Що задумали Путін та Лукашенко, і до чого тут Янукович

Сьогодні, 24 травня, російський диктатор Володимир Путін разом з урядовою делегацією прибув до Білорусі для "розширених перемовин" з білоруським візаві Олександром Лукашенком.

Серед десятка посадовців до Мінська також приїхали міністр оборони РФ Андрій Білоусов та глава МЗС Сергій Лавров. Та найцікавіше — моніторингова група "Беларускі Гаюн" заявила, що в РБ приземлився літак біглого українського президента Віктора Януковича.

"Телеграф" розповідає, що відомо наразі та чого чекати від візиту Путіна до Білорусі.

А чи був узагалі Янукович?

"Літак, на якому возили Януковича, цілком ймовірно міг бути одним із літаків якоїсь федеральної служби охорони РФ. І колись на ньому возили Януковича, а потім почали возити когось з інших посадових осіб Росії", — зазначає "Телеграфу" політолог, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко. До того ж повідомлення OSINT-дослідників поки що не підкріплені жодними іншими фактами.

За словами політолога, якщо експрезидента дійсно привезли до Білорусі, то лише для посилення російської пропаганди:

"Якщо його дійсно туди привезли і будуть використовувати на публіку, то цілком ймовірно, що для посилення російської інформаційної спецоперації проти України по створенню уявлення нібито про нелегітимність влади президента Володимира Зеленського. Помітьте, що вони вичекали зручний момент до 20 травня, коли президент Зеленський п’ять років тому вступив на посаду. І для того, щоб більш активно мусувати тезу про його "нелегітимність", вони можуть спробувати відтінити його Януковичем", — пояснює він.

При цьому ця пропаганда буде спрямована радше на російські медіа, віддалені від українських реалій, каже політолог.

"Такий крок може виглядати раціонально з точки зору російських пропагандистів, повірити в таку реальність вони цілком собі можуть: що з Януковичем нібито можна спілкуватися як з якоюсь "легітимною" Україною. Може теоретично навіть зайти розмова про створення якогось уряду у вигнанні, адже в РФ досить велика кількість колишніх "регіоналів".

Якщо росіяни зроблять подібний крок, то це певним чином дуже сильно б'є по серйозності їхнього образу на Заході. Тому що там це буде розглядатися як однозначно слабкий крок, як крок до паніки.

Ми розуміємо, що ці заходи зі створення урядів, які нічим не керують, і яким ніхто не підкорюється, інакше ніж медійним жартом не назвеш. А якщо вони будуть цих жартівників садити поряд з Путіним, який має колосальну владу, то це не додає легітимності Януковичу, а вводить у клоунське становище самого Путіна, який буде робити враження, що спілкується з нібито якимось справжнім політиком", — зазначив Ярослав Божко.

Натомість російський соціолог та публіцист Ігор Ейдман нагадує у розмові з "Телеграфом", що Кремль не використав Віктора Януковича навіть 2022 року під час початку повномасштабного вторгнення:

"Наскільки я розумію, Путін сам незадоволений був Януковичем і використовував його просто як свою маріонетку. І навіть коли планувалося захоплення України, то не Янукович, а інші кандидати були на пост маріонеткового глави України – Медведчук, наприклад.

Януковича можуть використовувати лише у якійсь піар-компанії, безумовно. Але в реальній якійсь політиці його не використовуватимуть", — сказав він.

То що насправді на порядку денному зустрічей у Мінську?

"Лукашенко не буде воювати за Путіна"

Ігор Ейдман прогнозує, що "нічого нового чи цікавого" від зустрічі двох диктаторів чекати не варто.

"Що вони можуть зробити? Тільки чергові грізні заяви, якесь пожвавлення ядерного шантажу тощо. Але нічого конкретного не буде. Лукашенко за Путіна воювати не буде за жодних обставин. Він йому всіляко допомагатиме, але сам у війну не влізе. Це вже зрозуміло", — підкреслює соцілогог.

Російсько-білоруська зустріч, ймовірно, відбувається в рамках чергового витка шантажу Росії проти Заходу. Зокрема, провокацій із ядерними навчаннями та територіальними погрозами у Балтійському регіоні.

"З одного боку, Кремль посилає через Захід, те саме Reuters (публікація про те, що Путін нібито готовий зупинити війну проти України. — Ред.), сигнали про те, що вони готові заморозити війну, а з іншого боку — займається шантажем. Тобто метод батога та пряника намагається для Заходу представити.

Путін розуміє, що він зараз не досягне жодного прориву у війні, попри всі ці спроби. Він, ймовірно, намагатиметься, з одного боку, залякувати Захід, щоб той боявся допомагати Україні. З іншого боку, можливо, спробує якийсь перепочинок собі отримати, щоб краще підготуватися до подальших військових дій. Або просто спробує таким чином змусити Захід менше допомагати Україні, щоб схилити її до цього нібито перемир'я, яке насправді абсолютно міфічне і не може відбутися.

Це все політичні ігри в рамках ядерного та іншого військового шантажу, яким займається Путін щодо Заходу", — додав Ігор Ейдман.

До слова, напередодні візиту російського "президента" Лукашенко замінив начальника Генерального штабу Білорусі — ним став генерал Павло Муравейко, який свого часу закінчував академію Генерального штабу РФ.

"Частково Муравейко може розглядатися як особливо лояльний до Росії силовик. Це все відбувається на тлі заяв про можливість проведення спільних російсько-білоруських ядерних навчань. І це, на мою думку, насправді основний контекст цієї зустрічі. Тобто координація, умовно кажучи, всіх сценаріїв по створенню різноманітних безпекових загроз. Тому що ми бачимо, що паралельно відбувається в Балтійському регіоні.

Дуже стають показові провокації Росії на кордоні з Естонією, коли вони зняли прикордонні позначки на річці Нарва, згідно з повідомленням естонської сторони. Тобто це усе свідчить про те, що Білорусь буде більш глибоко втягуватися в різноманітні російські провокації щодо регіону", — натомість зазначає голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко.

Тому зустріч Путіна та Лукашенка в ці дні, очевидно, стосуватиметься не лише України, а й готовності європейських країн реагувати на загрози з боку Мінська та Москви.

"Росія намагається застосовувати передусім Білорусь на інший вектор. Тобто провокації, пов'язані з країнами НАТО. У даному сенсі, я думаю, це буде історія значно більш ширша, і вона стосуватиметься не лише безпеки України, а і безпеки наших союзників і їх спроможності реагувати", — підсумовує політолог.

Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі України розповіли "Телеграфу" про актуальну ситуацію на кордоні з Республікою Білорусь.