Напис "Water resistant" не означає, що в годиннику можна плавати: пояснення майстрині

Маркування Water resistant (WR) не гарантує, що годинник витримає купання. Він може захищати від бризок і дощу, але пропускати воду. Майстриня з ремонту годинників із Полтави Наталія Таран пояснила, чому самого напису на корпусі недостатньо, щоб плавати в годиннику.

Про захист годинників від води вона розповіла в інтерв’ю "Телеграфу". За словами майстрині, волога може потрапити всередину навіть моделей вартістю понад 2,5 тисячі гривень, попри маркування WR.

Чому напис WR не гарантує захисту під час купання

Водонепроникність залежить від конструкції корпусу та якості ущільнення задньої кришки, пояснює Таран. Для прикладу вона наводить швейцарські годинники Tissot: у них кришка закручується, а в більшості моделей середнього цінового сегмента, які продають в Україні, – просто закривається. Майстриня також звертає увагу на конструкцію головки, якою переводять стрілки.

"На жаль, вони пропускають вологу. Так, захищають від бризок – у них можна безпечно помити руки, потрапити під дощ. Але купатися в таких годинниках не можна", – пояснила майстриня з ремонту годинників Наталія Таран.

Кварцові швейцарські годинники, за словами майстрині, коштують від 15 тисяч гривень. Механічні моделі – ще дорожче.

Як відновлюють годинник після потрапляння води

Після занурення у воду годинник часто можна відновити. Обсяг ремонту залежить від того, наскільки він промок і якої шкоди завдала волога. Іноді достатньо промити й просушити його у присутності власника.

"Інший, щоб надовго зберегти, треба розібрати, перечистити й змастити", – розповіла Наталія Таран.

У недорогих штампованих годинниках першою помітною ознакою потрапляння вологи всередину стає запотівання скла. Коли годинник на руці, його корпус нагрівається: вода випаровується й осідає на склі. За словами Таран, у такому разі треба звернутися до майстра.

Якщо зволікати, стан механізму погіршуватиметься: намочений годинник іржавіє дедалі сильніше з кожним днем. Коли всередині стоїть дешева батарейка й вона окислюється, її, наголосила майстриня, потрібно викидати.

Як повідомляв "Телеграф", у Полтаві майстри шукають дефіцитні деталі для старих годинників у запасах і годинниках-донорах, а частину виготовляють вручну про пошук деталей. Через це відновлення радянських моделей залежить не лише від роботи майстра, а й від того, чи вдасться знайти або виготовити потрібну запчастину.