Від радянського шпигуна до еліти Кремля: що відомо про соратника Путіна, який помер

У Росії на 74-му році життя помер колишній міністр оборони РФ Сергій Іванов. Про смерть політика повідомили в Росії, однак причину не розкрили.

Він належав до найвужчого кола довірених осіб Володимира Путіна. Їхня дружба та спільна робота розпочалися ще за часів СРСР. "Телеграф" розповість більш детально, хто такий Сергій Іванов та який шлях він пройшов від радянського шпигуна до одного із найвпливовіших представників кремлівської еліти.

Кар'єра Сергія Іванова була тісно пов'язана зі спецслужбами. Після закінчення філологічного факультету він вступив на службу до КДБ СРСР, де працював у підрозділах зовнішньої розвідки. Саме в цей період він познайомився з Володимиром Путіним, з яким згодом увійшов до кола найближчих соратників.

Після приходу Путіна до влади Іванов стрімко просувався кар'єрними сходами. Він обіймав посади секретаря Ради безпеки РФ, міністра оборони, першого віцепрем'єра та керівника адміністрації президента. Протягом багатьох років його вважали одним із найвпливовіших представників силового крила Кремля та одним із найближчих союзників російського президента.

У період, коли Сергій Іванов очолював Міністерство оборони РФ (2001–2007), він був однією із ключових фігур у веденні другої чеченської кампанії. Як зазначали російські та міжнародні спостерігачі, саме в цей час Кремль перейшов від масштабних бойових дій до політики "чеченізації" конфлікту — передачі управління регіоном лояльним місцевим силам під контролем Москви. Фактично Чечня стала одним із перших кейсів, де відпрацьовувалася змішана модель силового тиску та політичного контролю, яку згодом Росія застосовувала і в інших конфліктах на пострадянському просторі.

У середині 2007 року Сергія Іванова розглядали як одного з головних претендентів на роль наступника Володимира Путіна. Він входив до найближчого силового кола Кремля і мав імідж одного з найвпливовіших представників "силового блоку". Втім, у підсумку Кремль зробив ставку на Дмитра Медведєва, який на той момент обіймав посаду першого віцепрем’єра. Після цього політичні позиції Іванова почали поступово слабшати, і його вплив у системі прийняття рішень у Росії зменшився.

Упродовж останнього десятиліття Іванов працював спеціальним представником президента РФ з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту. У лютому 2026 року президент Росії Володимир Путін звільнив його з цієї посади.

За словами журналіста Віталія Портникова, Сергій Іванов був представником тієї частини силовиків, які штовхали Путіна і еліти до обережніших, диверсійних політичних засобів впливу на колишні радянські республіки.

"Не казатиму, що якби перемогла лінія Іванова, нам було б простіше. Кремлівське бажання підкорити Україну нікуди не поділося б, а протистояти диверсанту часто буває складніше, ніж протистояти м’ясникові. Однак той факт, що людина, яка сподівалася підкоряти сусідів за допомогою скальпеля, програла тим, хто пропонував кувалду, багато про що свідчить — з точки зору розуміння процесів останніх десятиліть", — написав журналіст на своїй сторінці в Фейсбук.

Окрім державної служби, Іванов також був почесним президентом "Єдиної ліги ВТБ" — баскетбольного турніру, пов’язаного з російським банком ВТБ.

Раніше "Телеграф" писав, що Путін став посміховиськом через новий закон у Росії.