У Польщі збурились через національний пантеон України: чи чекати погіршення відносин

Закон про національний пантеон в Україні несе певні ризики для відносин України та Польщі, але водночас він важливий для згуртування українів. Хоча офіційно перелік осіб, памʼять яких буде вшановано, не було оголошено публічно, у Варшаві досить різко сприйняли ідею президента Володимира Зеленського.

"Телеграф" поспілкувався з експертами та аналітиками, щоб зʼясувати, чи здатна ініціатива перейти з внутрішньої політики у площину зовнішньої напруги.

Чи загострить рішення Ради відносини з Польщею та ключовими союзниками?

У питанні створення Пантеону зіткнулися два протилежні вектори: необхідність внутрішньої консолідації суспільства та ризики на міжнародній арені. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у коментарі "Телеграфу" сказав, що фокус на суперечливих постатях минулого є стратегічним прорахунком.

"Тут є конфлікт внутрішньо- і зовнішньополітичних інтересів. Ми вже бачимо, що тут є проблема з поляками. По Мельнику (Андрій Мельник, полковник Армії УНР та другий голова Організації українських націоналістів (ОУН)- ред.), враховуючи його позицію по відношенню до гітлерівського режиму, є серйозні питання. Я вважаю, що це насправді велика помилка", — наголошує експерт.

Аналітик підкреслює, що постать Андрія Мельника викликає значно більше питань на Заході, ніж постать Степана Бандери. Він прогнозує, що хвиля обурення вийде далеко за межі Варшави, зачепивши й інших ключових союзників України.

"Якщо Бандера, коли побачив, що німці не дають нам незалежності, перейшов в опозицію до німців і фактично почав боротьбу з ними, — у Мельника була інша позиція. Плюс участь деяких наших героїв у не різних зовсім хороших акціях, — це теж буде проблема. І не лише з поляками. І з Ізраїлем, і з частиною ізраїльського лоббі в США", — констатує політолог.

Водночас експерт зауважує, що ситуація є парадоксальною. З одного боку, і Київ, і Варшава розуміють довгострокову дипломатичну шкоду від цього протистояння. З іншого — лідери обох країн свідомо йдуть на загострення, оскільки це позитивно конвертується у внутрішні електоральні рейтинги.

"Парадокс у тому, що Польща і Україна розуміють, що це проти їхніх зовнішньополітичних інтересів. Але внутрішньополітично це працює на рейтинги Навроцького і Зеленського — обидва від цього виграють в рейтинговому сенсі. У Зеленського ще й позитивні тенденції у війні, але багатьом подобається, що він дуже рішуче дає відсіч полякам у "війні орденів", — пояснює Фесенко в коментарі "Телеграфу".

Головний вихід із цього глухого кута аналітик бачить у зміні пріоритетів держави. На його думку, замість того, щоб провокувати партнерів історичними суперечками, концепцію Національного пантеону потрібно будувати навколо сучасних захисників України. Такий крок є політично бездоганним і не викличе жодних заперечень у світі.

"А з Національним пантеоном — нам треба в першу чергу вшановувати пам'ять героїв нинішньої війни. Вшановувати пам'ять видатних діячів національно-визвольного руху теж потрібно, поза сумнівом. Але треба діяти більш гнучко, враховуючи міжнародний контекст. Вшанування пам'яті героїв нинішньої війни не буде мати жодних негативних наслідків, зокрема і у відносинах з партнерами", — переконаний спікер.

Також Володимир Фесенко вказує на глибоку внутрішню несправедливість, яка наразі існує в українському інформаційному полі. Суспільство сфокусоване на медійних обличчях та вищому командуванні, тоді як імена тисяч людей, які щодня тримають фронт, залишаються в тіні. Борг пам'яті перед ними, за словами експерта, є першочерговим.

"На мій погляд, у нас абсолютно несправедлива ситуація. Люди не знають героїв нинішньої війни. Окрім прізвищ головних діячів, — Залужний, Буданов, Роберт Бровді, Малюк, "азовці" — але рядових героїв війни не знають взагалі, і це несправедливо. І от цей борг пам'яті треба віддати в першу чергу", — резюмує Володимир Фесенко.

На тлі українсько-польських суперечок хвиля історичних скандалів докотилася і до Праги. Чеська ультраправа партія "Свобода та пряма демократія" (SPD) виступила з гучною ініціативою — позбавити Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Чехії, ордена Білого Лева.

Проте Володимир Фесенко закликає не панікувати. В коментарі "Телеграфу" він зауважив, що чеський кейс кардинально відрізняється від складних польських реалій і не матиме для Києва реальних дипломатичних загрози.

"Ні-ні, це інше. Там ініціатори — це відверто антиукраїнські сили (рух "Свобода і пряма демократія" — Ред.) і це не польська ситуація. Там таких наслідків не буде. Юридично і політично нема підстав. Це намагання політичного хайпу. Копіювати те, що зробили поляки. Це люди з дуже агресивною антиукраїнською позицією, вони вирішили просто підхопити цю тему. Але президент Павел публічно висловився проти цього, і прем’єр-міністр Бабіш теж розуміє, що це його не стосується", — пояснює Фесенко.

Політолог звертає увагу на цікаву технологічну схожість: і в Польщі, і в Чехії тему українських нагород радикальні сили використовують як інструмент внутрішньої боротьби.

"До речі, мені здається, що тема з цим орденом дуже схожа на польську. В якому сенсі? Навроцький використовував тему з орденом проти Туска. А в Чехії це хочуть використати для конфлікту між президентом Павелом і прем'єром Бабішем. Просто Бабіш не хоче саме це використовувати. А от ця партія і спікер парламенту хочуть спровокувати конфлікт між прем'єром і президентом. Так що там теж внутрішньополітичні інтереси працюють. Але в Чехії точно не буде повторення цієї проблеми", — аналізує експерт.

Попри те, що Прага навряд чи піддатися впливу ультраправих популістів, для України це серйозний дзвіночок. Володимир Фесенко підкреслює: Україні не варто відмовлятися від ідеї створення Національного пантеону чи вшанування борців за незалежність, але кожне таке рішення має бути ювелірно прораховане, аби не давати приводів для спекуляцій європейським маргіналам.

"Нам потрібно думати про наслідки. Це не означає, що ми маємо відмовитися від створення Українського національного пантеону. Ми маємо вшановувати людей, пов'язаних з нашим національно-визвольним рухом, але кого, коли і як — тут треба діяти дуже гнучко, виважено і відповідально", — наголошує Володимир Фесенко.

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда у коментарі "Телеграфу" звертає увагу на збіг кількох рішень у сфері історичної політики та їх можливий вплив на відносини з Польщею. На його думку, сукупність цих кроків може загострити ситуацію напередодні чутливих для Варшави історичних дат і створити додаткові ризики для українців у Польщі.

"Я бачу дуже цікавий збіг обставин, коли у нас несподівано історична політика пішла в ріст. То Мельника перепоховали, потім рішення з почесного найменування підрозділу ССО, тепер — Пантеон", — зазначає експерт.

Аналітик наголошує на вкрай невдалому моменті для подібних кроків. Попереду — 11 липня, дата, коли у Польщі відзначають Національний день пам'яті жертв Волинської трагедії, традиційно є найбільш чутливою в українсько-польських відносинах.

"До 11 липня, , все це буде грати проти нас. Тому що поляки навколо історії більш консолідовані, у них історія — це важливий елемент суспільно-політичного життя", — попереджає політолог.

На думку Євгена Магди, найбільша небезпека цієї ситуації полягає в тому, що заручниками ситуації навколо Пантеону стануть звичайні люди, які наразі перебувають у Польщі. Керівництво сусідньої країни не пропустить нагоди використати цей привід для швидкого підняття власних електоральних показників.

"А ми опинимось в абсолютно дурній ситуації, і це все призведе до того, що ми будемо "підставляти" насамперед 2 мільйони наших біженців у Польщі. І по них будуть бити і Туск, і Навроцький. Бо рейтинг по-іншому швидко не заробляється", — наголошує Євген Магда.

Політичний експерт, керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній у коментарі "Телеграфу" сказав, що гіпотетичні дипломатичні непорозуміння з Польщею чи іншими країнами не мають ставати причиною для капітуляції в питаннях національної пам'яті.

"Ну, буде міжнародний скандал, так і що? Хто нам повинен визначати, кого ми повинні робити героєм, кого — ні. Кого звинувачують у масових убивствах і погромах? Ну, мало хто щось буде говорити. То таке, розмови… Кого хочемо, того і визначаємо. Комусь не подобається, — затикаються і дивляться. Ми — суверенна держава, що хочемо — визначаємо", — заявивив експерт.

Він переконаний: закиди з боку іноземних держав щодо тих чи інших історичних постатей — це насамперед інструмент їхньої внутрішньої політики, а не реальна міжнародна проблема. Загородній наголошує, що спроби знайти компроміс із сусідами в цих питаннях є марними, адже за бажання привід для тиску на Київ знайдеться завжди, незалежно від прізвищ у Пантеоні.

"І тому всі ці розмови, що хтось когось звинувачує, — це проблеми тих країн, які це роблять. От і все. Не буде питання Бандери і Мельника, — докопаються до Мазепи, до інших. Це є проблема людей, які розганяють скандал у Польщі", — підкреслює Тарас Загородній у коментарі "Телеграфу".

Зеленський подякував Раді за оперативність, а Навроцький збурився

Президент Володимир Зеленський подякував усім парламентарям, які підтримали законопроєкт.

"Важливий крок. І важливий не тільки в контексті нашої історії та вшанування українцями саме своїх героїв, але і в контексті створення засад для довготривалого суспільного єднання в майбутньому. Це можливо тоді, коли рішення нашої держави побудовані на визнанні реального – тих, кого люди справді шанують, тих, хто зробив справді історичний внесок у захист, розвиток та зміцнення України, її субʼєктності, незалежності та слави. Очікую законопроєкт для невідкладного підписання" — зазначив Володимир Зеленський у своєму повідомленні.

Президент Польщі Кароль Навроцький відреагував на рішення Верховної Ради, та розкритикував ухвалення в Україні законопроєкту про створення національного пантеону.

"Коли я ухвалюю рішення, що відповідають польським державним інтересам щодо України, яка все частіше переходить межі добросусідських відносин, сценарій повторюється. Робиться скандальна спроба поставити знак рівності між Президентом власної держави та Президентом держави, яка вшановує геноцидників, що вбивали поляків," — написав Навроцький написав у соцмережі Х.

Хто буде у Пантеоні?

Український національний пантеон планують розмістити в Києві. До переліку осіб, яких можуть там вшанувати, входять представники різних історичних епох і сфер.

Зокрема, йдеться про:

• очільників держав або прирівняних до них постатей часів Русі, Руського королівства, Української козацької держави, УНР, ЗУНР, Української держави та Карпатської України;
• президентів України;
• головнокомандувачів або аналогічних військових керівників УНР, Галицької армії, Організації народної оборони "Карпатська Січ" та УПА;
• головнокомандувачів Збройних сил України;
• лауреатів Нобелівської премії в галузі науки чи літератури, а також діячів світового рівня у сфері науки та культури, пов’язаних з Україною;
• осіб, які зробили значний внесок у здобуття незалежності, державотворення та розвиток України, зокрема у формування нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту та мови.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Польща погрожує блокувати Україні вступу до ЄС через Бандеру.