Пластиковий розпил: що приховують багатомільйонні закупівлі "Лісів України"

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про сумнівні закупівлі якого та стрімке збагачення топпосадовців "Телеграф" писав уже не раз, знову опинилося в епіцентрі гучного скандалу. Цього разу мова не про дорогі джипи чи гектари земель, а про крихітний шматок пластику – бирку для маркування деревини.

Проте за цією дрібницею стоять десятки мільйонів гривень, які, за версією правоохоронців, осіли в кишенях посередників та посадовців.

Схема: "Прокладка на прокладці"

Аналіз закупівель ДП "Ліси України" засобів маркування деревини (пластикових бирок та супутніх інструментів) показав – це одна зі значних статей витрат підприємства. Обсяги цілком співмірні з витратами на лісозаготівлю чи догляд за насадженнями, адже кожен окремий тендер за останні роки проводиться на суми від 20 до 90 млн грн.

Деякі такі тогорічні торги привернули увагу Головного слідчого управління Нацполіції. І от через що. Як з’ясувалось, держпідприємство купувало бирки не напряму у виробника, а у посередників. Натомість фірми-переможці – а мова йде про так званий "тендерний трикутник" у складі ТОВ "Каренс Плюс", ТОВ "Латчбахер Україна" та ТОВ "Лігна-Україна" – "проганяли", за версією слідства, товар через власні підконтрольні структури. Купували бирки дешево, але "по дорозі", як наголошують правоохоронці, вони додавали в ціні, аби вийти на прописані в тендерних умовах показники.

Поліцейські говорять про середнє завищення ціни на 138% – саме такий відсоток фігурує в ухвалі Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/31836/26-к). З закупівельними прайсами яких фірм порівнюють тендерні цифри слідчі, в документі не зазначено. Натомість вивчення закупівель цього періоду в системі Prozorro дає можливість зробити припущення, якою була початкова ціна. Так, якщо в контрактах кінця 2025 року фірми зобов’язуються постачати бирки за 2,04-2,1 грн/штука, то, за логікою слідства, "старт" на виробництві міг бути на рівні лише 86 копійок.

Ми підрахували, що загальна сума переможних лотів лише трьох фігурантів справи за останні роки сягнула понад 265 млн грн. Якщо припустити, що націнка у 138% була системною для більшості контрактів, то державне підприємство могло переплатити за бирки понад 150 млн грн.

Наразі аналітики податкової служби офіційно зафіксували збитки лише за одним епізодом постачання від ТОВ "Каренс Плюс" на суму 21,6 млн грн. Проте дослідження ролі як цього так й інших учасників ще триває, тому остаточний масштаб бюджетних втрат на пластику стане зрозумілим по завершенню розслідування.

Франківський кластер: спільна адреса та мільйонні активи

Особливий інтерес слідчих викликало ТОВ "Каренс Плюс". Фірма – справжній "ветеран" лісових тендерів, що за роки діяльності отримала бюджетних контрактів на 90,8 млн грн.

Успіх фірми базується на унікальній "сімейній" екосистемі, де всі учасники зареєстровані за однією адресою: Івано-Франківська область, Калуський (Долинський) район, село Новоселиця, урочище Толока. А мова про виробника – ТОВ "Каренс", посередника – ТОВ "Біовеста-ІФ" та безпосередньо ТОВ "Каренс Плюс" – постачальника ДП "Ліси України". Всі три компанії, за даними аналітичної системи YouControl, були створені у серпні та листопаді 2015 року.

Головною сполучною ланкою цього "франківського трикутника" є бізнесмен Віталій Новіков. Він не лише володіє 50% капіталу у переможці тендерів – "Каренс Плюс" (таку ж долю має директор Андрій Бачинський), а і є одноосібним засновником фірми-посередника "Біовеста-ІФ". Ба більше, Новіков раніше був прямим бенефіціаром і самого заводу-виробника "Каренс", який і зараз залишається у сфері впливу його родини.

Окрім спільного власника на всіх, у фірм – спільні керівники, що остаточно розмиває межу між "незалежними" суб’єктами господарювання. Так, Володимир Кутинський одночасно обіймає посаду директора й у виробника – ТОВ "Каренс" і у посередника – ТОВ "Біовеста-ІФ". І саме така концентрація контролю в одних руках дозволяла, за версією поліції, безперешкодно "ганяти" товар між своїми структурами і штучно накручувати ціну перед фінальним продажем державному підприємству.

Показово, що, коли фірма отримала мільйонні прибутки, пан Новіков конвертував їх у нерухомість. Зокрема, у період активного росту заробітків на бирках – з 2015-го по 2021 рік – у його власності з’явилась солідна трикімнатна квартира площею 99,1 кв. м на вул. Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську (на час придбання – середину 2017 року — могла коштувати 40—50 тис. доларів), а також гараж та паркомісце за цією ж адресою.

Натомість у віповіді на запит "Телеграфу" керівництво ТОВ "Каренс Плюс" категорично відкидає будь-які звинувачення. У фірмі наполягають: ціни на товар сформовані на ринкових засадах і часто є "найнижчими на ринку", а висновки слідства про штучне завищення вартості називають лише "робочими припущеннями або суб'єктивною правовою позицією слідчих", які не підтверджені вироком суду. Також на підприємстві зауважили: використання логістичних посередників та аутсорсингу є стандартною практикою оптимізації бізнесу, а не кримінальною схемою.

"Німецький слід" та аргументи ринку

За аналогічною схемою, як вважають слідчі, діяло й ТОВ "Латчбахер Україна" (до 2024 року – "Вінфорстпро Україна"). Компанія має баварське коріння та представляє в нашій країні продукцію відомого австрійського концерну Latschbacher GmbN (бренд Signumat). А сума переможних лотів сягає 123,9 млн грн.

У неофіційній розмові з нашим виданням представник фірми наполягав: фірми є лише "заручником ситуації", яку диктує державний монополіст. Мовляв, ДП "Ліси України" встановлюють настільки низьку очікувану вартість, що фірми змушені торгувати за цінами "нижче ринку", через що працюють на межі рентабельності. До того ж заявлену поліцією націнку назвав "фантазією".

У ці пояснення нібито й раді вірити, адже європейський бренд мав би бути гарантом прозорості. Але якщо слідство має рацію, то виникає логічне запитання: навіщо в цій системі "виживання" потрібні зайва "прокладка" між замовником і постачальником?! Його роль у цьому випадку, на думку слідства, грало ТОВ "Торговий дім "Латчбахер Україна" (нині "Торговий дім "АТЛА" – зміна назви відбулась на фоні штрафу АМКУ цій компанії за змову з ТОВ "Бергабау-Технік" в ході інших торгів).

Також правоохоронці вважають, що ще один постачальник – ТОВ "Лігна-Україна" (власник Юрій Бєляєв) — виконував у "тендерному трикутнику" роль "технічного товариства". Проте версія про "статиста" після аналізу системи Prozorro виглядає сумнівно, адже і ця фірма, і її попередник-клон (ТОВ "Лігна Україна" – різниця в назві у відсутності дефіса) успішно перемагали на торгах.

Сумарно обидві фірми Бєляєва "натендерили" понад 92 млн грн. Тобто не просто створювали масовку, а реально постачали ДП "Ліси України" мільйони партій пластику, поки перша компанія Бєляєва не загриміла до чорного списку АМКУ і не поступилася місцем новоствореній фірмі-близнюку з дефісом у назві.

Замість висновку: в чому суть проблеми

Поки що ця гучна справа залишає чимало запитань через закритість первинної інформації. На своїх офіційних сайтах фірми-постачальники світять виключно роздрібні ціни. Вони, звісно, у рази вище за прайси при мільйонних гуртових постачаннях. Проте правоохоронці в межах кримінального провадження провели обшуки та вилучили фінансово-господарську документацію фірм-фігурантів.

Здавалося б, бирка – це дрібний, майже непомітний розхідник, який не має глобального суспільного значення, як пальне чи важка техніка. Проте саме на таких закупівлях видно контрасти та парадокси державного гіганта "Ліси України".

З одного боку ми бачимо дуже ретельно виписані технічні вимоги до бирок, на кшталт виключно 4 зубів на лицьовій стороні і хвилеподібних зубів на звороті, а також глибини проникнення в дерево тощо. З іншого – залучення до лісозаготівлі та догляду за лісом ФОПів без власної техніки та штату для виконання масштабних робіт.

На цьому тлі процвітає ще один кричущий парадокс – низькі зарплати рядових працівників, які ставлять свої підписи на мільйонних договорах і ризикують отримати кримінальне переслідування на тлі мільйонних зарплат і фактів незаконного збагачення верхівки ДП.

Звісно, що попереду розслідування, яке, можливо, таки доведе, що завищені ціни мали місце при закупівлі бирок. Проте може статися й так, що "вилізе" й правда про те, що корінь проблеми криється не лише у приватних фірмах, які грають за запропонованими "Лісами України" правилами. А, можливо – у самій системі закупівель лісового монополіста?!

"Телеграф" й надалі стежитиме за тендерними перипетіями із закупівлями бирок й не тільки. Не перемикайтесь…