послуги, соціальні послуги (допомога при усиновленні, допомога на дитину для одиноких батьків тощо) і навіть бронювання працівників.

Портал "Дія", однак, зазначив, що не зберігає персональних даних, а лише підтягує інформацію з державних реєстрів. Тому користувачі можуть бути впевнені у безпеці своїх даних.

"Фахівці працюють над тим, щоб повернути сервіси у звичний режим якомога швидше", — повідомляють представники "Дії".

Що відновлять у першу чергу і коли?

Як відомо, в першу чергу Міністерство юстиції відновить Єдиний реєстр довіреностей, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів і спадкових справ.

Це ті системи, які забезпечують облік дій нотаріусів. Це допоможе уникнути хаосу в нотаріальних справах під час відновлення інших реєстрів.

Водночас найбільше питання зараз стосується державної реєстрації нерухомості та бізнесу. Тож ці системи стануть наступним етапом відновлення.

Серед них:

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ці системи є критично важливими, адже через них проводяться всі дії, пов’язані з реєстрацією бізнесу, змінами в його структурі, а також оформленням прав власності на нерухоме майно.

За словами міністерки юстиції Ольги Стефанішиної, повне відновлення роботи ключових реєстрів планується завершити протягом двох тижнів. Роботи вже розпочалися, а перші реєстри спадкових справ мають повернутися до функціонування з понеділка.

"Реєстри будуть відновлені, а всі дані відновляться. Питання лише у часі. Ми хочемо запевнити громадян, що всі дані, які зберігалися в реєстрах Міністерства юстиції, захищені та збережені. Наше завдання зараз – забезпечити поступове повернення систем до звичного режиму роботи", — наголосила міністерка.

Як вплине атака на громадян?

Як стверджує Ольга Стефанішина, зараз громадяни можуть отримувати основні послуги, пов’язані з реєстрацією актів цивільного стану, у паперовому вигляді. Наприклад, у відділах РАЦС можна зареєструвати народження, смерть чи шлюб.

Проте для цього необхідно враховувати подані заздалегідь заяви.

Найближчим часом на офіційному вебсайті Міністерства юстиції також буде опубліковано список відділів реєстрації актів цивільного стану, до яких можна звертатися для проведення необхідних процедур по всій території України.

Крім того, усі соціальні виплати, пов’язані з актами цивільного стану, зокрема виплати на дітей, особам з інвалідністю чи за усиновлення, продовжують здійснюватися. Навіть за умови, якщо відповідні заяви були подані до тимчасового припинення роботи реєстрів, вони будуть розглянуті після відновлення доступу.

Частина нотаріальних послуг також доступна. Усі дії, які не потребують перевірки даних у реєстрах, включно з реєстрацією заповітів, змінами до них, оформленням спадкових справ і довіреностей, можуть здійснюватися як державними, так і приватними нотаріусами.

Загальна робота всіх реєстрів наразі призупинена задля збереження інформації та уникнення подальших провокацій, повідомляє Міністерство юстиції України.

Також міністерство ініціювало рішення про тимчасове призупинення обчислення строків для правочинів, щоб уникнути правових колізій. Це означає, що громадяни, які через зупинку реєстрів не змогли вчасно подати документи, не втратять свої права.

"Ми розуміємо важливість швидкого відновлення сервісів і робимо все можливе, щоб громадяни відчували якомога менше незручностей", — зазначила міністерка.

Водночас під умовою анонімності один із керівників столичного ЦНАПу розповів "Телеграфу", що після кібератаки на численні важливі державні реєстри, установи продовжують працювати у звичному режимі, і не було виявлено жодних труднощів із виконанням операцій.

"Ми продовжуємо працювати, як і раніше, і успішно співпрацюємо з громадянами", – зазначив він.