Чому перехід на пенсію в житті 60-річних може виявитись складнішим, аніж здається

Самотність, яку люди часто відчувають після виходу на пенсію, може бути пов’язана не лише з відсутністю робочого колективу чи звичного графіка, а й із глибшим процесом — поступовим усвідомленням того, що саме робота протягом десятиліть визначала їхню ідентичність.

Про це йдеться у психологічних спостереженнях та дослідженнях, на які посилаються Лю Пінг Чен з кафедри психіатрії Ульсанського університету та психолог Марк Треверс, передає "VegOut".

Фахівці пояснюють: протягом приблизно сорока років людина щодня має чітку соціальну роль — керівник, учитель, бухгалтер чи інша професія, яка не лише забезпечує дохід, а й формує відповідь на питання "хто я". Коли ця роль раптово зникає, разом із нею може зникати й відчуття визначеності та внутрішньої опори.

Лю Пінг Чен зазначає, що вихід на пенсію може призводити до зниження самооцінки через втрату джерел соціального визнання, які раніше давала робота. У свою чергу Марк Треверс підкреслює, що для багатьох пенсія сприймається не як новий етап, а як різка втрата ролі, яка визначала сенс повсякденного життя.

У дослідженнях також зазначається, що люди часто не усвідомлюють, наскільки сильно їхня професійна діяльність була пов’язана із соціальними контактами, статусом і щоденною структурою життя. Саме тому після завершення кар’єри виникає неочікуване відчуття порожнечі навіть у тих, хто був готовий до цього фінансово.

Психологи підкреслюють, що така самотність відрізняється від звичайної: це не лише брак спілкування, а радше зустріч із собою без професійної ролі, яка довгі роки визначала особистість.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що люди після 60 мають одну спільну звичку, яка робить їх щасливішими.