П'ять найбільших перемог "залізного" генерала Залужного

Читать на русском
Автор
10420
Валерій Залужний
Валерій Залужний. Фото https://t.me/CinCAFU

"Телеграф" пропонує згадати визначні досягнення головнокомандувача ЗСУ від битви за Київ до політичних дивідендів

Після зустрічі Володимира Зеленського із Валерієм Залужним, чутки про відставку генерала справдилися. У четвер, 8 лютого, президент зняв його з посади головнокомандувача Збройних Сил України.

На фоні цього "Телеграф" підібрав в умовний рейтинг п'ятірку найбільших перемог головкома Залужного з часу повномасштабного вторгнення РФ. Події наведені у хронологічному порядку.

1. Битва за Київ.

Одна з ключових битв у ході російського вторгнення в Україну 2022 року, яка тривала з 24 лютого по 2 квітня. Раптовий наступ російських сил на столицю України відбувався з північно-західного напрямку, з боку Чорнобильської зони відчуження та Білорусі, бої з російськими диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ) з початку вторгнення відбуваються переважно на обох берегах Дніпра. Станом на 1 квітня 2022-го бої велися лише за передмістя Києва.

В самому ж Києві, за офіційними зведеннями, бої точилися лише з ДРГ росіян. Сили оборони завдали російським військам (які, до речі, складалися переважно з елітних частин армії РФ) нищівну поразку, і тому сили вторгнення були змушені відступити. Від 1 квітня тривала зачистка населених пунктів Київщини від залишків російських угруповань.

Після закінчення боїв за Київ Росія продовжила обстріли міста.

2. Звільнення Харківщини.

У результаті наступальної операції ЗСУ на Слобожанщині, що розпочалася 6 вересня 2022 р. і тривала близько місяця, Сили оборони вигнали росіян із Балаклії, Ізюма та Куп’янська, деокупувавши загалом понад 10 тисяч кв. км території та пів тисячі населених пунктів.

За оцінками представника Центру досліджень воєнної історії ЗСУ, старшого лейтенанта Андрія Коваля, воєнна наука 50 років не бачила подібного загальновійськового бою. Окрім звільнення українських територій, в ході контрнаступу ЗСУ захопили понад 400 танків, понад 400 БМП, до 200 БТР та велику кількість боєприпасів і стрілецької зброї.

3. Деокупація Херсону та форсування лівого берега Дніпра

У ході контрнаступу на півдні, 11 листопада 2022 р. Збройні Сили України визволили Херсон, відкинувши російські війська на лівий берег Дніпра. Після звільнення міста російські війська почали його регулярно обстрілювати, що спричинює численні жертви серед населення, руйнування будинків та інфраструктури. З початку повномасштабки, Херсон був єдиним обласним центром України, який вдалося захопити росіянам, але на нетривалий час (менше ніж рок знадобилося ЗСУ, щоб деокупувати місто).

З грудня 2022 року Сили оборони влаштовували постійні рейди на лівий берег Дніпра на Херсонщині.

А з 25 червня 2023 р. ЗСУ масовано зайшли на лівий берег та спочатку не менше трьох діб утримували "невеликий плацдарм". Окупанти покинули ту ділянку через постійні обстріли українською артилерією та загрозу оточення сил ворога.

Не пізніше 8 серпня 2023 р. український десант на човнах висадився на лівому березі та пробив російську оборону вже на 800 метрів углиб. Бої за лівий берег тривають досі. За повідомленнями пресцентру Сил оборони півдня, станом на 29 січня 2024 р. ЗСУ вдалося "розширити плацдарми".

4. Вибивання Росії з Чорного моря та поновлення "зернового коридору" без РФ

У перші тижні повномасштабного вторгнення Україні вдалося відбити висадку російських сил з моря і відвернути оточення Одеси з боку Вознесенська у березні 2022-го.

14 квітня 2022-го Сили оборони знищили крейсер ЧФ РФ "Москва", що забезпечило Україні 100 морських миль буферної зони у північно-західній частині Чорного моря, і повернення контролю за островом Зміїний (30 червня 2022 р.).

Протягом 2023-го Україні вдалося повністю відкинути російські воєнні кораблі з північно-західної, центральної та південно-західної частини Чорного моря.

Удари по скупченню ворожої техніки й сил в окупованому Криму тривають. Однією з останніх успішних атак ЗСУ на південному напрямку стало збиття над Азовським морем 14 січня 2024 р. двох рідкісних літаків ВСК РФ — А-50 та Іл-22.

В результаті втрати Росією повного контролю за Чорним морем Україна в обхід РФ поновила зерновий експортний морський коридор, розблокувавши поставки агропродукції. Так, станом на першу декаду січня-2024 створений ВМС ЗСУ новий Український морський коридор із серпня 2023-го забезпечив експорт майже 15 млн тонн продукції, зокрема 10 млн тонн продукції АПК.

5. Політичні дивіденди Залужного

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну популярність Залужного та авторитет у суспільстві почали стрімко зростати. Згідно з низкою опитувань головком з лютого-2022 стабільно входив у топ-5 серед політиків та діячів з найвищим рівнем довіри та підтримки.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) станом на грудень 2023 року, українська армія зберігала абсолютний рівень підтримки українців — 96%. Особисто Залужному, згідно з результатами опитування респондентів, довіряли 88% (а не довіряли 4%). Рівень довіри президенту України Володимиру Зеленському становив 62%, а недовіри — 18%.

А за даними результатами неопублікованого соціологічного опитування групи "Рейтинг", якби в другий тур президентських виборів в Україні вийшли Володимир Зеленський і Валерій Залужний, то результати були б майже однаковими. За Зеленського — приблизно 42%, за Залужного — 40%.

Очевидно, військові досягнення Залужного на посту головкома (які ще з 2022 року вже визнають навіть у Москві), конвертувалися для нього у суттєві політичні бали.

Як повідомлялося раніше, в ОП прокоментували тоді ще чутки про відставку Валерія Залужного. Радник голови ОП Михайло Подоляк назвав головнокомандувача ЗСУ "менеджером президента" та заявив, що не розуміє галасу навколо його звільнення. За словами Подоляка, Зеленський має право оцінювати роботу своїх менеджерів та звільняти їх, якщо незадоволений результатами.

Також "Телеграф" писав, що напередодні своєї відставки Валерій Залужний написав статтю для CNN. Він розповів про плани України на 2024 рік, висловився про мобілізацію та про те, що треба змінити на фронті, щоб отримати перевагу над армією РФ.