Хто закриватиме школи і що робити з укриттями: в МОН відповіли на поширені питання про "Школу офлайн"

Міністерство освіти і науки України планує повернути якомога більше учнів до офлайн навчання, переглянути мережу дистанційних шкіл і змінити систему для українських школярів за кордоном. Проте ще до повного впровадження програми "Школа офлайн" воно зіткнулося з критикою з боку педагогів і батьків.

Як міністерство планує вирішувати цю та інші проблеми "Телеграф" запитав у першого заступника міністра освіти і науки України, Євгена Кудрявця.

Не всюди дистанційна освіта мала погані результати

— Одна з причин, чому міністерство впроваджує програму "Школа офлайн", полягає в значному погіршенні успішності учнів під час дистанційного навчання. Але є регіони, наприклад Луганщина, що працювали повністю онлайн і мають високі результати НМТ. Як міністерство це оцінює?

— Це комплексне питання, яке не обмежується лише результатами національного мультипредметного тесту (НМТ) онлайн цього чи попередніх років. НМТ насамперед оцінює знання учня з погляду відповідності програмі і стандартам. Однак якість освіти включає не лише знання, а й уміння застосовувати їх на практиці, розвинені софт-скіли, навички соціалізації та вміння працювати в команді. Всі ці компоненти суттєво впливають на те, яким буде громадянин у майбутньому і як освіта вплине на його життя.

Ми спостерігаємо зміни в якості освіти вже тривалий час. Наукові дослідження, зокрема, результати PISA (Programme for International Student Assessment, або Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів. — Ред.) 2022 року, показали зріз освітніх втрат, спричинених, зокрема, дистанційною освітою під час пандемії. Сьогодні ми маємо дітей, які навчалися онлайн вже чотири роки поспіль, починаючи з пандемії. Хоча високі результати НМТ є позитивними, вони не відображають повної картини.

Також потрібно враховувати статистичні відмінності, наприклад, різницю в кількості учнів між Києвом і Луганською областю. Тому необхідні глибші дослідження, щоб зрозуміти, які фактори вплинули на ці результати. Можливо це були додаткові заняття, репетитори, чи перебування учнів у різних регіонах або навіть за кордоном.

І сьогодні дуже важливо, що онлайн освіта є предметом світових досліджень. Світовий банк досліджував збитки дистанційної освіти для всього світу, зокрема просідання світової економіки майже на 17 трлн доларів, а також глобальні наслідки COVID-19 та вплив дистанційного навчання на це. Це довгострокові зміни, які ми очікуємо та бачимо, оскільки діти не готові до повноцінної соціалізації в університетах та реальному житті.

Чи буде підвезення учнів до укриттів

— Ви казали, що реальна потреба в укриттях для шкіл у восьми прифронтових і прикордонних з Росією регіонах становить 14 млрд гривень, а виділена урядом на укриття субвенція — 2,5 мільярда. І тому розглядається варіант будівництва одного укриття на декілька шкіл громади. Враховуючи, що іноді підліт ракети передує повітряній тривозі, чи дійсно підвозити дітей автобусами є безпечним рішенням?

— По-перше, всі укриття, що зараз будуються, є протирадіаційними і відповідають новим стандартам безпеки. У рамках нової субвенції планують завершити будівництво 57 укриттів до кінця цього року. Підвезення учнів організовано з урахуванням вимог безпеки, узгоджених з відповідними силами оборони і Державною службою з надзвичайних ситуацій. Важливо розуміти, що підвезення буде здійснюватися в межах однієї територіальної громади і не під час повітряної тривоги або загрози.

Діти будуть підвозитися на навчання в школу, де вже є укриття. Це означає, що вони не будуть перебувати в іншій школі за кілька кілометрів і чекати на підвезення в укриття під час тривоги. Всі укриття, які будують, розраховані на тривале перебування і відповідають сучасним стандартам. Тому діти зможуть безпечно навчатися і перебувати в цих укриттях у разі загрози. З іншого боку, коли ми говоримо про "підземні школи", це також означає, що укриття можна використовувати як навчальні приміщення, що додатково підвищує рівень безпеки.

— Тобто автобуси будуть підвозити дітей лише з дому до школи, яка обладнана укриттям?

— Саме так. Підвезення буде організоване з місця проживання дитини або із зупинки поруч до школи, де є укриття. За вимогами ДСНС, навчальний заклад не може функціонувати, якщо в радіусі 500 метрів від нього нема укриття.

"Критика новацій була завжди"

— Якщо батьки в регіонах, де впровадять підвезення автобусами, не відпустять дітей до школи? Як ви плануєте комунікувати з ними? Адже вже зараз є критика з боку адміністрації, шкіл, дітей і самих батьків. Школи кажуть, що їх позбавляють права вибору формату навчання. Чи не думає міністерство, що виникне хаос і сварки?

— Система освіти управляється на багатьох рівнях. Держава формує загальну політику, але управління школами і фінальні рішення щодо моделей функціонування приймають органи місцевого самоврядування, а саме об'єднані територіальні громади (ОТГ). Власниками шкіл є саме ОТГ, а не держава, тому рішення про те, як буде працювати школа, приймають на місцевому рівні.

Ми встановлюємо певні правила і проводимо численні консультації з громадами, школами, місцевою владою щодо впровадження цих змін. І безпека дітей — це першочергова умова для початку навчання.

Неможливо почати офлайн навчання, якщо нема, наприклад, укриттів. Батьки, маючи можливість відправити дитину до безпечної школи з офлайн-навчанням, приймають відповідні рішення. Звісно, у випадках, коли це неможливо або є обґрунтовані побоювання, батьки можуть обрати дистанційну форму навчання, що відповідає критеріям якості.

Тому сьогодні мені і Міністерству освіти і науки України абсолютно логічно чути критику тих чи інших новацій. Проте все робиться для того, щоб сформувати широкі опції вибору, виходячи з тих викликів, які сьогодні стоять перед суспільством. Ми хочемо забезпечити українську економіку через роки. І для цього освіта має давати якісних фахівців. І це все має бути забезпечено комплексом заходів, які втілює зараз МОН, надалі будуть робити громади.

— Проте одна з вимог до дистанційних класів — наявність не менш як 20 учнів. А деякі регіони заявляють, що це нереально. Як вийти з такого становища?

— Так, є така вимога, але вона стосується лише дистанційних класів. Відверто, навчання для п’яти-шести учнів у дистанційному форматі не забезпечує повноцінної взаємодії, яку можна отримати у звичайному класі. Важливе ж не лише засвоєння матеріалу, а й обмін думками, спільне розв'язання завдань, взаємодія з однокласниками, що формує навички соціалізації, необхідні для подальшого успіху.

Історично норма для малих класів у звичайних школах була встановлена через фізичну неможливість забезпечити навчання в іншому форматі в деяких сільських районах. Сьогодні ж ми можемо забезпечити доступ до освіти дистанційно, але це викликає запитання до якості такого навчання.

Ми почули думки громад і освітян з усієї країни, тому плануємо впровадити певні пом'якшення цієї норми. Якщо в жодній школі громади не можна зібрати 20 учнів для дистанційного класу, цей клас може бути відкритий у одній школі без дотримання норми. Це для того, щоб принаймні одна школа на громаду продовжувала функціонувати. Ми розуміємо, що можуть бути ситуації, коли вимога не може бути виконана, і в таких випадках будемо шукати індивідуальні рішення.

Про ситуацію з укриттями в школах

— Щодо наявних укриттів. Зрозуміло, що зараз потреби всіх навчальних закладів не будуть задоволені. Як ви говорили, буде якийсь перехідний етап, і більшість шкіл продовжуватимуть працювати або в дистанційному, або в змішаному форматі, використовуючи ті укриття, які вже є. Що ви думаєте про умови там?

— Це важливе питання, яке вимагає поділу на регіональні аспекти. У прифронтових регіонах, де ризики дуже високі, навчання офлайн не проводять взагалі. Укриття на першому поверсі або простіші укриття не використовують, зокрема в Запорізькій, Херсонській або Харківській областях. У таких регіонах найпростіші укриття, дійсно, не призначені для навчання протягом дня, оскільки ризики занадто високі.

Натомість у регіонах з більш задовільним рівнем безпеки можна використовувати простіші укриття, оскільки учні перебуватимуть там лише обмежений час. Кількість тривог і загрози в таких регіонах менші, що дозволяє забезпечити певний рівень навчання, хоча ми розуміємо, що якість може постраждати.

Коли ми говоримо про укриття, які підходять для постійного використання і де можна навчатися протягом дня, маються на увазі спеціально обладнані протирадіаційні укриття. Вони обов’язкові для зон з дуже високим ризиком.

— Чи веде міністерство переговори з міжнародними партнерами щодо термінової допомоги і покращення умов навчання?

— Так, ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами: урядами Литви, Бельгії, Японії, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО для будівництва нових укриттів. Це не завжди термінові рішення, оскільки такі об'єкти мають відповідати високим стандартам якості. Ми вже завершили ремонт більшості укриттів, які можна було відремонтувати, і зараз зосереджуємося на великих будівництвах і проєктах. Також закликаємо громади подавати заявку на DREAM, адже це збільшує шанси на отримання фінансування.

Як відновлять школи після призупинення

— МОН згадує про тимчасове призупинення роботи деяких шкіл. Як ви плануєте зберегти освітню мережу?

— Рішення про призупинення і відновлення роботи шкіл приймає громада, яка є засновником навчального закладу. Ці рішення базуються на фактичній наявності учнів і умовах для відновлення освітнього процесу. Я вірю, що однією з головних передумов для відновлення роботи шкіл є наша перемога, яка дозволить українським родинам повернутися додому і відновити навчання у звичних умовах.

Крім того, школи можуть відновити свою діяльність, коли у них буде необхідна наповнюваність класів або ж безпекова ситуація дозволятиме і вони навіть зможуть відновити очне навчання

— Крім всього, міністерство планує зберігати зарплату вчителям у кадровому резерві. Чи не призведе це до появи "мертвих душ" в системі освіти?

— Кадровий резерв — це більше, аніж просто збереження зарплати. Ми говоримо про підготовку вчителів до майбутнього відновлення та розвитку освіти в деокупованих регіонах. Вчителі в резерві не лише отримуватимуть зарплату, а й проходитимуть курси підвищення кваліфікації, вивчатимуть нові навички, що дозволить їм бути більш ефективними у роботі з дітьми після завершення воєнного стану.

Це необхідний крок для майбутньої інтеграції українського суспільства і подолання наслідків війни. Тому про ті негативні наслідки, про які ви говорите, це не призведе.

— Асистентів вчителів і технічних працівників також переведуть у резерв? Адже в школі працюють не лише вчителі.

— Педагогічні працівники, включаючи асистентів, будуть переведені у кадровий резерв. Що стосується працівників адміністративного характеру, рішення про них прийматиме відповідна команда на рівні місцевих органів управління освітою або самих шкіл. Це залежить від конкретних потреб і умов у кожному окремому випадку.

— Наскільки економічно ефективна така модель? Чи не краще було б працевлаштовувати цих працівників в інші сфери?

— Ми створюємо умови, щоб вчителі мали вибір. Якщо вчитель вирішить перейти до іншої школи, де є дефіцит кадрів, або продовжити працювати дистанційно, у них є такий вибір. Є багато регіонів, де сьогодні гостро бракує вчителів, і ми пропонуємо вчителям можливість переїхати туди.

Якщо вони вирішать піти на ринок праці або змінити професію, — ми співпрацюємо з Державною службою зайнятості та Міністерством економіки, щоб сформувати пропозиції для вчителів. Однак, якщо вони не обирають інший шлях, держава має турбуватися про них і забезпечити їхнє майбутнє. Кадровий резерв — це також важливо для майбутньої деокупації українських територій. Ефективність цього кроку не вимірюється лише економічними показниками, але й соціальним значенням для країни.

Чи варті зусиль реформи в освіті

— Як Міністерство освіти оцінює ефективність українознавчого компонента в рамках програми "Школа офлайн"? Адже охочих мало.

— По-перше, про зацікавленість у цій частині компонента політики "Школи офлайн" ми зможемо говорити трошки пізніше.

Торік українознавчий компонент не був частиною комплексної державної політики, яку впроваджувало Міністерство освіти і науки України. Це була просто опція, яку могли обирати окремі батьки та діти в межах своїх індивідуальних освітніх траєкторій.

Ситуація змінилась наприкінці весни, коли МОН затвердило рекомендації для перезарахування оцінок та скорочені (модифіковані програми). Це значно полегшило роботу вчителів та дало змогу впорядкувати визнання оцінок учнів, які навчаються за кордоном.

Треба врахувати, що велика частина українських дітей перебувала в Польщі та Румунії, в яких ще торік дозволяли не навчатися в місцевих школах і продовжувати навчатися в українських. І мабуть, половина таких дітей навчалася онлайн в Україні. Зараз же ці країни вимагають обов'язкового очного навчання в місцевих школах. Тому навантаження на цих дітей буде ще більше.

Я від дітей і батьків за кордоном чую одну і ту ж проблему, один і той самий виклик: поєднання навчання в двох системах для отримання українського атестата. Але для нас важливо, щоб зберігся контакт з Україною, вони отримали цей атестат, тому зараз будемо активно просувати і пропонувати цю можливість.

— У нас відбувається багато реформ в освітній сфері. Як ви оцінюєте їхній вплив на освіту? Деякі вчителі вважають, що важливо зберегти те, що є, а постійно реформувати — не ОК.

— Це складне питання. Я б поставив зустрічне запитання. Чи те все, що є, ОК для освіти? Ми бачимо сьогодні систему, яку багато років будували для інших задач. І понад 30 років вона не виконувала всіх функцій, які має виконувати система освіти для розвитку держави.

Тому ми проаналізували, що у нашій освітній системі потребує термінових змін, а що може бути збережено. Наша мета — створити таку систему освіти, яка відповідатиме потребам сучасної України і закладе основи для міцного миру в майбутньому. Вочевидь, необхідні рішучі кроки.

Енергетичне навантаження

— Експерт з питань енергетики Андрій Закревський казав про періоди підвищеного споживання електрики. Зараз їх нема, адже в школах тривають літні канікули. Збільшення офлайн шкіл створить додаткове навантаження на енергосистему?

— По-перше, школи мають генератори, тому можуть працювати і при вимиканні електроенергії. Я не є експертом у розподілі навантаження електроенергії та впливу освіти на енергетичну систему, тому не можу точно сказати, яке додаткове навантаження створюється, коли діти навчаються у школах, а не перебувають на канікулах.

Проте постійні розрахунки МОН з Міністерством енергетики дають підстави вважати, що ці питання контролюють і зараз нема інформації про загрози стабільній роботі шкіл. Освітнє навантаження на енергетичну систему є меншим за побутове чи промислове. Тому тут є певна маніпуляція.

Ми до можливих відключень електроенергії готуємося, активно співпрацюємо з донорами та партнерами, щоб забезпечити додатковими генераторами ті школи, які ще не мають такого обладнання. Вже близько 80% шкіл обладнані генераторами, і ми продовжуємо роботу над цим.