"Одним законом це не зміниш": як в Україні відреагували на ідею легалізації зброї для цивільних

Заява міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка про легалізацію короткоствольної зброї в Україні викликала жваві дискусії в мережі. Думки розділились.

Більшість посадовців та лідерів громадської думки висловились в підтримку таких ініціатив, проте дехто вважає можливу легалізацію надто поспішним та гарячковим кроком. "Телеграф" зібрав найактуальніші на цей час думки з цього приводу.

Що сказав Клименко

За словами міністра, найближчим часом будуть проведені експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.

"Щодо надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам. Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист. Особливо після досвіду, коли на початку повномасштабного вторгнення цивільні люди отримували зброю для національного спротиву", — зазначив Клименко.

Як відреагували в Україні

Мер Дніпра Борис Філатов впевнений, що чиновники та наближені до влади мають право на отримання нагородної зброї. Але звичайні громадяни позбавлені можливості себе захистити.

"Мене не цікавлять аргументи, чому в Україні зброєю вважаються навіть антикварні пістолети системи flintlock. Тоді як у сусідній Чехії майже вільний обіг зброї. Адже є сила-силенна зацікавлених корупціонерів: у поліції, на митниці та серед підгодованих експертів. Людей, котрі фактично узурпували нашу безпеку, але коли треба нас захищати, то одразу ховаються в кущі. Легалізуйте зброю для громадян, щоб вони могли себе захистити", — написав Філатов.

Народний депутат України, ексочільник СБУ Валентин Наливайченко вважає, що легалізація обігу зброї — це питання національної безпеки та права на самооборону. Нардеп наголошує, що має бути наведений лад у дозвільних питаннях. Зокрема, в питаннях видачі та реєстрації нарізної зброї, а першочергова увага має бути до колишніх військових.

Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що громадяни України отримають право на носіння зброї. За його словами, це питання знову підняв на поверхню теракт в Києві.

"Українці отримають право на носіння зброї! Раніше теракт у Києві підняв питання доцільності легалізації носіння зброї", — написав Гончаренко.

Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, громадський діяч Валерій Пекар вважає, що до цього питання не варто підходити нерозсудливо. Оскільки рішення, що здаються простими не завжди є ефективними.

"Теракт, як і будь-яке велике потрясіння, запускає роботу офісу простих рішень, який є в кожній голові (Канеман за це отримав Нобелівську премію)", — написав він.

За його словами, "Офіс простих рішень" генерує два простих рішення:

• Дозволити носіння зброї всім кому тільки можна, щоб люди могли захистити себе та інших.
• Заборонити носіння зброї всім кому тільки можна, щоб запобігти таким терактам.

Але "Офіс простих рішень" не може відповісти на три найголовніших запитання:

• хто ходитиме зі зброєю до сусіднього супермаркета за хлібчиком?
• що робити з усталеною судовою практикою, коли той, хто застрелив терориста, сяде за ґрати з імовірністю 100%?
• як запобігти терактам, а не реагувати на них?

"З першим запитанням більш-менш зрозуміло: дозвіл носити короткоствол призведе до незначного збільшення кількості озброєних громадян (бо отримання дозволів, гроші, лінь, тренування, а ну його, а чому я…), але це буде така необхідна критична маса, яка може дуже позитивно вплинути на ситуацію", — написав Пекар.

Він наголосив, що з другим запитанням проблем буде більше. Оскільки для цього потрібно міняти всю систему.

"Зміна закону нічого не дасть, зміна практики правозастосування є складною й довгою. Дозвіл мати зброю без зміни уявлень про межі необхідної оборони ні до чого не призведе. Нинішня система може бути описана словами: "От коли вас вб'ють, тоді й приходьте". Третє питання найголовніше. Бо терорист часто якраз і хоче, щоб його вбили, отже, поки до нього дістанеться герой зі зброєю, вже буде кілька трупів. У мене немає простої відповіді. "Протидія російській дезінформації" очевидно не працює. Дах може поїхати в кого завгодно. Соціальна несправедливість лише збільшується. Війна ще не завершена", — наголосив Пекар.

Інвестиційний банкір та блогер Сергій Фурса наголошує, що подібні теракти стають підставою, щоб лобісти легалізації зброї в Україні почали активну діяльність. Але, чи готове українське суспільство до таких змін, все ще питання.

"Кожна стрілянина в Україні за участю якогось психа пробуджує голоси лобістів дозволити вільне володіння зброєю в Україні. Привід є привід, звісно. Але таке враження, що люди хочуть, щоб такі трагедії траплялись не раз на рік, а раз на тиждень. Бо зараз в Україні багато нездорових людей. Але на щастя у них немає зброї. Такі випадки — трагічний виняток, а не правило. І так, після війни і під час війни на руках у людей багато зброї. І це проблема. І збільшення зброї на руках — це збільшення проблеми, а не її вирішення", — зазначив Фурса.

Він наголосив, що яскравий приклад, що зброя не має бути дозволена — це США, де є вільний обіг зброї. І там стаються сотні масових розстрілів на рік.

"Там великі міста менш безпечні ніж Київ під час війни. Сотні таких випадків, які стались в Києві і є для нас винятковою трагедією. В США це норма. Звична історія. Тому США і є єдиною з цивілізованих країн, де дозволено вільне володіння зброєю. І не треба аргументи, що зброя у людей допомогла б. В США, де у кожного може бути зброя, лише 3 відсотки нападів зупиняється іншими цивільними зі зброєю. Лише три!!! Певно 97 чи більше відсотків цих нападів не сталось би, якби не дикунський дозвіл на володіння зброї кожному фріку. Тому якщо ми хочемо збільшити кількість українців, що гинуть в мирних містах від куль — то вільний обіг зброї це логічне рішення. Але це не логічне бажання…" — резюмував Фурса.

Військовослужбовиця та соціологиня Аліна Сарнацька переконана, що українцям потрібен дозвіл на зброю. А також зміни до закону про самооборону.

"Так, я розумію, що зброя — не гарантія, а лише шанс. Але я хочу мати шанс. (Данило — ред.) Гетьманцев написав, що він проти легалізації короткостволу. Звичайно йому це не потрібно, адже в нього є особиста охорона зі зброєю. Мені погрожували з першого дня служби — писали десятки повідомлень в особисті в твітері та фейсбуці, переважно це робили росіяни, але також і місцева вата", — зазначила Сарнацька.

Вона розповіла, що їй погрожували, коли вона критикувала мера. Також, їй погрожували, коли вона писала про мітинги за НАБУ.

"Дуууже багато погрожували, коли ми організували мітинг за закон про військового омбудсмена. Мені погрожували за мої виступи за декриміналізацію секс-роботи. Адже цю сферу в Україні кришують виключно силові структури. Власне, в цьому причина, чому немає декриміналізації", — наголосила військовослужбовиця.

Колишній голова Державної митної служби України Максим Нефьодов заявив, що в Україні дуже консервативні закони і практика на самооборону. Але це не можна змінити лише одним законом.

"Як і завжди після емоційного новинного приводу, вмикається популізм і пошук простих рішень, які мають задовольнити всіх і не будуть мати негативних наслідків. Бо сказати "у проблеми немає рішення на короткостроковому горизонті" — це не шлях самурая. Самурай має заборонити, або дозволити, або посилити контроль! Оскільки тепер всі експерти з блокування Ормузької затоки стали експертами зі зброї, от вам кілька тез: У нас в країні ВЖЕ можна легко придбати величезний асортимент зброї. Є електронні послуги. Є купа магазинів. Легше аніж в половині американських штатів. Зброя ДОЗВОЛЕНА. На руках у людей суттєво більше мільйона легальних стволів, в тому числі військового призначення", — написав Нефьодов.

За його словами, в Україні нас дуже консервативні закони. Як судова практика щодо права на самооборону.

"Це не міняється одним законом (закони у нас норм) і навіть судовою практикою (є рішення Верховного суду про дозвіл на самооборону). Це питання культурне, яке пронизує все і поширюється не тільки на зброю. Що можна робити з людиною, яка буянить у вас на сходах в підʼїзді? Що можна робити людині, яка вас підрізала в трафіку? Що можна робити людині, яка голосно сміється в кафе? А якщо ця людина російськомовна і слухає Лепса? А якщо це людина військовий, який в відрядженні з ЛБЗ? Це дуже складні питання, на які має бути консенсус у всіх, а не тільки у вас особисто. Бо судити вас завжди будуть по середньостатистичним поглядам, а не вашим ліберальним чи патріархальним. У нас є якась магічна заборона і страх поліції до пістолетів. Це не пояснити логікою чи здоровим глуздом. Можна купити заборонений в Каліфорнії чи Нью-Йорку карабін, начепити туди дорогу оптику, поставити збільшений магазин і носити його перед МВС. Але тримати в сейфі вдома пістолет — катастрофа, всіх постріляють", — написав Нефьодов.

Він пояснив, що в Україні досить адекватні правила придбання зброї. Є пауза між дозволом і придбанням, треба ходити і робити якісь дії, що зменшує ризик придбання в стані афекту.

"Звісно, медичні перевірки у нас традиційні для дешевої медицини, але я не знаю про випадки явної підробки таких довідок. Вас не Доктор Хаус буде перевіряти, які у вас демони в голові, але все ж явно буйних мають відсікати. Розповіді про "приховане носіння суттєво зменшує ризик публічного насильства" не підтверджуються статистикою і практикою інших країн. Можуть бути інші філософські аргументи на користь дозволу носити зброю, але оцей — маніпуляція. При цьому я підтримую це право, просто з інших міркувань: заборонити володіти зброєю для зменшення ризиків вже є малореальним. Це працює в багатьох багатих країнах (наприклад, дуже успішний досвід в Австралії чи Британії), але не в країні в стані війни, де на руках вже стільки легальної і трофейної зброї.

За його словами, володіти зброєю має бути дорогим "задоволенням". Це головна причина, яка стримує її розповсюдження.

"Фантазери, яких "тільки неможливість купити автомат стримує", просто не уявляють, що др-р-р-р з Калаша коштує МІНІМУМ 1200 грн. Думка, що у вас в руках буде зброя і ви, при необхідності, як Рембо піф-паф ворога і далі цілувати супермоделей — це підліткові фантазії. Навіть формально підготовлені люди (військові і поліцейські) часто в бойовій ситуації цепеніють або тікають, або, в кращому випадку, палять "по-сомалійськи" кудись над головою. ЦЕ НОРМАЛЬНО. Стати "машиною вбивств" вимагає специфічних якостей, здоровʼя і багато постійних тренувань", — наголосив він.

Також, за його словами, поділ людей на "гарних", яким можна, і "поганих" — це просто приємне спрощення. В стані афекту гарні люди стають дуже поганими, а погані люди інколи мають гарний самоконтроль, бо краще знають наслідки.

"Ніякий психолог ніякими тестами не може на 100% перевірити людину — є відома історія американської астронавтки, яка поїхала через всю країну вбивати конкурентку за серце коханця. І це після років перевірок і постійного нагляду. Ризики завжди є і будуть. В Великій Британії розповсюджені напади з ножами — і що ти зробиш? Заборониш кухонні ножі продавати? Всі способи масового контролю дуже дорогі. Бажання, аби дільничий постійно всюди ходив, перевіряв ВСІХ підозрілих, тримав на руку всіх скандалістів і т.д. — утопічне. Да і вам, повірте, не сподобається жити під постійним наглядом. Тим більше, що не факт, що перевіряти будуть ТІЛЬКИ ТИХ, хто вам не подобається. І що з усім цим робити?" — поставив риторичне питання Нефьодов.

Раніше "Телеграф" розповідав, хто зможе отримати право на зброю в Україні за законопроєктом про її легалізацію для цивільних.