Так кричать тварини і звучить природа: українські прізвища, що утворилися від слів, що наслідують звуки

Українські прізвиська, що згодом стали повноцінними прізвищами могли постати від деяких вигуків і звуконаслідувальних слів. "Телеграф" зробив добірку прізвищ, що були утворені від таких слів і розібрався, що означає кожне з них.

В цьому нам допомогла робота Юліана Редько "Сучасні українські прізвища". Мовознавець стверджує, що для того аби за людиною закріпилося те чи інше прізвисько, їй було достатньо мати звичку повторювати якесь слово чи вигук.

"Хтось любив, наприклад, повторяти "гоц", "каюк", "леле", "пшик", "круть", "фіть" — і це могло бути достатньою причиною для закріплення за ним одного з цих слів як прізвиська. Як мало треба було, щоб одержати подібне прізвисько, показує факт, про який розповідає В. Ястребов: "Селянин з наймитом гнав худобу на пасовисько і, побачивши на дорозі пташку, кинувся, щоб її спіймати. Пташка крикнула "чик" — і полетіла, а прізвисько Чик у селянина залишилось", — пише Редько.

Пропонуємо добірку сучасних українських прізвищ, що утворилися від звуконаслідувальних слів.

• Гойда — слова "гойда-гойда" виражають колисання, хитання колиски чи дитини на руках. Звідси й дієслово "гойдати (сь)"
• Гоц — те саме, що "гоп", — означає стрибок: "Не кажи "гоц", поки не перескочиш"
• Калат — звуконаслідувальне слово, що виражає звук від удару палкою по дерев’яному предмету, від нього "калатати", "калатало"
• Дзень — виражає звук дзвона чи якого-небудь металевого предмета
• Кляп — виражає звук при падінні предмета широкою поверхнею на підлогу або на воду
• Круть — слово, що виражає швидкий оберт, різновидністю його можна вважати прізвище Круць
• Кукуріка — від "кукуріку", слово, що наслідує голос півня
• Маць — слово, що означає швидкий доторк пальцями
• Пац — слово, що означає звук від удару долонею. Лексиколог та етнограф Борис Грінченко подає, що вигуком "паць" кличуть свиней
• Пуц — означає звук від падіння невеликого твердого предмета на землю, також "пуць"
• Пшик — слово, що виражає шипіння від занурення в воду розпеченого заліза, а Пштик — слово, що виражає звук від удару по носі розігнутим пальцем, також сам удар

• Скік — слово, що виражає рух під час стрибка
• Скрап — звуконаслідувальне слово, що виражає звук, викликаний тертям двох шматків шкіри або інших предметів: "Пішли колеса… тільки скрип, скрип, скрип"
• Смик — вживається у тому самому значенні, що й дієслово "смикати": "А він його смик за полу"
• Фіть — звуконаслідувальне слово, означає посвистування або звук, викликаний помахом батога
• Цвень — "цвень-цвень" — звуконаслідування на означення незрозумілої іноземної мови, звідси "цвенькати" — говорити чужою мовою
• Цуп — вживається у значенні: несподівано схопити, узяти щось, пор. "поцупити"
• Чвак — звуконаслідувальне слово, що виражає звук, який виникає при ступанні ніг по болоті; друге значення — звук, утворюваний губами і язиком під час їжі: "Чвакають, як свині"
• Шелеп — слово, що виражає звук від падіння чого-небудь або несподіваний прихід: "шелеп із дуба", "шелеп щастя в хату"
• Шмиг — означає швидкий рух, звідси "шмигляти", "шмигнути".

Раніше "Телеграф" писав про прізвища, що походять від жартівливих прізвиськ. Перевірте у списку своє.